Ухвала

від 12.08.2015 по справі 826/4217/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4217/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

12 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 677 від 11.07.2014 «Про проведення документальної позапланової невиїзної ТОВ «БПК Газінвестпроект»; визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, за період з 01.01.2014 по 31.01.2014; визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» показників податковою кредиту та податкових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, змінених за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом № 1623/26-59-22-03-19/36470766 від 18.07.2014; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларовані ТОВ «Будівельно-проектна компанія «Газінвестпроект» показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, змінених за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом № 1623/26-59- 22-03-19/36470766 від 18.07.2014.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2014 видано оскаржуваний наказ №677 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БПК «Газінвестпроект» з питання дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання податкового кредиту по фінансово-господарських операціях з платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, тривалістю 2 робочих дні.

Як вбачається із матеріалів справи, наказ № 677 від 11.07.2014 прийнятий на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

На підставі даного наказу, відповідачем проведено невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1623/26-59-22-03-19/36470766 від 18.07.2014 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «БПК «Газінвестпроект» (код ЄДРПОУ 36470766)з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2014 по 31.01.2014». Податкові-повідомлення рішення на підставі даного акта відповідачем не приймалися.

Згідно з актом, перевіряючий дійшов висновку, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Також перевіркою встановлено порушення вимог пп. 48.5.1 п. 48.5, п. 48.7 ст.48, п. 185.1 ст. 185. п.187.1 ст. 187. п. 188.1. п. 198.1. п.198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.2 ст.200, п.201.6, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Таким чином, на думку перевіряючого, перевіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з отримання та операцій з продажу товару ТОВ «БПК «Газінвестпроект» за період з 01.01.2014 по 31.01.2014.

На письмовий запит позивача від 12.12.2014, відповідачем направлено ТОВ «БПК «Газінвестпроект» копію вказаного акта.

Не погоджуючись із вказаним наказом та діями податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно з п. 75.1.2 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), перевірка здійснюється за наявності такої обставини : за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі в розумінні статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази на підтвердження існування запиту та його направлення на адресу позивача такого запиту або його вручення.

Таким чином, відповідач не довів, що ним було направлено на адресу платника запит на отримання інформації на виконання вимог пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Разом з тим, відповідач не надіслав платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Також, судом першої інстанції було вірно зазначено про необґрунтованість доводів податкового органу щодо відсутності платника за юридичною адресою, як підставу неможливості проведення звірки та вручення відповідних документів.

Так, відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого міститься в матеріалах справи, станом на 10.07.2014 юридичною адресою ТОВ «БПК «Газінвестпроект» зазначено: 04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Щербакові, будинок, 47.

Крім того, стосовно решти позовних вимог судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.66.1. ст.66 Податкового кодексу України, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.

За результатами перевірок, податковими органами, в разі виявлення порушень норм податкового, валютного чи іншого законодавства, що свідчить про заниження чи завищення податкових зобов'язань або податкового кредиту, зокрема, з податку на додану вартість, виносяться відповідні податкові повідомлення-рішення.

Згідно п.54.3.1., 54.3.2. п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому, необхідно зазначити, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства зроблені з використання лише інформації, наявної у податкових органах, без дослідження первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податку відображає відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках, є необґрунтованими та безпідставними.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

В той же час, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не проведено будь-яких донарахувань на підставі висновків, викладених в акті від 18.07.2014 № 1623/5/26-59-22-03-19/36470766 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БПК «Газінвестпроект»», у зв'язку з чим внесена до інформаційних баз даних інформація на підставі цього акта є такою, що розміщена з порушенням вимог закону.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то судова колегія вважає, що податковий орган, в даному разі діяв всупереч наведеним вище нормам та порушив права позивача, а тому висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є вірним.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.