Ухвала

від 13.08.2015 по справі 826/2276/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2276/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мацедонської В.Е., Мельничука В.П., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2015 року адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (надалі за текстом - «ПАТ «Енергопроект») звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0013242205 від 29 вересня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 67 158 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0013232205 від 29 вересня 2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 153 403 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Шевченківському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.07.2014 р. по 04.09.2014 р. посадовцями ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Енергопроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1386/26-59-22-05/16392628 від 11.09.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 139, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 141 765 грн. та податок на додану вартість на 53 726 грн. 73 коп.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

27 листопада 2013 р. між ПАТ «Енергопроект» та ТОВ «Східно-Європейська паливна компанія» укладено договір № 41 за умовами якого останнє зобов'язалось передати у власність нафтопродукти (бензин А-98, А-95, А-92, А-80 (76) та дизельне паливо), а позивач - прийняти і оплатити товар.

Згідно договору № 4 від 05.03.2012 р. ТОВ «Тех-Капітал» взяло на себе зобов'язання з поставки позивачеві нафтопродуктів (бензин А-98, А-95, А-92, А-80 (76) та дизельне паливо).

Відповідно до договору № 44/2/144-11-Т від 01.06.2011 р. ПАТ «Енергопроект» придбало у ТОВ «Торос-Вік» нафтопродукти (бензин А-95, А-92, А-80 та дизельне паливо).

На підставі договору № 25/07-11 від 25.07.2011 р. ТОВ «Укрпромтех» здійснило поставку позивачеві витратних матеріалів та запасних частин до електротехнічного обладнання.

За даними видаткових та податкових накладних ПАТ «Енергопроект» у період з квітня 2011 р. по вересень 2011 р. придбавало у ТОВ «Тех-Проектіо» бензин та дизельне паливо.

Згідно видаткової та податкової накладних від 01.07.2011 р. ТОВ «Інноваційна група ЛТД» надавались послуги з технічного обслуговування кліматичного обладнання позивача на суму 1 050 грн.

Відповідно до видаткових та податкових накладних від 18.07.2013 р., 31.07.2013 р. ПАТ «Енергопроект» отримав від ТОВ «Центр перекладів «Тріс» послуги з перекладу текстів на суму 623 грн. 52 коп.

Розрахунки з названими контрагентами позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів у загальній сум 694 225 грн. 62 коп., а понесені витрати та 53 723 грн. 49 коп. сплаченого ПДВ включив, відповідно, до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, згідно акту № 392/22-4/38273990 від 23.12.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Східно-Європейська паливна компанія» порушено вимоги ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України внаслідок укладання угод, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

За даними акту № 626/22-911/35525190 від 25.07.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Інноваційна група ЛТД» неправомірно сформувала податковий кредит на підставі податкових накладних виданих ТОВ «Еко-Монтаж».

Відповідно до акту № 3618/22-222-37500251 від 17.10.2012 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки» порушення ТОВ «Тех-Капітал» вимог ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 198, 201 ПК України призвело до неправомірності формування податкових зобов'язань на суму 1 427 979 грн. та податкового кредиту на 1 449 349 грн.

Також, згідно акту № 5326/22-222-37500251 від 19.11.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» на ТОВ «Тех-Капітал» обліковувалось 4 працівники, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для здійснення будь-яких поставок товарів.

За висновками викладеними в акті № 1063/22-621/35012554 від 24.05.2012 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки» у ТОВ «Торос-Вік» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань.

Згідно акту № 276/22-1/33229030 від 09.04.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» директор ТОВ «Тех-Проектіо» заперечує свою причетність до господарської діяльності товариства. При цьому, в результаті експертного дослідження підпису на договорі про визнання електронних документів встановлено, що підпис від імені директора ТОВ «Тех-Проектіо» вчинено іншою особою. Крім того, на товаристві працює лише 3 особи, що унеможливлює провадження господарської діяльності.

Відповідно до акту № 1549/26-59-22-01-18/31173039 від 24.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» задекларовані ТОВ «Центр перекладів «Тріс» податкові зобов'язання та податковий кредит неможливо перевірити.

За даними акту № 682/2655-22-08/32827028 від 22.11.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» та акту № 682/2655-22-08/32827028 від 22.11.2013 р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки» операції ТОВ «Укрпромтех» з ТОВ «Продакт Трейдінг ЛТД» не підтверджуються стосовно часу їх здійснення, знаходження майна, наявності трудових ресурсів. Також у ТОВ «Укрпромтех» відсутні об'єкти оподаткування по операціям з ТОВ «Сан Енд Фан» та ТОВ «Віннерком».

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що укладені позивачем правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків та про відсутність у нього об'єктів оподаткування.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Шевченківському районі прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0013242205 від 29 вересня 2014 р., яким АТ «Енергопроект» збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 67 158 грн., у тому числі 53 726 грн. за основним платежем та 13 432 за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0013232205 від 29 вересня 2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 153 403 грн., у тому числі 141 765 грн. за основним платежем та 11 638 грн. за штрафними санкціями.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій між ПАТ «Енергопроект» та ТОВ «Східно-Європейська паливна компанія», ТОВ «Тех-Капітал», ТОВ «Торос-Вік», ТОВ «Укрпромтех», ТОВ «Тех-Проектіо», ТОВ «Інноваційна група ЛТД», ТОВ «Центр перекладів «Тріс».

Судова колегія знаходить наведений висновок обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт, податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей що відображають зміну у структурі активів та зобов'язань ПАТ «Енергопроект», відомостей обліку матеріалів, подорожніх листів, актів на списання малоцінних предметів, відомостей обліку видачі паливно-мастильних матеріалів, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ПАТ «Енергопроект» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до складу витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентам, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Східно-Європейська паливна компанія», ТОВ «Тех-Капітал», ТОВ «Торос-Вік», ТОВ «Укрпромтех», ТОВ «Тех-Проектіо», ТОВ «Інноваційна група ЛТД», ТОВ «Центр перекладів «Тріс».

Суд попередньої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на акти перевірок, оскільки спірні господарські операції не були їх предметом.

Не може бути взято до уваги і посилання ДПІ у Шевченківському районі на пояснення керівника ТОВ «Тех-Проектіо», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі посадових осіб контрагентів позивача відповідачем не надано.

Помилковим є твердження відповідача про відсутність реальної поставки товарів та послуг з огляду на те, що контрагентами ПАТ «Енергопроект» не підтверджено правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за операціями з іншими суб'єктами господарювання.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «Східно-Європейська паливна компанія», ТОВ «Тех-Капітал», ТОВ «Торос-Вік», ТОВ «Укрпромтех», ТОВ «Тех-Проектіо», ТОВ «Інноваційна група ЛТД», ТОВ «Центр перекладів «Тріс».

В ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 14 серпня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.