Постанова

від 13.02.2015 по справі 804/19743/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 р. Справа № 804/19743/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Катруся»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Катруся» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 10.11.2014р. №0004251501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 215729,73грн.

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що відповідач за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за реальними господарськими операціями з ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро» та ТОВ «Босфор-ТВ». Правочини, укладені з означеними контрагентами, недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Посилання відповідача на висновки актів про неможливість проведення зустрічних звірок цих контрагентів, отриманих від інших контролюючих органів, а саме: на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014р. №1756/26-55-22-10/38650153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агматіс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38650153) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» та на акт ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014р. №1932/15-00/37005051 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агротех-Дніпро» (код ЄДРПОУ 37005051) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за червень 2013р. - травень 2014р.», якими встановлено відсутність означених контрагентів за податковими адресами та відсутність у них необхідних умов і засобів для здійснення господарської діяльності, не спростовує реальності господарських операцій цих суб'єктів господарювання з позивачем, оскільки, по-перше, висновки вказаних актів зроблені без вивчення та аналізу документів первинного та бухгалтерського обліку ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро» та співставлення цих документів з документами позивача, а лише на підставі даних інформаційних систем контролюючих органів, а, по-друге, позивач, як платник податків не несе відповідальності за порушення іншими платниками податків вимог податкового законодавства, тим більше, що відповідачем не доведено факт обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх податкових зобов'язань вказаними суб'єктами господарювання. Також не можуть спростовувати реальність господарських операцій позивача певні недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, оскільки останні не є первинними документами, а податковий кредит формується не на їх підставі. Щодо доводів відповідача про порушення позивачем приписів п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України через формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то такі доводи є помилковими, оскільки податкові накладні, виписані вищеозначеними контрагентами позивача не підлягали такій реєстрації в силу приписів п.11 Підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України через те, що суми податку на додану вартість в кожній з них становила менше 10000,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач неправомірно завищив суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро», ТОВ «Босфор-ТВ», оскільки проведеною перевіркою не виявлено, а позивачем документально не доведено реальність господарських операцій з цими контрагентами. Так, позивачем не було надано до перевірки подорожні листи, які б свідчили про перевезення товарно-матеріальних цінностей від вказаних підприємств, а також Журнал реєстрації виписаних довіреностей з записами щодо видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро», ТОВ «Босфор-ТВ». При цьому з наданих видаткових накладних неможливо встановити осіб, які брали участь таких операціях, у зв'язку із не зазначенням в них ПІБ цих осіб та відомостей про виписані на них довіреності. З наданих товарно-транспортних накладних неможливо встановити адресу навантаження, хоча за змістом договорів поставки умовами поставки є склад постачальника, при цьому за відомостями контролюючих органів у контрагентів позивача відсутні складські приміщення. Щодо послуг з пакування, які надавалися ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», то позивачем документально не підтверджено факт передачі швейних виробів для пакування. Також з наданих документів неможливо ідентифікувати осіб, які брали у цьому участь. Крім того, перевіркою встановлені факти дефектності первинних бухгалтерських документів, зокрема, встановлено факт дроблення податкових накладних через виписку на одну партію товару по декілька податкових накладних, кожна з яких на суму податку на додану вартість менше 10000,00грн. з метою ухилення від їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та приховуванням дійсної номенклатури товару. До того ж, згідно висновків актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, отриманих відповідачем від інших контролюючих органів, а саме: акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014р. №1756/26-55-22-10/38650153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агматіс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38650153) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» та акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014р. №1932/15-00/37005051 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агротех-Дніпро» (код ЄДРПОУ 37005051) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за червень 2013р. - травень 2014р.», встановлено, що вказані суб'єкти господарювання не мали технічних, фізичних та технологічних можливостей щодо вчинення дій, які становлять зміст господарських операцій, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки тощо. Таким чином, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та які не мають реального характеру.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових поясненнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Катруся» (далі - ТОВ «Компанія «Катруся») (код ЄДРПОУ 38167660) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 25.04.2012р. за №1230102000000400 та перебуває на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Нікопольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, зокрема, згідно свідоцтва від 16.07.2012р. №200057947 є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу начальника Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014р. №1331 та направлень, виданих Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.10.2014р. №447/22-03, від 07.10.2014р. №446/22-03, згідно ст.19, п.п.20.1.4 п.п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ОСОБА_2 - старшим державним ревізором-інспектором відділу планування та інформації забезпечення управління податкового аудиту Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та ОСОБА_3 - старшим державним ревізором-інспектором відділу планування та інформації забезпечення управління податкового аудиту Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Компанія «Катруся» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з постачальниками ТОВ «Агматіс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38650153), ПП «Агротех-Дніпро» (код ЄДРПОУ 38167660) та ТОВ «Босфор-ТВ» (код ЄДРПОУ 39104030) в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за періоди з 01.02.2014р. по 28.02.2014р., з 01.03.2014р. по 31.03.2014р., з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. та подальшої реалізації отриманих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання у фактичних періодах їх здійснення (т.1 а.с.14-17).

За результатами означеної перевірки складено акт від 21.10.2014р. №3039/15-01.38167660, яким зафіксовано встановлене перевіркою порушення позивачем приписів ст.185, ст.187, ст.188, ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість на загальну суму 172583,78грн., у тому числі за квітень 2014 року - на суму 42613,36грн. та за липень 2014 року - на суму 129970,42грн. (т.1 а.с.19-91).

Висновки означеного акту перевірки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро» та ТОВ «Босфор-ТВ», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено невідповідність змісту первинних документів суті господарських операцій, які визнані нереальними, а, отже, у даному випадку відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість. Так, позивачем не було надано до перевірки подорожні листи, які б свідчили про перевезення товарно-матеріальних цінностей від вказаних підприємств, а також Журнал реєстрації виписаних довіреностей з записами щодо видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро», ТОВ «Босфор-ТВ». При цьому з наданих видаткових накладних неможливо встановити осіб, які брали участь таких операціях, у зв'язку із не зазначенням в них ПІБ цих осіб та відомостей про виписані на них довіреності. З наданих товарно-транспортних накладних неможливо встановити адресу навантаження, хоча за змістом договорів поставки умовами поставки є склад постачальника, при цьому за відомостями контролюючих органів у контрагентів позивача відсутні складські приміщення. Щодо послуг з пакування, які надавалися ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», то позивачем документально не підтверджено факт передачі швейних виробів для пакування. Також з наданих документів неможливо ідентифікувати осіб, які брали у цьому участь. Крім того, перевіркою встановлені факти дефектності первинних бухгалтерських документів, зокрема, встановлено факт дроблення податкових накладних через виписку на одну партію товару по декілька податкових накладних, кожна з яких на суму податку на додану вартість менше 10000,00грн. з метою ухилення від їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та приховуванням дійсної номенклатури товару. До того ж, згідно висновків актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, отриманих відповідачем від інших контролюючих органів, а саме: акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014р. №1756/26-55-22-10/38650153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агматіс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38650153) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» та акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014р. №1932/15-00/37005051 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агротех-Дніпро» (код ЄДРПОУ 37005051) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за червень 2013р. - травень 2014р.», встановлено, що вказані суб'єкти господарювання не мали технічних, фізичних та технологічних можливостей щодо вчинення дій, які становлять зміст господарських операцій, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки тощо. Таким чином, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та які не мають реального характеру.

На підставі акту перевірки позивача від 21.10.2014р. №3039/15-01.38167660 Нікопольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 10.11.2014р. було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004251501, яким ТОВ «Компанія «Катруся» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 215729,73грн., в тому числі за основним платежем - 172583,78грн., та за штрафними санкціями - 43145,95грн. (т.1 а.с.93,94).

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Компанія «Катруся» протягом перевіряємого періоду було укладено договори з ТОВ «Агматіс-Трейд» (договір поставки №К/АТ-1 від 28.01.2014р. та договір про надання послуг №К/АТ-2 від 28.01.2014р.), ПП «Агротех-Дніпро» (договір про надання послуг №К/АД-1 від 25.02.2014р.) та ТОВ «Босфор-ТВ» (договір поставки №30/06/14 від 30.06.2014р.).

При цьому умови договорів про надання послуг з ТОВ «Агматіс-Трейд» №К/АТ-2 від 28.01.2014р. та з ПП «Агротех-Дніпро» №К/АД-1 від 25.02.2014р. є аналогічними (т.1 а.с.116, 138).

За змістом цих договорів ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», як виконавці, зобов'язувалися за завданням ТОВ «Компанія «Катруся», як замовника, надати послуги з пакування швейних виробів в порядку та на умовах, визначених цими договорами (п.1.1 договорів).

Згідно п.1.2.1 договорів до обов'язків позивача, як замовника, належало доставити швейні вироби, що підлягають пакуванню, у місце, визначене виконавцем, та забрати упаковані швейні вироби з місця, зазначеного виконавцем.

На підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надано видаткові накладні у переробку та з переробки, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти надання послуг та податкові накладні (т.1 а.с.117-126, 130-149).

Водночас, з вказаних видаткових накладних не можливо ідентифікувати посадову особу з боку позивача, яка була уповноважена передавати та отримувати швейні вироби для пакування та з пакування ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», оскільки в них не зазначено ні посади, на ПІБ такої особи, ні реквізитів виписаної на неї довіреності.

При цьому представник позивача суду пояснив, що кожного разу таку передачу-приймання здійснював особисто директор ТОВ «Компанія «Катруся».

Водночас, доказів перебування директора у таких відрядженнях, які є необхідними з урахуванням віддаленості контрагентів (позивач знаходиться у м. Нікополі, а ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро» - у м. Києві та у м. Дніпропетровську відповідно), суду надано не було.

Також позивачем не надано довіреностей від представників ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», якими отримувалися швейні вироби на переробку.

На питання суду чи необхідне певне обладнання для здійснення такого пакування представник позивача пояснив, що жодного спеціального обладнання для цього непотрібно, лише ножиці та стіл. При цьому позивач самостійно такі роботи не здійснював, оскільки у нього немає відповідних працівників та місця для пакування.

Водночас суд критично відноситься до таких доводів позивача, оскільки, по-перше, в ТОВ «Компанія «Катруся» працює набагато більше працівників ніж в ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро» (у позивача в штаті - 57 осіб, а у ТОВ «Агматіс-Трейд» лише 7 осіб, з яких 1 - керівник, у ПП «Агротех-Дніпро» - в ІІІ кварталі 2013 року - 1 особа, в ІІ кварталі 2014 року - 11 осіб), при цьому, як випливає з вищенаведених пояснень представника позивача, спеціальної освіти та навиків для здійснення такого пакування непотрібно. По-друге, як вбачається з акту перевірки позивача, у останнього в оренді перебуває шість приміщень, в тому числі цеха, склади та ін., отже, посилання на відсутність необхідного для пакування місця є необґрунтованими. Отже, позивач не позбавлений можливості самостійно здійснити таке пакування, тим більше, що всі пакувальні матеріали належали саме позивачеві.

Також слід зазначити, що в наданих позивачем товарно-транспортних накладних не міститься інформація відносно точного пункту навантаження/розвантаження, також вони оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.2014 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, а саме: в них не зазначено серію, номер та дату довіреності у рядку «відпуск за довіреністю вантажоодержувача»; відсутні дані у рядку «отримав водій/експедитор»; не зазначено супровідні документи на вантаж; не можливо ідентифікувати особу, що перевозила вантаж; не заповнено таблицю «Вантажно-розвантажувальні операції».

При цьому, позивачем не було надано подорожніх листів, які б могли свідчити про реальність доставки товару.

Крім того, згідно висновків актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро», а саме: акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014р. №1756/26-55-22-10/38650153 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агматіс-Трейд» (код ЄДРПОУ 38650153) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р.» та акту ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014р. №1932/15-00/37005051 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агротех-Дніпро» (код ЄДРПОУ 37005051) під час здійснення господарських відносин з контрагентами за червень 2013р. - травень 2014р.», встановлено, що вказані суб'єкти господарювання не мали технічних, фізичних та технологічних можливостей щодо вчинення дій, які становлять зміст господарських операцій, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки тощо.

Отже, в жодному документі не фігурує точної адреси, куди постачався товар на пакування, міститься лише посилання, що за адресою, вказаною виконавцем, при цьому за даними контролюючих органів за ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро» виробничі та складські приміщення не зареєстровані.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Компанія «Катруся» з ТОВ «Агматіс-Трейд» та ТОВ «Босфор-ТВ» по договорам поставки судом встановлено наступне.

Так, позивачем протягом перевіряємого періоду було укладено два аналогічні договори поставки з ТОВ «Агматіс-Трейд» №К/АТ-1 від 28.01.2014р. та з ТОВ «Босфор-ТВ» №30/06/14 від 30.06.2014р., згідно яких ТОВ «Агматіс-Трейд» та ТОВ «Босфор-ТВ», як постачальники, зобов'язувалися поставити ТОВ «Компанія «Катруся», як покупцю, продукцію, а покупець прийняти і оплатити її в порядку та на умовах, визначених цими договорами (т.1 а.с.96, 152).

Пунктом 1.2 договорів передбачено, що найменування, кількість, асортимент та ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даних договорів.

Згідно п.4.1 договорів поставка продукції проводиться на підставі усної телефонної заявки або прийнятого до виконання постачальником замовлення на поставку продукції, яке надається через електронні засоби зв'язку, по факсу, поштою або через представника покупця, чи в інший прийнятний для сторін спосіб.

Місцем поставки продукції, відповідно до п.4.2 договорів, є склади постачальників.

На підтвердження реальності цих господарських операцій позивачем надано специфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, товарно-транспортні накладні та податкові накладні (т.1 а.с.97-113, 153-198).

Як вбачається з означених видаткових накладних, отримання продукції від ТОВ «Агматіс-Трейд» та ТОВ «Босфор-ТВ» здійснював директор позивача ОСОБА_4, однак, доказів перебування директора у таких відрядженнях, які є необхідними з урахуванням віддаленості контрагентів (позивач знаходиться у м. Нікополі, а ТОВ «Агматіс-Трейд» та ПП «Агротех-Дніпро» - у м. Києві та у м. Запоріжжі відповідно), суду надано не було.

Також не надано доказів відносно того ким саме здійснювалися навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомості відносно цього відсутні і в товарно-транспортних накладних.

Щодо останніх також слід зазначити, що вони не містять інформації щодо точного пункту навантаження товарно-матеріальних цінностей, оскільки зазначено лише місто без конкретної адреси (м. Київ та м. Запоріжжя), хоча згідно договору поставки умовою поставки є склад Постачальника, а, як зазначалося вище, відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агматіс-Трейд» відсутня інформація щодо наявності складських приміщень власних або орендованих у цього суб'єкта господарювання.

Крім того, надані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.2014 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» та Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, а саме: не зазначено серію, номер та дату довіреності у рядку «відпуск за довіреністю вантажоодержувача»; відсутні дані у рядку «отримав водій/експедитор»; не зазначено супровідні документи на вантаж; не можливо ідентифікувати особу, що перевозила вантаж; не заповнено таблицю «Вантажно-розвантажувальні операції».

При цьому, позивачем не було надано подорожніх листів, які свідчили би про реальність доставки товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що сукупність наданих доказів не підтверджує факт реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Агматіс-Трейд», ПП «Агротех-Дніпро» та ТОВ «Босфор-ТВ».

Наявність податкових накладних, за відсутності інших первинних документів та документів бухгалтерського обліку, які відображають реальний економічний зміст господарських операцій, підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей, їх сертифікацію, прийняття та передачу, а також рух активів, не дає платнику податків права формувати на підставі таких податкових накладних свій податковий кредит. Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність віднесення платником податків до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними в рамках таких господарських операцій, незважаючи на наявність у останнього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного податкового законодавства.

Тим більше, що приписи абз.2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України прямо забороняють платнику податків формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності та іншими документами, пов'язаними з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на те, що ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при подачі цього адміністративного позову, який носить майновий характер, було сплачено лише частину судового збору у розмірі 431,46грн. (т.1 а.с.2), з нього має бути стягнута решта суми судового збору у розмірі 3871,13грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Катруся» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Катруся» (код ЄДРПОУ 38167660) решту суми судового збору у розмірі 3871,13грн. (три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня тринадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_5