Рішення

від 04.09.2009 по справі 49/111-5/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

49/111-5/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "04" вересня 2009 р.Справа №  49/111-5/91

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні справу  

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапрінт", м. Київ

до відповідача: приватного підприємства "ОМЕГА-СК", Кіровоградська область, м.Світловодськ,

про стягнення 15 346,03 грн.

Представники сторін:

від позивача - представник Гуляницький Ю.Б., довіреність № 54 від 04.09.09;

від відповідача -  участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіапрінт" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з приватного підприємства "ОМЕГА-СК" 15346,03 грн., з яких 15330,91 грн. - основна заборгованість за отриманий товар згідно договору № 20 від 11.01.2008р. та 15,12 грн. - пеня.

Відповідач, яким ухвала господарського суду від 11.08.2009 року отримана 25.08.2009 року відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 386372, не подав відзиву на позовну заяву та документи щодо сплати боргу. Клопотання від позивача після 25.08.2009р. до господарського суду не надходили.  

Зважаючи на те, що про дату, час і місце засідання відповідач був повідомлений господарським судом належним чином, то згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.  

Дослідивши наявні в справі докази та інші матеріали, заслухавши пояснення представника позивача у засіданні господарський суд встановив наступне.

Сторонами у справі укладений договір № 20 від 11.01.2008 року, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Медіапрінт" - постачальник зобов'язалося поставити і передати товари  у власність відповідно до поданих приватним підприємством "ОМЕГА-СК"- покупцем замовлень, а останнє зобов'язалося оплачувати прийнятий товар в розмірі 100% від партії товару на протязі 10 банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу продавця відповідно видаткової накладної.

Згідно ст. 526  Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 названого Кодексу.

Як визначено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

По видаткових накладних 00000413 від 23.04.2008 року на суму 799 грн. 99 коп. (строк оплати до 12.05.2008), 00000397 від 21.04.2008 року на суму 1 999 грн. 98 коп. (строк оплати до 07.05.2008), 00000386  від 18.04.2008 року на суму 1 695 грн. 98 коп., (строк оплати до 06.05.2008), 00000239 від 17.03.2008 року на суму 15 234 грн. 97 коп. (строк оплати до 31.03.2008, борг 10834 грн. 97 коп.), позивач передав, а відповідач прийняв товар в асортименті на суму 15 330 грн. 91 коп. Факт отримання товару по вказаних накладних та його вартість підтверджено підписами представника відповідача та наступними довіреностями на отримання товару: ЯОФ № 922493 від 21.04.08, ЯОФ № 922490 від 16.04.08, ЯОФ № 922482 від 17.03.08.

Зобов'язання на суму  15 330 грн. 91 коп. боржником не виконано.

14.11.2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплати товару за Договором  в сумі 15 330 грн. 91 коп. та 15 грн. 12 коп. пені за порушення п. 3.3 вказаного договору, а всього на суму 15346 грн. 03 коп.,  яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На підставі зазначених положень законодавства та умов договору вимога про стягнення основної заборгованості в сумі 15 330 грн. 91 коп. підлягає задоволенню.

Згідно п. 6.1. договору у випадку невиконання покупцем строку оплати товару зазначеного в п. 3.3 договору, постачальник нараховує пеню у розмірі 0,2% від вартості отриманого і несплаченого товару за кожен день прострочення.

У відповідності до частин 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно правил статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. (Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002).

Згідно постанови НБУ від 21.04.2008 № 107 у період з 30.04.08 до 12.08.09 діяла облікова ставка НБУ в розмірі 12%.

Пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 2 дні прострочення сплати 15 330,91 грн. 25 і 26 червня 2009р. становить 20,10 грн.   

Позивач пред'явив вимогу про стягнення пені в сумі 15 грн. 12 коп. за період прострочення платежу з 25.06.2008 року по 22.12.2008 року за 180 днів прострочення.

Господарський суд виходить з того, що у своєму розрахунку позивач обчислив пеню в розмірі 0,2 %, який рахував як облікову ставку, тобто в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, що є його правом.    

До суду не надходили заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.  

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов висновку про те, що позов про стягнення 15 346 грн. 03 коп., із яких 15 330 грн. 91 коп. основний борг та 15 грн. 12 коп. пеня, є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті 153 грн. 46 коп. державного мита, 118 грн. з оплати послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                       ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "ОМЕГА-СК", 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Калініна, 35, кв. 58, адреса для пошти: 04028, м. Київ, вул. Чернігівська, 38/7, оф. 23, ідентифікаційний код 35347729, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медіапрінт", 04050, м. Київ, Глубочицька, 28, ідентифікаційний код 35251911:

- основний борг у сумі 15 330 грн. 91 коп., пеню в розмірі 15 грн. 12 коп.,

- судові витрати у справі на державне мито в сумі 153 грн. 46 коп., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.  

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

    Суддя                                                                                                                                           О.А. Змеул