Рішення

від 30.06.2009 по справі 12/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/172

30.06.09

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії

"Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком"

До                              Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту  інформації України

Про                              стягнення 16 112,15 грн.

    Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Путієнко Є.В. –предст. (дов. б/н від 21.07.2008 р.)

Від відповідача                        не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, як правонаступника Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ, про стягнення заборгованості у розмірі 16 112,15 грн. (11 781,78 грн. –основний борг, 3 759,27 грн. –збитки від інфляції, 571, 10 грн. – 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання умов Договору № 812/8 від 01.04.03 р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку.

Ухвалою суду від 09.04.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/172 та призначено розгляд справи на 15.05.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 15.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 30.06.2009 р. з метою витребування нових доказів та подання витребуваних доказів.

Представник відповідача в судове засідання 30.06.2009 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Сторонами звірку взаємних розрахунків не здійснено, акт звірки суду не надано.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2004 р. між сторонами укладено договір № 812/8 про надання телекомунікаційних послуг (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язувався надавати відповідачу телекомунікаційні послуги згідно додатку № 1  до цього договору.

Відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги (п.п.2.1.4. договору)

Згідно ст. ст. 33, 36, 63 Закону України «Про телекомунікації», та п. п. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, зазначені послуги підлягають оплаті, згідно з рахунками, наданими позивачем.

Позивачем надсилались рахунки на адресу відповідача, однак оплата їх не була здійснена.

За період з січня 2007 р. по березень 2007 р. заборгованість відповідача за отримані телекомунікаційні послуги становить 11 781,78 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення   3% річних, що згідно розрахунку становить 571, 10 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, що згідно з розрахунком становить 3 759,27  грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити у зв'язку з тим, що договір, на який посилається позивач між ним та позивачем не укладався, а до матеріалів справи надано інший договір, який існував між сторонами. Посилання відповідача на вищевказані обставини не може бути прийнято судом до уваги, оскільки, як зазначив позивач у додаткових поясненнях, ним було помилково зазначено у тексті позовної заяви номер та дату договору, насправді заборгованість відповідача існує за договором № 812/8 від 01.04.2003 р. Вказана помилка не впливає на розгляд спору по суті.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача за договором № 812/8 від 01.04.2003 р. (копія у матеріалах справи), що не заперечується відповідачем. Описка, допущена позивачем у позовній заяві, не впливає на розгляд спору по суті.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 781,78  грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 571,10 грн., сума втрат, пов'язаних з інфляційними процесами складає 3 759,27 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунок 3% річних та втрат, пов'язаних з інфляційними процесами відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 571,10 грн.   та втрат, пов'язаних з інфляційними процесами у розмірі 3 759,27 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту  інформації України  (01034, м. Київ, вул. Паторжинського, 5/7, код 20003779, р/р 35206309802 в ОПЕРУ НБУ, МФО 300001, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії   (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1,  код 01189910, р/р 2600402028729 в КРД «Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 11 781 (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 78 коп. основного боргу,  571 (п'ятсот сімдесят одну ) грн. 10 коп. - 3% річних, 3 759 (три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. –втрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 161 (сто шістдесят одну) грн. 13 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

             Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко