Рішення

від 14.09.2009 по справі 4/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09                                                                                 Справа № 4/113

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Товариства співвласників квартир "Івар", м.Луганськ

про стягнення 167424 грн. 51 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –     Калашнікова Г.Л., довіреність № 98-д від 15.12.2008;

від відповідача –Коваленко А.О., паспорт ЕН 110522 від 15.01.2002.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 188236,06 грн., інфляційні збитки у сумі 3835,55 грн. та 3% річних у сумі 754,33 грн.

Протягом розгляду справи позивач неодноразово змінював позовні вимоги, у зв'язку з чим справа розглядається з урахуванням змін позовних вимог № 15/42-4/1262 від 03.06.2009 та № 15/42-4/124 від 18.06.2009.

Між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (позивачем) та Товариством співвласників квартир "Івар" (відповідачем) з 30.11.2007 /за рішенням господарського суду Луганської області по справі № 1/31пд, яким встановлено даний факт/ укладений договір на постачання теплової енергії  № 715 за змістом проекту договору № 715 від 01.08.2007 у редакції п.6.4, 6.6 та Додатку № 3 за протоколом розбіжностей, із змінами, внесеними додатковою угодою до договору від 08.05.2008 /за рішенням господарського суду Луганської області по справі № 17/22пд, яке набрало законної сили 16.10.08 згідно постанови апеляційної інстанції/, за умовами якого позивач –Постачальник, прийняв на себе зобов'язання виробляти та постачати теплову енергію споживачам, які мешкають в будинках житлово-будівельних кооперативах, а також в будинках товариств власників багатоквартирних будинків м.Луганська, у відповідності з діючими нормами до границі експлуатаційної відповідальності.

Згідно п.4.3.12 договору у випадках недопоставки або відсутності поставки теплової енергії споживач письмово протягом доби повідомляє постачальника. Відсутність такого повідомлення, підтверджує, що споживач отримує теплову енергію відповідно умовам договору та цей факт інших доказів не потребує.

Відповідно до п.4.4.3 у випадках порушення постачальником умов договору, споживач має право офіційно викликати його представника для складання та підписання відповідного акту.

У п.6.1 сторони домовились, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі у відповідності з затвердженими тарифами на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу по пошті або вручаються під підпис.

Згідно п.6.2 договору споживач здійснює плату за надані послуги по постачанню теплової енергії жилому фонду, який належить йому на правах власності, в 5-денний строк з дня отримання рахунку.

Пунктом 6.3 передбачено, що у платіжних дорученнях споживач зобов'язаний обов'язково зазначати номер договору, призначення платежу. При наявності заборгованості у споживача за умовами договору постачальник враховує кошти, які надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, надану у попередні періоди по договору, без врахування зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Відповідно до п.6.4 розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію.

На виконання умов договору позивач здійснював постачання теплоносію відповідачу про що свідчать акт на включення опалення від 01.11.2008 та акт на відключення опалення від 02.04.2009 за адресою м.Луганськ, кв.Димитрова, б.35.

За період з грудня 2008 року по квітень 2009 року відповідачем умови договору не виконувались, а саме не були здійснені оплати нарахованих сум за теплопостачання, згідно із отриманими рахунками. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 165228 грн. 90 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже 3% річних від суми заборгованості складає 934 грн. 80 коп., а сума інфляційних витрат складає 1260 грн. 81 коп.

Тобто загальна сума заборгованості відповідача складає 167424 грн. 51 коп.: основного боргу –165228 грн. 90 коп.; 3% річних – 934 грн. 80 коп.; інфляційних витрат –1260 грн. 81 коп.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.04.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 16.04.2009.

Розпорядженням голови суду від 12.05.2009 справу № 4/113 передано на розгляд судді Косенко Т.В., у зв'язку із закінченням строку повноважень судді Батюк Г.М.

У судових засіданнях 12.05.2009, 18.06.2009, 30.07.2009, 14.08.2009, 02.09.2009, 10.09.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

В судовому засіданні 24.06.2009 сторони подали спільну заяву про продовження строку розгляду справи на два місяці, яка була задоволена господарським судом.

10.09.2009 позивач у судовому засіданні повідомив, що заборгованість не погашалась та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у поясненнях, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 715 від 01.08.2007 позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії (а.с.31-33, 40-42 т.1, 37-40 т.2), які останній в свою чергу своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до діючого законодавства, відносини сторін регулюються умовами укладеного між ними договору.

У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 165228,90 грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірення розрахунків від 09.07.2009.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 165228 грн. 90 коп.

Тобто згідно ст.625 Цивільного кодексу України відповідачем обґрунтовано нараховані 3% річних у сумі 934 грн. 80 коп. та інфляційні нарахування у сумі 1260 грн. 81 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Заперечення відповідача за відзивами відхиляються судом за необґрунтованістю.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, з урахуванням змін позовних вимог.

Відповідачу підлягають до повернення з державного бюджету України судові витрати, сплачені за платіжним дорученням від 27.04.2009 № 68 в сумі 1928 грн. 26 коп. державного мита та за платіжним дорученням від 27.04.2009 № 69 в сумі 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки відповідачем безпідставно зроблено їх сплату за клопотання про проведення звукозапису судового процесу.

Також господарський суд дійшов висновку про необхідність виправлення описок, допущених у вступних частинах ухвал господарського суду Луганської області від 16.04.2009, 28.04.2009, 04.06.2009, 24.06.2009 по даній справі в назві відповідача згідно його статутних документів та вважати її "Товариство співвласників квартир "Івар", а не Товариство з обмеженою відповідальністю "Івар".

У судовому засіданні 14.09.2009 за заявою представника відповідача був оголошений повний текст рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 47, 49, 82-85, 89 Господарського процесуального кодексу України, Декрету КМ України "Про державне мито" № 7-93,  господарський суд Луганської області    

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства співвласників квартир "Івар", м.Луганськ, кв.Димитрова, б.35, кв.63, код 21800408 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Луганськ, вул.Куракіна, б.23А, код 24047779 - заборгованість у сумі 165228 грн. 90 коп., інфляційні нарахування у сумі 1260 грн. 81 коп., 3% річних у сумі 934 грн. 80 коп., державне мито у сумі 1674 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 102 грн. 46 коп., видати наказ.

3. Виправити описки, допущені у вступних частинах ухвал господарського суду Луганської області від 16.04.2009, 28.04.2009, 04.06.2009, 24.06.2009 по даній справі в назві відповідача та належною вважати  "Товариство співвласників квартир "Івар".

4. Повернути відповідачу з матеріалів справи платіжне доручення від 27.04.2009 № 68 на сплату державного мита в сумі 1928 грн. 26 коп. та платіжне доручення від 27.04.2009 № 69 на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Підставою для повернення зазначених судових витрат є рішення суду, підписане та затверджене гербовою печаткою суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 14.09.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                       С.А.Кулешова