Постанова

від 22.09.2009 по справі 18/394/43/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/394/43/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "22" вересня 2009 р.                                                  Справа № 18/394/43/13

Позивач: Державна податкова інспекція у Ічнянському районі

16703, м. Ічня, вул. Леніна, 23

Відповідач: Приватне підприємство „Діденко Н.П.”

16703, м. Ічня, вул. Жадьківка, 119

про стягнення 2077 грн. 50 коп.

                                                                                               Суддя А.С.Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

від позивача: Шолудько Є.С. –гол. держподатінспектор, дов. від 22.06.2009р. № 2166/10

від відповідача: Діденко Н.П. –директор

В судовому засіданні 22.09.2009р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

СУТЬ СПОРУ :

Державною податковою інспекцією у Ічнянському районі (надалі –позивач) заявлено адміністративний позов до приватного підприємства „Діденко Н.П.” (надалі –відповідач) про стягнення 2077,50 грн. штрафних санкцій за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, нероздрукування та невидачу розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, накладених рішенням позивача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172333/170 від 16.06.2007р.  

Відповідач проти заявленого адміністративного позову заперечив, не визнаючи його в повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172333/170 від 16.06.2007р. прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, обставини, зазначені в акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, а письмові пояснення були написані продавцем під тиском перевіряючих.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2008р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 11/62а за позовом приватного підприємства „Діденко Н.П.” до Державної податкової інспекції у Ічнянському районі про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000172333 від 16.06.2007р.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Діденко Н.П.” зареєстроване розпорядженням Ічнянської районної державної адміністрації від 07.02.2007р. за адресою: м. Ічня, вул. Жадьківка, 119, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за №  1 045 102 0000 000402.

13 червня 2007 року службовими особами ДПА в Чернігівській області, на підставі посвідчень від 13.06.2007р. № 65 та № 68, була проведена перевірка магазину „Продукти”, який розташований за адресою: с. Монастирище Ічнянського району, вул. Леніна, 3, та належить ПП „Діденко Н.П.”.

За результатами перевірки складений акт № 25070087/23-200 від 13.06.2007р.

Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими встановлено наступні порушення:

„- проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, нероздрукування та невидача розрахункового документа, а саме при продажу пива „Чернігівське світле” 1л. –2 пл., цигарок „Честерфілд” –1 п. загальною вартістю 11,90 грн. (одинадцять грн. 90 коп.) реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, не роздруковувався та не видавався відповідний розрахунковий документ. Також на момент проведення перевірки на місці проведення розрахунків знаходилось 415,50 грн. (чотириста п'ятнадцять грн. 50 коп.) –з урахуванням суми закупки, які згідно письмового пояснення продавця Діденко Олени Григорівни є виручкою від реалізації товару, що належить ПП „Діденко Н.П.”, яка не проводилась через РРО, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами і доповненнями”.

Як вказано в акті перевірки, зазначеним порушено вимоги п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95 –ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями).

Перевірка була проведена в присутності продавця Діденко Олени Григорівни, 1967 року народження, проживаючої за адресою: м. Ічня, вул. Франка, 7-а, яка підписала акт перевірки без зауважень, отримала один примірник акту та надала перевіряючим письмові пояснення, в яких підтвердила встановлені під час перевірки порушення.

Згідно пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95 –ВР (надалі –Закон № 265/95 –ВР), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у   випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Факт порушення порядку проведення розрахункової операції підтверджується копією акту перевірки, письмовими поясненнями продавця Діденко О.Г. від 13.06.2007р. та її розпискою від 13.06.2007р. з покупюрним перерахуванням коштів.

Приписом п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 –ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової  книжки.

На підставі акту перевірки № 25070087/23-200 від 13.06.2007р., позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0000172333/170 від 16.06.2007р. в сумі 2247,50 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, нероздрукування та невидачу розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Дане рішення отримане уповноваженою особою відповідача 22.06.2007р., що підтверджується її підписом на копії вказаного рішення.

За наслідками здійснення відповідачем процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, рішенням ДПА в Чернігівській області про результати розгляду скарги від 02.08.2007р. № 1562/10/25-020 рішення ДПІ у Ічнянському районі № 0000172333/170 від 16.06.2007р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,50 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, нероздрукування та невидачу розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції, було залишено без змін. Одночасно вказаним вище рішенням ДПА в Чернігівській області було зобов'язано ДПІ у Ічнянському районі внести зміни в рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача № 0000172333/170 від 16.06.2007р. шляхом виключення з нього посилання на ст. 22 Закону № 265/95 –ВР при визначенні суми штрафних санкцій.

Відповідні зміни були внесені позивачем шляхом надіслання відповідачу листа від 31.08.2007р. № 1643/10/23-107.

Зважаючи на те, що відповідач, у встановлений ст. 25 Закону № 265/95 –ВР термін з дня прийняття органом державної податкової служби України рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій добровільно його не виконав, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення сум фінансових санкцій.

Відповідач звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення від 16.06.2007р. № 0000172333/170 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2077,55 грн. за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, нероздрукування та невидачу розрахункового документу встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 01.04.2008р. (справа № 11/62а) позовні вимоги „Діденко Н.П.” були задоволені в повному обсязі, рішення від 16.06.2007р. № 0000172333/170 про застосування штрафних (фінансових) санкцій було визнано недійсним. Дана постанова була оскаржена ДПІ у Ічнянському районі до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009р. апеляційна скарга ДПІ у Ічнянському районі була задоволена, а постанова господарського суду Чернігівської області від 01.04.2008р. у справі № 11/62а –скасована.

Згідно з ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.       

Таким чином, судове рішення по справі № 11/62а господарського суду Чернігівської області набрало законної сили.

Заперечення Відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача штрафних санкцій, застосованих податковим органом шляхом прийняття рішення, яке на момент розгляду справи являється чинним.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.  

З'ясування питання законності рішення, прийнятого контролюючим органом, виходить за межі позовних вимог по даній справі і вже було вирішено під час розгляду справи № 11/62а.

У відповідності з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 17, 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. ст. 11, 72, 94, 112, 136, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Діденко Н.П.”, м. Ічня, вул. Жадьківка, 119 (код 34313641, відомості про розрахункові рахунки відсутні) в доход Державного бюджету України (Одержувач: державний бюджет Ічнянського району, код 22822145, рахунок 31119104700133 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) 2077 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                           (підпис)                               А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 25 вересня 2009 року.

Суддя                                           (підпис)                               А.С.Сидоренко