Рішення

від 03.07.2009 по справі 52/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/281

03.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбус” про стягнення 162 452,04 грн. за участю представників від позивача —Клименка Ю.В. (довіреність від 11.02.2009 р. № 10), від відповідача —не з'явився,  

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД” звернулося до Господарського суду  міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбус” 137 220,56 грн. боргу з оплати вартості переданого у власність палива, поставленого за договором № 10762/10-08-ЛС від 21.08.2008 р., 12 459,30 грн. пені, 10 314,77 грн. інфляційних нарахувань, 1 557,41 грн. 3 % річних та 900,00 грн. компенсації вартості неповернутих пластикових карток.       

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 р. порушено провадження у справі № 52/281 та призначено справу до розгляду на 10.06.2009 р.

10.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 03.07.2009 р. через неявку у судове зсідання представника відповідача.

У судове засідання, призначене на 03.07.2009 р. відповідач уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив.   

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що між сторонами  було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 10762/10/08-ЛС від 21.08.2008 р., за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач (продавець) –прийняти та оплатити паливо (бензини автомобільні, дизельне паливо) у строки та на умовах, визначених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів покупця за паливними картами протягом дії договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях продавця та його партнерів та супроводжується видачею чеку терміналу пред'явнику паливної картки.      

Строк дії договору з моменту підписання до 31.12.2008 р. (п. 5.1).

На виконання умов договору 21.08.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування 15 паливних карток, які згідно з п. 1.6 договору є підставою для заправки (передачі) палива (копія акту приймання-передачі паливних карток в матеріалах справи).  

Виходячи з положень п. 2.6 договору покупець здійснювати оплату (авансові платежі) за паливні матеріали 1, 10, 20 числа кожного календарного місяця та проводити остаточні розрахунки до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним на підставі оформленої продавцем накладної з урахуванням платежів, здійснених упродовж звітного місяця.

Поясненнями позивача, видатковими накладними № 32442/2 від 30.08.2008 р. на суму 120 843,97 грн., № 36295/2 від 31.10.2008 р. на суму 277 253,60 грн., № 40079/2 від 30.11.2008 р. на суму 154 540,84 грн., № 43826/2 від 31.12.2008 р. на суму 38 871,13 грн., актами звірки взаєморозрахунків № 361 від 30.09.2008 р., від 31.10.2008 р., від 30.11.2008 р., від 31.12.2008 р., від 31.01.2009 р. від 28.02.2009 р., від 31.03.2009 р., від 24.04.2009 р. стверджується факт передачі позивачем та отримання відповідачем за спірним договором  паливних матеріалів загальною вартістю 591 509,54 грн., а також факт наявності заборгованості у останнього перед позивачем з оплати отриманого палива в сумі 137 220,56 грн. після часткової сплати боргу в розмірі 454 288,98 грн.         

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відзиву на позов не надав, заявлені вимоги не заперечив.  

Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання  за спірним договором з передачі у власність відповідача паливних матеріалів та паливних карток для заправлення автомобілів, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором з оплати отриманого палива та має перед позивачем заборгованість у сумі 137 220,56 грн.

За п.1.9 договору у разі дострокового розірвання договору або по закінченню строку його дії  продавець зупиняє обслуговування  паливної картки та  покупець зобов'язаний  в  3-х денний строк повернути продавцю паливні картки, що оформляється актом здачі-приймання  паливних карток або відшкодувати  продавцю вартість  неповернутих  паливних карток виходячи з вказаної в акті прийому –передачі  у користування паливних карток

Враховуючи, що  строк дії договору скінчився 31.12.2008 р., відповідач, у триденний строк з дати його закінчення, повинен був повернути позивачеві паливні картки або ж компенсувати їх вартість. Всупереч положенням п. 1.10 договору відповідач таке зобов'язання не виконав, і 15 паливних карток вартістю 60 грн. кожна , не повернув.

Загальна вартість неповернутих паливних карток складає : 15шт. х 60 грн. = 900 грн   

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 137 220,56 грн. основного боргу та відшкодування вартості пластикових карток у сумі 900,00 грн. ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають умовам договору і закону, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 2.9 договору за прострочення виконання зобов'язань з оплати палива покупець сплачує на користь продавця пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня виходячи з вартості палива за кожен день прострочки.     

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання з оплати отриманих паливних матеріалів позивач нарахував відповідачеві відповідно до розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону 12 459,30 грн. пені, 10 314,77 грн. інфляційних втрат та 1 557,41 грн. 3% річних.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних сум є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 1 624,52 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрбус” (01001, м. Київ, вул. Пушкінська, 20-а, ідентифікаційний код 34926028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель-М ЛТД” (83045, м. Донецьк, вул. Олімпієва, 2-б, ідентифікаційний код 24316073) 137 220 (сто тридцять сім тисяч двісті двадцять) грн. 56 коп. боргу, 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп. вартості пластикових карток, 12 459 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп. пені, 10 314 (десять тисяч триста чотирнадцять) грн. 77 коп. інфляційних нарахувань, 1 557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп. 3 % річних, 1 624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 52 коп.  державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна