Рішення

від 06.08.2009 по справі 2643-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2643-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.2009Справа №2-24/2643-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" ( 03124,                    м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8, ідентифікаційний код 33234653)

до  відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша інжинірингова компанія" ( 95013, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 59, ідентифікаційний код 32100616)

про стягнення  60 456,17 грн.  

                                                                                                    Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від   позивача – Сидоренко С.І. – представник, довіреність  у справі,  паспорт ВМ 1540350 від 13.05.1998р.

Від відповідача -  не з'явився.

 Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю  "Фірма "Авіатехсервіс" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом  до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша інжинірингова  компанія"  про стягнення  з відповідача на користь позивача   суми заборгованості у розмірі 50 000 грн. за Договором  № 28/М від 28.05.2008р. на монтаж та налагодження  баштового крану, пені у розмірі 3041,10 грн.,  інфляційних втрат  у розмірі 6 400 грн.,  трьох процентів річних у розмірі 1015,07 грн. – загальною сумою 60 456,17 грн.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що не зважаючи на  порушення відповідачем  порядку розрахунків, визначеного договором № 28/М від 28.05.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"  у повному обсязі виконало  роботи з монтажу  та налагодженню  баштового крану, що підтверджується  актом здачі-приймання  виконаних робіт  № СН – 00000100 від 23.08.2008р., після підписання якого відповідач також оплату робіт не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством  з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"  стала підставою для звернення останнього   з позовом до Господарського суду АР Крим.

09 червня 2009 року від  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"  до Господарського суду АР Крим  надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить  стягнути з відповідача на користь позивача   суму заборгованості у розмірі 50 000 грн. за Договором  № 28/М від 28.05.2008р. на монтаж та налагодження  баштового крану, пеню у розмірі 2960 грн.,  інфляційні втрати у розмірі 6 422,62 грн.,  три проценти річних у розмірі 988 грн. – загальною сумою 60 370,62 грн.  

Зазначена заява позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при розрахунку ціни позову прийняті судом до розгляду ухвалою господарського суду АР Крим від 22.06.2009 р.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

28.05.2008 р. між ТОВ "Фірма "Авіатехсервіс" (Виконавець) та ТОВ "Перша інжинірингова компанія"  (Замовник) був укладений договір № 28/м на монтаж та налагодження баштового крану (а.с. 10-11).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання  виконати роботи з монтажу та налагодження баштового крану R54/16 зав. 117 виробництва Shenyang Sanyo Building Machinery CO., LTD (Китай, м. Шеньян) (далі – Роботи).

Результати виконаних Робіт оформлюються актом здачі – приймання робіт з монтажу та налагодження, підписаними Сторонами (форма акту здачі – приймання робіт – додаток № 1 до Договору) (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, вартість робіт з монтажу баштового крану та ціна Договору становить 50000,00 грн.

Пунктами 6.1, 6.1.1, 6.1.2 Договору  визначений порядок розрахунків за виконані роботи. Так оплата за роботи за договором здійснюється шляхом безготівкового перерахунку коштів у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50 % від ціни Договору протягом 3 робочих днів з дати погодження сторонами проекту фундаменту під баштовий кран та прив'язок до будинку; 50 % від ціни Договору – протягом 3-х календарних днів з дати підписання Сторонами акту здачі – приймання робіт з монтажу та налагодження баштового крану.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання й діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 8.1 Договору).

Всупереч взятим на себе зобов'язанням щодо оплати вартості Робіт відповідач умови п. 6.1.1 Договору не виконав.

Не зважаючи на порушення відповідачем порядку розрахунків, визначеного договором, позивачем виконані роботи з монтажу та налагодження баштового крану на загальну суму 50000,00 грн., що підтверджується підписаним та погодженим сторонами договору Актом № СН -00000100 здачі – приймання виконаних робіт від 23.08.2008 р., який по формі відповідає додатку № 1 до договору, також погодженому сторонами (а.с.12,15).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за Актом здачі – приймання виконаних робіт від 23.08.2008 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість  за виконані роботи у розмірі 50000,00грн., що і послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс"  із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Суд зазначає, що сторонами був підписаний відповідний акт здачі – приймання виконаних робіт від 23.08.2008 р. без будь-яких заперечень.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем виконано своє зобов'язання за договором  -  здійснені роботи з монтажу та налагодження баштового крану на загальну суму 50000,00 грн., що підтверджено підписаним сторонами Актом № СН -00000100 здачі – приймання виконаних робіт від 23.08.2008 р.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати виконаних позивачем робіт у розмірі 50000,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша інжинірингова компанія"  50000,00 грн. заборгованості зі сплати виконаних робіт підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 988,00 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 27.08.2008 р. по 30.04.2009 р. та 6422,62 грн. індексу інфляції за період з вересня 2008 р. по березень 2009 р.

Оскільки умовами договору (пункти 6.1.1, 6.1.2) передбачена оплата рівними частинами (50 % - попередня оплата, 50 % - протягом 3-х календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт). Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої обов'язки за договором щодо монтажу та налагодження баштового крану за відсутністю попередньої оплати.

В акті виконаних робіт жодних заперечень відповідачем не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України Якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи  або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тому дату початку розрахунків індексу інфляції, 3 % річних та пені, яка вказана позивачем – 27.08.2008 р. суд вважає обґрунтованою.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та судом встановлено, що відповідач припустився порушень умов договору № 28/м від 28.05.2008 р. в частині своєчасності проведення розрахунків за виконані роботи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та 3 % річних обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та індексу інфляції, враховуючи встановлення судом факту прострочення зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних робіт, суд визнає суму 3 % річних у розмірі 988,00 та індексу інфляції у розмірі 6422,62 грн.  обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Позивач також просить суд відповідно до заяви про зменшення позовних вимог стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2960,00 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що у випадку невиконання Замовником умов п. 6 Договору, Замовник виплачує Виконавцеві пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Стаття 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (якою відповідно до ст.230 ГК України є пеня), якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши розрахунок пені позивача, враховуючи встановлення судом факту прострочення зобов'язання відповідача щодо сплати виконаних робіт, суд визнає суму пені  у розмірі 2960,00 грн.  обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки зменшення розміру позовних позивачем відбулось у зв'язку з допущенням останнім арифметичної помилки, державне мито суд у цій частині покладає на позивача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  10.08.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Перша інжинірингова компанія"(95013, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 59, ідентифікаційний код 32100616)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (03124, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8, ідентифікаційний код 33234653; р/р 26004038470 у ВАТ «Банк «Український капітал», МФО 320371) 50000,00 грн. заборгованості, 6422,62 грн. індексу інфляції, 988,00 грн. 3 % річних, 2960,00 грн. – пені, 603,71 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.