Постанова

від 25.10.2011 по справі 52/712

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2011 № 52/712

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Мартюк А.І.

при секретарі

судового засідання : Загрунна Л.І.

за участі представників:

позивача: Залерцов М.О. - дов. № 332 від 30.09.2011 р.;

відповідача: Яцимирський М.О. - дов. б/н від 15.12.2009 р.;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р.

у справі № 52/712 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту

до відповідача: Житлово-будівельний кооператив «Поліграфіст»

про: стягнення заборгованості 259 274,87 грн.

ВСТАНОВИВ :

ВАТ «АК «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до ЖБК «Поліграфіст» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 259 274,87 грн., з яких 225 238,45 грн. - сума основного боргу, 34 036,43 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», зазначене товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Позовні вимоги мотивовані на тому, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору від 18.03.1994 р. № 02238/4-14 повністю не розрахувався за надані позивачем в період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року послуги з водопостачання та прийому каналізаційних стоків, в зв'язку з чим заборгував останньому 225 238,45 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712 позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- стягнуто з відповідача на користь позивача 39 494,97 грн. - основного боргу та 10 329,52 грн. - інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено, як заявленому необґрунтовано.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням ПАТ «АК «Київводоканал» звернулося до КАГС з апеляційною скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712 та прийняти нове судове рішення у даній справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зроблені висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно автоматизованої системи документообігу КАГС, суддею-доповідачем по справі № 52/712 визначено Смірнову Л.Г.

Згідно розпорядження Київського апеляційного господарського суду № 01-24/400 від 01.08.2011 р. було призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 52/712 у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Смірнову Л.Г. на лікарняному.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями справа № 52/712 призначена до розгляду у наступному складі: головуючий-суддя Ільєнок Т.В. (суддя-доповідач), суддів Борисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2011 р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., суддів Борисенко І.В. Шипко В.В., відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» на Рішення Господарського суду м. Києва м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712, розгляд справи призначено на 04.10.2011 р.

У зв'язку із виходом судді Борисенко І.В. у чергову відпустку та у зв'язку з находженням судді Шипко В.В. на лікарняному, Розпорядженням заступника Голови КАГС від 04.10.2011 р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Зубець Л.П., Лосєв А.М.

У судовому засіданні від 04.10.2011 р. представник відповідача надав письмовий Відзив на апеляційну скаргу, згідно якого вважає її безпідставною та необґрунтованою, в зв'язку з чим просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу без задоволення, Рішення суду першої інстанції від 15.06.2011 р. № 52/712 без змін.

Представником позивача у судовому засіданні від 04.10.2011 р. заявлено клопотання про продовження процесуального строку розгляду даної справи у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою КАГС від 04.10.201 р. № 52/712 продовжено строк розгляду даної справи за клопотанням сторони, розгляд справи відкладено на 18.10.2011 р.. Окрім того, зобов'язано позивача надати суду Довідку по коду 4-50651, сторонам провести звірку взаєморозрахунків по заявленій заборгованості, про що скласти двосторонній Акт.

17.10.2011 р. через відділ документального забезпечення КАГС представником відповідача - ЖБК «Поліграфіст» подано Клопотання від 17.10.2011 р. про залучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме, матеріали звірки за період з 01.11.2006 р. по 30.09.2009 р. та копія Акта № 010563 від 10.10.2011 р.

У зв'язку із зайнятістю судді Зубець Л.П. в судовому розгляду у складі іншої колегії та призначення Лосєва А.М. суддею Вищого адміністративного суду України, Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 18.10.2011 р. № 01-23/3/2 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Представником відповідача у судовому засіданні від 18.10.2011 р. заявлено клопотання про продовження процесуального строку розгляду даної справи у порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою КАГС від 18.10.201 р. № 52/712 продовжено строк розгляду даної справи за клопотанням сторони, розгляд справи відкладено на 25.10.2011 р. Окрім того, зобов'язано позивача повторно надати суду Довідку по коду 4-50651 щодо відкриття окремого рахунку по заліку оплати за постачання холодної води на підігрів, сторонам надати наявні у них облікові документи показників лічильників.

У зв'язку із виходом судді Шипко В.В. у відпустку, Розпорядженням заступника Голови КАГС від 25.10.2011 р. № 01-23/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Мартюк А.І.

Наданими у судовому засіданні від 25.10.2011 р. поясненнями, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив колегію суддів задовольнити її, Рішення суду від 15.06.2011 р. № 52/712 скасувати і прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив колегію суддів відмовити у її задоволенні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційній скарги ПАТ «АК «Київводоканал», Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712 скасувати та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

За матеріалами даної справи встановлено, що 18.03.1994 р. між ВАТ «АК «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Поліграфіст» (абонент) було укладено Договір № 02238/4-14 на відпуск води та послуги каналізації, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечувати абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язується сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування комунальним водопроводом та каналізацією в м. Києві №24 від 13.01.1986 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово.

Пунктами 3.9. Договору передбачено, що абонент зобов'язаний письмово повідомити постачальника, якщо він повністю або частково відмовляється сплатити платіжну вимогу, а також надати обгрунтовуючі таку відмову документи у 3-денний строк.

Відповідних повідомлень відповідач позивачу протягом спірного періоду не подавав.

Предметом даного судового спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 225 238, 45 грн. боргу (132 235, 13 грн. заборгованості за період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року та 93 003, 32 грн. боргу, що утворився до зазначеного період станом на 01.10.2006 р.) за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання та за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-50651 для потреб гарячого водопостачання.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 02238/4-14 від 18.03.1994 р. на відпуск води та послуги каналізації, укладеного між ними. На підставі вказаного Договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-651, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.

Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 4-50651, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.

Згідно Довідки ВАТ «АК «Київводоканал» від 19.10.2011 р. рахунок за кодом абонента 4-50651 було відкрито в листопаді 2005 р., рахунок на який заліковувалися кошти ЖБК „Поліграфіст" за холодну воду, яка йде на підігрів.

Однак, господарський суд, проаналізувавши правовідносини сторін за Договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 р. встановив, що ним не регулюються відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а інші договори, які б регулювали такі відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

І оскільки, за оцінкою господарського суду, названий Договір не регулює правовідносини сторін з постачання холодної води на підігрів, суд зазначив, що позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої води і тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання та водовідведення питної води, що використовується на підігрів, не ґрунтується на Договорі № 02238/4-14 від 18.03.1994 р. та є безпідставним.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг постачання та водовідведення питної води, що використовується на підігрів, за Договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 р. відсутні, у зв'язку з чим у позові в цій частині відмовлено.

Колегія суддів вважає наведений висновок господарського суду неправильним та таким, що не ґрунтується ні на законі, ні на фактичних обставинах справи.

Як вже зазначалося вище, Довідкою ВАТ «АК «Київводоканал» від 19.10.2011 р. підтверджується те, що з 2005 р. діє окремий рахунок по холодній воді що йде на підігрів і на який зараховувалися кошти за сплату від ЖБК „Поліграфіст". Тобто, оскільки відповідач сплачував за Договором від 18.03.1994 р. за постачання холодної води, що йде на підігрів, таким чином підтверджується, що розмір тарифів та плати узгоджувались між сторонами, в тому числі і плата за холодну воду що йде на підігрів. Отже, за оцінкою колегії суддів, слід визнати наявність між сторонами договірних правовідносин по постачанню холодної води, що йде на підігрів.

Досліджуючи надалі матеріали справи, колегією суддів встановлено, що відповідач не заперечує проти того, що позивач в період з жовтня 2006 року по вересень 2009 року надав відповідачу за Договором № 02238/4-14 від 18.03.1994 р. послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання обсягом 66 420, 00 куб.м.

За поясненнями позивача та наданим Розгорнутим розрахунком позовних вимог (арк. с. 11), та на підставі даних розрахункових листів абонента підтверджено факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним Договором по коду 4-651 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами.

Проте, за висновком господарського суду з Розгорнутого розрахунку позивача (арк. с. 11) вбачається, що протягом спірного періоду розрахунок вартості наданих за Договором послуг водовідведення проведений позивачем з застосуванням тарифів, які не були чинні протягом позовного періоду.

З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для І групи споживачів, позивач визначив на підставі тарифів, встановлених в послідовності за часом Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1680 від 28.08.2002 р., 1786 від 15.12.2006р., 640 від 30.05.2007 р., 1127 від 28.08.2007 р., 516 від 29.04.2009 р., 980 від 31.08.2009 р.

Суд першої інстанції в мотивувальній частині свого Рішення визначив, що Розпорядження КМДА № 640, № 1127, № 516 та № 980 є нечинними, оскільки не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів.

Щодо чинності Розпорядження КМДА від 30.05.2007 р. № 640 господарський суд зауважив і на тому, що воно визнано протиправним та скасовано Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснювати нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення протягом спірного періоду саме за тарифами згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1680 від 28 серпня 2002 р. в розмірі 0, 816 грн. з ПДВ.

І тому, суд першої інстанції при вирахуванні основного боргу за спірний період по постачанню холодної води застосував тільки тариф за Розпорядженнями КМДА від 28.08.2002 р. № 1680 в розмірі 0,816 грн. з ПДВ і визнав суму боргу у розмірі саме 39 494,97 грн.

Але, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З приводу чинності Розпоряджень КМДА № 640, № 1127, № 516, № 980 колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно діючого законодавства рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Згадані в оскарженому Рішенні господарського суду Розпорядження КМДА № 1576 від 30.10.2006 р. та № 517 від 29.04.2009 р. в Розгорнутому розрахунку заборгованості (арк. с. 11) доданому до позову, не називаються, тобто, ці Розпорядження не були застосовані при обрахуванні боргу, а тому не потребують правової оцінки.

Судові рішення, які надані відповідачем для залучення до матеріалів справи, не прийняті колегією суддів до уваги, оскільки вони надані у ксерокопіях та не завірені належним чином.

Позивач стверджує, що жодного судового рішення про скасування Розпоряджень КМДА, яке вступило в законну силу, на час розгляду даної справи не існує.

Пунктом 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Пунктом 12.3 попередніх Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом Держжитлокомунпоглуг № 65 від 01.07.1994 р. було передбачено, що розрахунки за воду здійснюються з житлово-експлуатаційними організаціями та ЖЄК - один раз на місяць, у тому числі за холодну воду, що йде на гаряче водопостачання.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за наявними матеріалами справи доведено здійснення послуг по водопостачанню за спірний період у розмірі 40 059,03 куб.м. та його вартість у сумі 225 238,45 грн., як то, зазначено у Розгорнутому розрахунку заборгованості (арк. с. 11).

Але, при розгляді даної справи у суді першої інстанції, відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності по заявленим позовним вимогам.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ст. 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з жовтня 2006 р. по вересень 2009 р.

Проте, позовну заяву було подано до господарського суду лише в листопаді 2009 року.

Таким чином, в межах позовної давності позивач мав право звернутися з позовом про стягнення боргу за період з листопада 2006 року.

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку, що в частині стягнення боргу за жовтень 2006 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наданого господарському суду Розгорнутого розрахунку основного боргу, пред'явлена заборгованість у сумі 225 238,45 грн. складається з врахуванням холодної води та холодної води, що йде на підігрів, нарахування проведено за період з жовтня 2006 по вересень 2009 року.

За оцінкою колегії суддів, борг за жовтень місяць 2006 року повинно бути відраховано від загальної суми боргу, з огляду на те, що цей місяць знаходиться поза межами строку позовної давності, в зв'язку з чим нараховані позивачем інфляційні втрати за вказаний місяць також не підлягають задоволенню.

А отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 130 294,06 грн. - основного боргу (225 238,45 грн. (ціна позову) - 93 003,32 грн. (сальдо на жовтень місяць 2006 р.) - 1 941,07 грн. = 130 294,06 грн.).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за Договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 32 794,51 грн., без врахування нарахованих інфляційних витрат за жовтень місяць 2006 року у розмірі 1 241,92 грн.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712 прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Приймаючи нове судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме: по сумі основного боргу - 130 294,06 грн., інфляційних витрат - 32 794,51 грн., в іншій частині позову слід відмовити, як заявленому необґрунтовано.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «АК «Київводоканал» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. № 52/712 скасувати.

Прийняти нове судове рішення у наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «Поліграфіст» (02098, м. Київ, вул. Шумського, 6, код 23699936) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 130 294 (сто тридцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 32 794 (тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн. 51 коп. інфляційних втрат, 1 630 (одна тисяча шісот тридцять) 83 коп. державного мита та 148 (сто сорок вісім) 45 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити".

Стягнути з відповідача - Житлово-будівельного кооперативу «Поліграфіст» (02098, м. Київ, вул. Шумського, 6, код 23699936) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) 583 (п'ятсот вісімдесят три) грн. 64 коп. державного мита за апеляційним оскарженням.

Зобов'язати Господарський суд м. Києва видати відповідні накази.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р.

№ 52/712 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р.

№ 52/712 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 52/712 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Мартюк А.І.