Постанова

від 26.02.2007 по справі 14/173-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

26.02.2007                                                                                  

Справа № 14/173-06 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

Головка В.Г.  (доповідач),

суддів

Стрелець Т.Г., Павловського П.П.

при секретарі:  Стуковенковій Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, підприємець

від відповідача -не з'явився, про

час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Гарпун” на

рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2006р.  у справі 

№14/173-06

за позовом   суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1, м.Марганець Дніпропетровська область

до  товариства з обмеженою відповідальністю

"Гарпун”, м.Марганець Дніпропетровська область

про  стягнення 36 898,05грн.

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від  15.06.2006

року  у справі №14/173-06 (суддя Панна

С.П.) позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до

товариства з обмеженою відповідальністю “Гарпун” про стягнення 36 898,05грн.

задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням

господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як

прийняте необґрунтовано та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення

для справи, посилаючись на наступне:

-          суд не звернув уваги на те, що

додаткова угода від 24.10.05 року надана позивачем до договору купівлі-продажу

б/н від 17.10.05 року директором відповідача ОСОБА_2 не підписувалась та про

факт її існування відповідач дізнався з матеріалів даної справи;

-            суд не з'ясував наявність оригіналу

додаткової угоди від 24.10.05 року у відповідача, а з цим не помітив

невідповідності підпису даної угоди директором відповідача та не з'ясував

фактичних відносин між сторонами щодо строків та умов оплати продукції,

обумовлених відкладальною обставиною (ч.1 ст.212 ЦК України) згідно додаткової

угоди від 22.10.2005р. тощо.

          У відзиві на апеляційну скаргу

позивач просить рішення суду залишити без змін,  апеляційну скаргу без задоволення.

          Провадження у справі зупинялось на

час проведення експертизи.

        Після проведення експертизи провадження

у справі було поновлено, але  представник

відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу

у        його відсутність за наявними в

матеріалах справи документами.

          Вислухавши пояснення представника

позивача, дослідивши матеріали справи, висновки експертизи, доводи апеляційної

скарги і відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає

частковому задоволенню.

          Із матеріалів справи вбачається, що

17.10.2005 року позивач і відповідач уклали договір купівлі-продажу, згідно

умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний

продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його (а.с.11).

           На виконання умов договору позивач

(продавець) передав відповідачеві (покупцеві) дизельне пальне в кількості 8063

літрів на загальну суму 30174грн., що підтверджується накладною ІНФОРМАЦІЯ_1 та

довіреністю серії ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12). Цей факт не заперечується

відповідачем та його представником у судовому засіданні.

           Відповідно до п.2.1 договору оплата

за поставлений товар складає 3,74грн. за 1л, а всього разом з ПДВ  30174грн. Однак оплата за отриману продукцію

не здійснена.

           Згідно ст.526 Цивільного кодексу

України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст.193 Господарського

кодексу України суб'єкти  господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного

кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Відповідач не виконав прийняті на

себе за договором зобов'язання, тому суд вірно задовольнив вимоги позивача щодо

стягнення боргу в сумі 30174грн..

           Заперечуючи проти оплата за отриману

продукцію, відповідач послався на те, що строк платежу не настав, виходячи з

вимог ч.1 ст.212 Цивільного кодексу України.

           При цьому відповідач посилається на

додаткову угоду від 22.10.2005р. як на відкладальну обставину щодо оплати

товару (а.с.26), заперечуючи проти додаткової угоди від 24.10.2005р. (а.с.33).

           Відповідно до ч.1 ст.212 Цивільного

кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання

або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні

(відкладальна обставина).

           В додатковій угоді від 22.10.2005р.,

укладеної після поставки товару, сторони обумовили строк оплати в залежності

від вирішення спору у справі №36/114(27/90).

           Однак позивач вважає, що зазначена

угода втратила силу з прийняттям сторонами додаткової угоди від 24.10.2005р.

(а.с.33), якою змінено п.2.4 договору купівлі-продажу від 17.10.2005р.

           Згідно з висновками криміналістичної

почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів від 22.12.2006р.,

проведеної на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського

суду  від 16.08.2006р., підпис  від імені ОСОБА_2 в додатковій угоді від 24

жовтня 2005р. (а.с.33) до договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2005р.

виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

           Послідовність виконання реквізитів

на цій додатковій угоді були слідуючи:

-          першим був виконаний відбиток

печатки;

-          другим -текст угоди;

-          третім -підпис від імені ОСОБА_2

Виходячи з висновків експертизи,

колегія судів не може прийняти до уваги посилання позивача на додаткову угоду

від 24.10.2005р. як на докази у справі щодо зміни строків оплати товару.

           Таким чином, вимоги позивача щодо

сплати штрафу в сумі 3017,01грн. за невиконання відповідачем п.2.4 договору не

підлягає задоволенню, у тому числі за умов додаткової угоди від

22.10.2005р.   

           Вимога про стягнення 3% річних

відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України в сумі 523,29грн., починаючи з

29.10.2005р., також не може бути задоволена в повному обсязі.

           Згідно рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 31.05.2005р. у справі №36/114 ТОВ “Гарпун”

відмовлено в задоволенні позову до Марганецької ОДПІ про визнання недійсним

податкового повідомлення-рішення від 23.03.2005р., в решті вимог провадження у

справі припинено.

           Ухвалою суду апеляційної інстанції

від 12.12.2005р. рішення суду у цій справі залишено без змін.

           Виходячи з того, що рішення суду

вступило в законну силу з 12.12.2005р., а також 

умов додаткової угоди від 22.10.2005р. щодо відкладальної обставини, 3%

річних підлягають стягненню, починаючи з 12.12.2005р. в сумі

(30174х3%:365х170)  421,6грн.

           Доводи апеляційної скарги щодо

відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, у тому числі з

посиланням на відкладальну обставину, не можуть бути прийняті до уваги,

оскільки відкладальна обставина не звільняє відповідача від виконання  зобов'язання за договором.

           На підставі викладеного, резолютивну

частину рішення суду необхідно змінити, задовольнивши позовні вимоги частково.

Судові витрати покласти на обидві

сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49

Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з

обмеженою відповідальністю “Гарпун” задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Дніпропетровської області від 15.06.2006 року 

у справі №14/173-06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній

редакції: ”Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гарпун” (код

21915815) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 (код 2170407515) 30174грн. основного боргу, 421,6грн. 3% річних,

305,95грн. витрат по сплаті державного мита та 97,83грн. на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою

відповідальністю “Гарпун” витрати по сплаті мита за перегляд справи в

апеляційному порядку в сумі 31,53грн.

Видачу наказів на виконання даної

постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в

касаційному порядку.

Головуючий                                                                                В.Г.Головко

Судді                                                                                            

Т.Г.Стрелець

                                                      П.П.Павловський