Ухвала

від 13.08.2015 по справі 14/49-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

13.08.15 Справа № 14/49-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до: Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон,

про стягнення 2 310 689 грн. 21 коп.,

за участю представника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області - ОСОБА_1, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень, дов. № 1473 від 19.06.15р.;

представників:

позивача - ОСОБА_2, представник, дов. № 52/16 від 15.06.15р.;

відповідача - ОСОБА_3, представник, дов. № 270-15 від 02.02.15р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.02.2007 року в задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2007 року апеляційну скаргу позивача задоволено, рішення господарського суду Херсонської області від 26.02.2007 року скасовано частково. Первісний позов задоволено, з відповідача за первісним позовом стягнуто 1448974грн. 72коп. основного боргу, 14489грн. 75коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 7245грн. судових витрат за розгляд справи в апеляційній інстанції. У задоволені зустрічного позову відмовлено.

На виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2007 року видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2007 року касаційну скаргу відповідача за первісним позовом залишено без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 25.05.2007 року без змін.

В подальшому, 28.07.2015 року відповідач по справі звернувся до суду із скаргою №1930-15 від 27.07.2015 року у якій просить визнати незаконними дії управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження від 02.07.2015 року ВП №31343244 винесено відповідно наказу №14/49-07 від 16.06.2007 року про стягнення 1 463 582 грн. 47 коп., а також визнати недійсною вищезазначену постанову.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав скаргу на дії ДВС.

Представники позивача та відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області заперечували проти скарги відповідача на дії ДВС.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули на судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до положень частин 2 та 3 ст.. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідачем оскаржуються дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області з винесення вищезазначеної постанови про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за виданим у справі наказом. Крім того, відповідач просить призупинити проведення виконавчих дій на період розгляду скарги.

Під час судового розгляду вказаної скарги відповідача встановлено, що після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за виданим у справі наказом державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що Боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

06.06.15 набрав чинності Закон України від 14.05.2015р. №423-VIII, яким внесено зміни до частини третьої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», й визначено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії .

Рішенням Конституційного суду України від 09.02.99 у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) офіційно розтлумачено положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у ст. 58 Конституції України принципом, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання актом чинності і припиняється з втратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, а положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.

Державним виконавцем правомірно було винесено оскаржувану постанову, оскільки на момент винесення постанови про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за виданим у справі наказом Закон України № 423-VIII набрав чинності та були внесені зміни до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а отже підстави для зупинення виконавчого провадження перестали існувати.

За вказаних обставин скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні скарги відповідача на дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Херсонській області з винесення постанови про поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі за виданим у справі наказом.

Суддя Ю.В. Гридасов