5/114-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"09" липня 2009 р. Справа № 5/114-09
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства “Коніка Мінолта Україна”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест Інвест”, м. Бровари
про стягнення 73919,88 грн.
за участю представників:
позивача:Ткач І.В. –дов. від 01.06.2009р.
відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Коніка Мінолта Україна” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест Інвест” (далі –відповідач) про стягнення 73919,88 грн., з яких 63386,04 грн. основного боргу, 5172,48 грн. неустойки, 4754,96 грн. інфляційних втрат та 606,40 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.05.2009р. та від 04.06.2009р. в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено партнерський договір від 06.08.2007р. № 37009 (далі –договір) відповідно до умов якого позивач –постачальник передає, а відповідач –партнер приймає на себе функцію Партнера ДП “Коніка Мінолта Україна” з продажу продукції ТМ “Develop”.
Відповідно до п. 1.3 договору відповідач здійснює діяльність по реалізації товарів постачальника в порядку і на умовах, визначених в договорі.
У відповідності до п. 2.4 договору ціни на товар, з урахуванням наданої знижки, встановлюються в гривнях та вказуються у відповідних рахунках.
Пунктом 2.8 договору передбачено, що оплата вартості отриманого товару здійснюється відповідачем в українській національній валюті (гривнях) на поточний (розрахунковий) рахунок позивача на протязі 65 календарних днів або на інший термін, встановлений за додатковою угодою, з дати отримання товару, згідно накладної на підставі рахунку –фактури.
На виконання умов договору позивач в період з липня 2008р. по жовтень 2008р. поставив відповідачу товар на загальну суму 63386,04 грн., а відповідач на підставі довіреностей вказаний товар отримав, що підтверджується накладними та довіреностями завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 63386,04 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 4754,96 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 606,40 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Також позивач на підставі п. 8.1 договору просить суд стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача становить 5172,48 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Здійснений позивачем розрахунок неустойки є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 63386,04 грн. основного боргу, 4754,96 грн. інфляційних втрат, 606,40 грн. 3% річних та 5172,48 грн. неустойки є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діавест Інвест” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 25, код ЄДРПОУ 31463801) на користь Дочірнього підприємства “Коніка Мінолта Україна” (03680, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 12 А, код ЄДРПОУ 14281534) 63386 (шістдесят три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 04 коп. основного боргу, 5172 (п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 48 коп. неустойки, 606 (шістсот шість) грн. 40 коп. 3% річних, 4754 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 739 (сімсот тридцять дев'ять) грн. 20 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4846235 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні