Ухвала від 13.08.2015 по справі 923/302/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

"13" серпня 2015 р. Справа № 923/302/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про розстрочку виконання рішення суду у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабелькомплект Україна", смт. Фрунзівка, Одеської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш", м. Херсон

про стягнення 534 528 грн. 07 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 представник, дов. від 24.12.2014р.;

від відповідача - ОСОБА_2 представник, дов. від 16.04.2015р.;

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду від 17 березня 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кабелькомплект Україна" борг в сумі 282170грн. 60коп., а також 39280грн. на відшкодування втрат від інфляції, 27568грн. 95коп. пені, 5550грн. 59коп. в якості 3% річних, 7085грн. 40коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

Для примусового виконання вказаного судового рішення позивачу 28 травня 2015 року судом виданий відповідний наказ.

16.07.2015р. до господарського суду Херсонської області надійшла заява від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про розстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 17.03.2015 року рівними частинами протягом п'яти місяців з дати винесення ухвали про розстрочення.

Ухвалою суду від 17.07.2015р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про розстрочку виконання рішення прийнято до розгляду.

Заявник у судовому засіданні підтримує у повному обсязі та наполягає на вимогах, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про розстрочку виконання рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, якими заперечує проти заяви заявника про розстрочення виконання рішення.

Розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач надав належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище та складну економічну ситуацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" не є доказом неможливості виконання рішення та не підтверджується відповідними доказами.

До того ж, відповідачем не надано доказів того, що в нього відсутні грошові кошти та майно, за рахунок яких можливо погасити заборгованість перед позивачем.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, які склалися у відповідача не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів у економіці держави та недоведеності відповідачем відсутності коштів і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Із заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення слідує те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення посиланням на свій складний фінансовий стан та відсутність коштів необхідних для виконання рішення суду, але документального підтвердження зазначених обставин та доказів, що підтверджують можливість виконання рішення в майбутньому відповідачем не надано.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку викладеним доводам у заяві про розстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України щодо підтвердження тяжкого фінансового стану відповідача.

Заявлені відповідачем в обґрунтування заяви про розстрочку обставини, опис яких наведено в заяві, об'єктивно не є такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, що свідчать про винятковий випадок при певних обставинах справи.

За встановленими судом обставинами вони не є достатніми, з якими за ст.121 ГПК України пов'язувався б висновок про винятковий випадок, про неможливість виконання рішення суду, ускладнення при його виконанні та врешті-решт про підстави для розстрочки його виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 121 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Електромаш" про розстрочку виконання рішення по справі № 5923/302/15 відмовити.

Суддя Л.М. Немченко