Рішення

від 08.09.2009 по справі 33/218-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/218-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.09р.

Справа № 33/218-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерсервіс", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД", м. Кривий Ріг 

про стягнення 280 099 грн. 14 коп.

                                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

 Від позивача: Пересунько Б.Б., довіреність № 64-3-юр від 18.05.2009 року

Від відповідача: Самуха М.М., довіреність б/н від 27.08.2008 року 

СУТЬ СПОРУ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімерсервіс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" про стягнення 280 099 грн. 14 коп. –основного боргу по договору поставки № 112т від 01.01.2007 року та витрати по справі.

           10.06.2009 року представник позивача надав клопотання, в якому просить зменшити суму заборгованості відповідача та викласти суму основного боргу в розмірі 255 239 грн. 84 коп.

           10.06.2009 року представник відповідача у своєму відзиві на позовну заяву просив суд позовні вимоги залишити без задоволення, зазначивши, що станом на 05.06.2009 року в нього на реалізації знаходяться залишки поставленого позивачем товару на суму 255 239 грн. 84 коп., тобто заборгованості перед позивачем за реалізований товар не існує.

           Ухвалою голови господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009 року продовжено строк вирішення спору у справі до 16.07.2009 року.

           В судове засідання 15.07.2009 року з'явилися представники сторін. Представник позивача надав клопотання (вих. № 69-3-юр), посилаючись на проведені інвентаризації між ТОВ "Полімерсервіс" та ТОВ "ТАКО-ТРЕЙД" просить суму основного боргу відповідача зменшити та вважати 141 063 грн. 72 коп..

          У судовому засіданні 15.07.2009 року за згодою представників позивача та відповідача  оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

         Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

                                                                  ВСТАНОВИВ :

          01.01.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 112т (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується в обумовлений даним Договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов даного Договору.

          Відповідно до пункту 1.2. Договору товаром по даному Договору є товар, вказаний в Специфікації постачальника, яка узгоджується з покупцем, підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного Договору.

          Відповідно до пункту 2.6. Договору поставка товару проводиться на протязі 14 днів з моменту отримання замовлення постачальником, якщо інше не встановлено в самому замовленні, даному Договорі або в додатках до нього.

      Відповідно до пункту 3.1. Договору передача (здавання-приймання) товару здійснюється відповідно до видаткових накладних. Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент отримання покупцем товару та підписання сторонами накладних.

           Згідно з пунктом 4.1. Договору загальна вартість Договору складається від суми товарів, вказаних в накладних.

            Згідно з протоколом розбіжностей від 01.01.2007 року до Договору пункт 4.3. Договору викладено в такій редакції: покупець проводить оплату за реалізований товар тільки шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий (поточний) рахунок постачальника на протязі 10 календарних днів з дня закінчення календарного тижня, на протязі якого відбулася реалізація товару.

          Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, поставив відповідачу товар на суму 280 099 грн. 14 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 20-64).

          06.02.2009 року позивачем на адресу відповідача надіслана вимога про сплату 280 099 грн. 14 коп. (а.с. 17).

          Відповідач, свої договірні зобов'язання в частині оплати за товар, виконав частково, що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

     Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до  законодавства.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

          Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

     До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

     Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.          

          На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 141 063 грн. 72 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені проведеною сумісною інвентаризацією між позивачем та відповідачем і підлягають задоволенню.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

         Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

         Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

         Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

           Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКО-ТРЕЙД" (50008, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.  Соборна, буд. 4,  код ЄДРПОУ 34684304, МФО 307190, р/р 26000304290101 у АКБ «ТАС-Комерцбанк») на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерсервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Новокримська, 3/25, код ЄДРПОУ 25022333, МФО 306481, р/р 2600098022920 в ДФО АОКБ «Промекономбанк»)  141 063 (сто сорок одна тисяча шістдесят три) грн. 72 коп. –основного боргу, 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 64 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

          Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 03.09.09р.