Постанова

від 18.08.2011 по справі 61/297

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2011 № 61/297

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

при секретарі

судового засідання : Загрунній Л.І.

за участі представників:

позивача: Конашевич Т.А. - дов. б/н від 16.05.2011 р.;

відповідача: Булій Т.В. - дов. ЦХП-18/440 від 28.03.2011 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р.

у справі № 61/297 (Івченко А.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Четра-Сервіс»

до відповідача: Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про: стягнення 567 423,67 грн.

ВСТАНОВИВ :

27.05.2011 р. ТОВ «Четра-Сервіс» (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (відповідач) про стягнення 567 423,67 грн., з яких 193 762, 74 грн. - пені, 298 656,00 грн. - індексу інфляції, 75 004,93 грн. - 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги ТОВ «Четра-Сервіс» мотивовані на тому, що відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання згідного Договору поставки ЦХП-07-04409-01 від 31.12.2009 р. укладеного між сторонами, а саме не здійснив у повному обсязі оплату поставленого позивачем за названим Договором товару (трактор з бульдозерним обладнанням та тяговим агрегатом в кількості двох одиниць), в зв'язку з чим з відповідача належить стягнути понесені позивачем збитки у вигляду пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Позивач наголосив також на тому, що вищевказані порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань встановлено Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2011 р. № 13/593, зокрема, щодо непогашення у повному обсязі суми основного боргу у сумі 8 296 000,00 грн. Вказане Рішення набрало законної сили 13.03.2011 р. А оскільки, відповідач на день звернення ТОВ «Четра-Сервіс» з даними позовом до господарського суду не сплатив останньому вказану вище суму основного боргу, то з відповідача додатково належить стягнути пеню, інфляційні витрати та 3% річних.

24.06.2011 р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла Заява про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь: 156 771,67 грн. - пені, 99 552,00 грн. - 3% річних, 373 320,00 грн. - інфляційних втрат.

Подальший розгляд даної справи здійснювався місцевим господарським судом з урахуванням вищеназваної Заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р. № 61/297 позов

ТОВ «Четра-Сервіс» задоволено повністю, а саме:

- стягнуто з ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» на користь позивача 156 771,67 грн. - пені, 99 552,00 грн. - 3% річних, 373 320,00 грн. - інфляційних втрат та судові витрати.

Не погоджуючись із Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р. № 61/297, ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, у якій просить скасувати вказане Рішення та прийняти нове судове Рішення у даній справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, окрім того, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, без належної оцінки доказів наданих сторонами.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 р.

№ 61/297 у складі колегії: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Мартюк А.І., Шипко В.В. відновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження Рішення від 29.06.2011 р. № 61/297, прийнято до провадження апеляційну скаргу ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», розгляд справи призначено на 18.08.2011 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/18 від 15.08.2011 р. було змінено склад колегії: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Мартюк А.І., Шипко В.В. яка розглядала справу № 61/297 на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В., Шипко В.В.

У судове засідання від 18.08.2011 р. з"явилися представники обох сторін та надали пояснення по справі.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» без задоволення, Рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р. № 61/297 без змін, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 р. № 13/593 було встановлено, що 31.12.2009 р. між ТОВ "Четра - Сервис" (позивач, постачальник) та ДП матеріально -технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (відповідач, замовник) було укладено Договір поставки № ЦХП-07-04409-01 від 31.12.2009 р. (Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка та кількість якої зазначена в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з специфікацією, під продукцією розуміється трактор з бульдозерним обладнанням та тяговим агрегатом в кількості двох штук на загальну суму 9 696 000 грн. 00 коп.

Умови та терміни поставки товару були передбачені розділом 5 Договору, відповідно до якого постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки: СРТ протягом дії Договору, після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням його готовності до прийому продукції.

Кожна партія продукції постачається постачальником протягом 60 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано в рознарядці. Датою поставки продукції вважається дата підпису акту прийому-передачі продукції.

Пунктом 13.7 Договору сторони погодили строк його дії - з дати підписання Договору до 14.05.2010 р. в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання.

Судом першої інстанції також встановлено, що Листом № 35 від 29.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити строки поставки визначені Договором та пропозицією укласти в зв'язку з цим додаткову угоду до Договору, в якій визначити нові строки дії Договору та поставки позивачем продукції.

У Листі № ЦХП-20/3990 від 19.05.2010 р. відповідач не погодився на укладання додаткової угоди до Договору, мотивуючи відмову нормою, закріпленою ч. 2 п. 84 „Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р., згідно якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 року задоволено позов ТОВ «Четра-Сервіс», ДП «Укрзалізничпостач»зобов'язано укласти додаткову угоду до договору поставки № ЦХП-07-04409-01 стосовно продовження строків дії Договору.

Згідно вказаної додаткової угоди, сторони узгодили, що термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання до 14.08.2010 року в частині поставок продукції, а в частині оплати - до їх повного виконання

У своєму Рішенні господарський суд постановив, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав вчасно та в повному обсязі, здійснивши поставки продукції, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами прийому-передачі та актами пусконалагоджувальних робіт, а саме: акт прийому-передачі бульдозера Т-35.01 ЯБЛ -3 та акт пусконалагоджувальних робіт від 19.07.2010 року; акт прийому-передачі бульдозера Т-35.01 ЯБЛ - 3 та акт пусконалагоджувальних робіт від 20.07.2010 року.

Згідно п. 6.1. Договору, замовник перераховує постачальнику оплату у розмірі 95 % від вартості поставленої продукції на протязі 75 банківських днів у відповідності з рахунком фактурою, після підписання акту прийому передачі. Остаточний розрахунок у розмірі 5 % від вартості поставленої продукції здійснюється на протязі 75 банківських днів після підписання та надання замовнику актів пусконалагоджувальних робіт, підписаних представниками постачальника та вантажоодержувача в сумі вартості продукції, у відповідності з рахунком-фактурою, обумовлену Договором.

29.06.2010 р. відповідачем було отримано рахунки-фактури № 00000030 від 15.06.2010 р. та № 00000033 від 17.06.2010 року.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання по оплаті поставленої позивачем продукції виконав частково, а саме в розмірі 1 400 000,00 грн., у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 8 296 000,00 грн.

Як вже зазначалось, Рішенням Господарського суду міста Києва №13/593 від 22.02.2011 р. стягнуто з відповідача на користь позивача 8 296 000 грн. 00 коп. основного боргу, 163 817 грн. 59 коп. пені, 63 413 грн. 22 коп. 3 % річних, 132 736 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 по справі №13/593 Рішення Господарського суду міста Києва №13/593 від 22.02.2011 р. залишено без змін.

У своєму Рішенні місцевий господарський суд зауважив на тому, що позивач у своїх поясненнях викладених у позовній заяві (враховуючи уточнену) стверджує, що пеня, 3% річних та інфляційні втрати були нараховані позивачем у судовій справі Господарського суду міста Києва №13/593 за період з 03 листопада 2010 року по 03 лютого 2011 року, що підтверджується заявою позивача про збільшення позовних вимог по справі №13/593 (про що також є посилання у постанові Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 по справі №13/593), яка була подана до суду через канцелярію Господарського суду міста Києва 03 лютого 2011 року. Позивач зазначив, що станом на 24.06.2011 року відповідач рішення Господарського суду міста Києва №13/593 від 22.02.2011 року не виконав, основний борг в розмірі 8 296 000 грн. 00 коп. позивачу не сплатив. Тому позивач нарахував та просив стягнути з відповідача: 156 771 грн. 67 коп. пені за період з 04.02.2011 по 03.05.2011, а також 99 552 грн. 00 коп. три відсотки річних, 373 320 грн. 00 коп. інфляційних витрат за період з 04.02.2011 по 29.06.2011.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 10.6 Договору, в разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію, замовник сплачує постачальнику пеню розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розрахунок позивача в частині стягнення 156 771,67 грн. пені за період з 04.02.2011 р. по 03.05.2011 р. є правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь 99 552,00 грн. 3% річних, 373 320,00 грн. інфляційних витрат за період з 04.02.2011 р. по 29.06.2011 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснивши перевірку наданого позивачем суду першої інстанції розрахунку заявлених до стягнення 99 552 грн. 00 коп. трьох відсотків річних та 373 320,00 грн. інфляційних витрат, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, слід зауважити на тому, що відповідачем не було надано господарському суду належних та допустимих доказів спростування заявлених позовних вимог.

Доводи скаржника (відповідача) - ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» викладені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини у даній справі, є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції у повному обсязі з'ясовано обставини справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування судового рішення по даній справі не вбачає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 29.06.2011 р. № 61/297 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р.

№ 61/297 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р.

№ 61/297 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 61/297 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.