Постанова

від 04.10.2011 по справі 7/142

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2011 № 7/142

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Лосєва А.М.

Мартюк А.І.

при секретарі

судового засідання : Матвєєнко Т.Є.

за участі представників:

позивача: Боричевський В.М. - дов. б/н від 03.10.2011 р.;

відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний завиток»

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р.

у справі № 7/142 (суддя Якименко М.М.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний завиток»

до відповідача: Державне підприємство «Еко»

про: проведення перерахунку орендної плати за договором

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Чарівний завиток» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ДП «Еко» (відповідач) про проведення перерахунку орендної плати за Договором.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем не виконуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 "Про деякі питання оплати оренди державного майна" щодо встановлення належного розміру орендної плати, у зв'язку з чим позивач просив господарський суд зобов'язати відповідача провести перерахунок орендної плати за Договором №11-10 від 01.01.2004 року оренди нежилих приміщень, що належать до державної власності за адресою: м. Київ - 01133, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку площею 433,6 кв. м., що укладений між позивачем та відповідачем, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 "Про деякі питання оплати оренди державного майна" зі змінами, внесеними Постановою КМУ №440 від 16 червня 2010 р. з 14.04.2009 р. та діяла по 31.12.2010 р.

30.06.2011 р. представник позивача в судовому засіданні подав Заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив господарський суд зобов'язати відповідача провести перерахунок орендної плати за договором № 11-10 від 1 січня 2004 року оренди нежилих приміщень, що належать до державної власності за адресою: м. Київ - 01133, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку площею 433,6 кв. м., що укладений між позивачем та відповідачем, з урахуванням:

- Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 "Про деякі питання оплати оренди державного майна" зі змінами, внесеними Постановою КМУ №440 від 16 червня 2010 р. з 14.04.2009 р. та діяла по 31.12.2010 р.

- Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 4 жовтня 1995 р. "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142 у задоволенні позовних вимог (з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог) відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням позивач - ТОВ «Чарівний завиток» звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142 та прийняти нове судове рішення у даній справі яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, окрім того, місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В. Шипко В.В., відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Чарівний завиток» на Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142, розгляд справи призначено на 04.10.2011 р.

У зв'язку з виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку зі знаходженням судді Шипко В.В. на лікарняному Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.10.2011. р. № 01-23/3/2 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Лосєв А.М., Мартюк А.І.

У судове засідання від 04.10.2011 р. представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення Ухвали суду про порушення апеляційного провадження реєстр. № 34733 від 15.09.2011 р., а також на те, що строк розгляду даної справи закінчується, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні від 04.10.2011 р. представник позивача подав письмове Клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення Господарським судом м. Києва пов'язаної справи № 4/430 за позовом ТОВ «Чарівний завиток» до ДП «Еко» про визнання Додатку до Договору оренди №11-10 від 01.01.2004 р. недійсним, яке колегією суддів розглянуто та відхилено як необґрунтоване.

Наданими у судовому засіданні від 04.10.2011 р. поясненнями, представник позивача підтримав вимог своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Чарівний завиток», Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142 залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2004 року між ДП "Еко" (орендодавець) та ТОВ "Чарівний завиток" (орендар) було укладено Договір оренди № 11-10 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно -нежитлове приміщення площею 433,6 кв. м., розміщене за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10 на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку, що знаходиться на балансі ДП "Еко". Майно передається в оренду з метою розміщення:

374 кв. м. -перукарні;

4 кв. м. -пункт прокату відеокасет, без права продажу;

20 кв. м. -виставка експозиційних кухонних меблів, без права продажу;

35,6 кв. м. -кафе з правом продажу підакцизних товарів.

Місцевим господарським судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар згідно Договору оренди прийняв об'єкт оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі від 01.01.2004 р. (акр. с. 11).

Згідно п. 10.1. Договору строк дії Договору сторонами встановлено з 01.04.2004 р. до 01.01.2009 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2009 р. у справі № 40/432 Договір оренди № 11-10 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.01.2004 р. визнано продовженим до 01.01.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідачем не виконуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316 "Про деякі питання оплати оренди державного майна" щодо встановлення належного розміру орендної плати та Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 4 жовтня 1995 р. "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем. У разі коли орендодавцем цілісного майнового комплексу структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) державного підприємства, а також нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна.

Місцевим господарським судом встановлено, що 27.12.2006 р. сторонами була укладена Додаткова угода до Договору оренди, яка на думку позивача укладена з порушенням чинного законодавства, а тому нарахування орендної плати згідно з Додатком до Договору від 27 грудня 2006 року призводить до завищення розміру орендної плати та є безпідставним. Позивач у суді першої інстанції вказував на те, що обґрунтованим та законним можна вважати лише нарахування орендної плати відповідно до розміру орендної плати, визначеному у Договорі оренди від 01.01.2004 р. та розрахунку, затвердженому у встановленому порядку РВ ФДМУ України по м. Києву, у зв'язку з чим слід зобов'язати відповідача провести перерахунок орендної плати за Договором оренди з урахуванням вказаних постанов Кабінету Міністрів України.

Сторони, уклавши Договір оренди, дійшли згоди щодо розміру орендної плати та умов її оплати.

Згідно п. 3.4. Договору оренди позивач та відповідач погодили, що розмір орендної плати може бути переглянутим на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаї ділового обороту.

Згідно частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначений загальний порядок зміни господарських договорів. Зокрема сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами у суді першої інстанції, позивач не звертався до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди.

Колегія суддів погоджується і з тим висновком господарського суду, що Постанови Кабінету Міністрів України на підставі яких позивач просив місцевий суд зобов'язати відповідача провести перерахунок орендної плати носять рекомендаційний характер.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються визначеними цією статтею шляхами, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. Отже право на судовий захист пов'язано із самою протиправністю дій.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач при нарахуванні орендної плати, діяв виключно в межах чинного законодавства та з чітким дотриманням умов Договору.

Матеріали даної господарської справи свідчать про те, що під час її розгляду в місцевим господарським судом позивач, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодних доказів на підтвердження того, що таке порушення його права чи охоронюваного законом інтересу відбулось. Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що неодмінною ознакою порушення права або охоронюваного законом інтересу є настання негативних наслідків для суб'єкта порушеного права.

Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, а отже суд не може примусити суб'єкта господарювання керуватись тими чи іншими постановами Кабінету Міністрів України, здійснювати перерахунок, а також скориговувати бухгалтерські документи, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що ст. 16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів судом, як зобов'язання провести перерахунок орендної плати за договором на підставі актів органів державної влади.

Доводи скаржника - ТОВ «Чарівний завиток» викладені в апеляційній скарзі, зокрема, щодо неправомірності висновку господарського суду про підстави та порядок нарахування орендної плати, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТОВ «Чарівний завиток» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 7/142 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р.

№ 7/142 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 р.

№ 7/142 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 7/142 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Лосєв А.М.

Мартюк А.І.