Рішення

від 22.07.2009 по справі 15/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/300

22.07.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемплер-Консалт»

про                      розірвання договору та стягнення 6 336 000,00 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача        Тарасенко О.М.

від відповідача    не з'явилися

У судовому засіданні 22.07.2009 за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемплер-Консалт»про розірвання договору постачання товару від 20.01.2009, укладеного між відповідачем і позивачем, та стягнення суми попередньої оплати у розмірі 5 544 000,00 грн., а також штрафу у розмірі 792 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009 порушено провадження у справі № 15/300 та призначено розгляд справи на 01.07.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 розгляд справи відкладено на 15.07.2009 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судове засідання 15.07.2009 відповідач повторно повноважного представника не направив, вимог ухвал суду від 27.05.2009 та від 01.07.2009 не виконав, у зв'язку з чим ухвалою від 15.07.2009 розгляд справи було відкладено на 22.07.2009.

У судовому засіданні 22.07.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та надав на вимогу суду додаткові документи по справі.

У судове засідання 22.07.2009 відповідач втретє не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, письмовий обґрунтований відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують заперечення проти позову, не надав. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача у день слухання справи до початку судового засідання через канцелярію суду не надходило.

       Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі у судовому засіданні представника відповідача.

     Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, копії яких містяться у матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кемплер-Консалт»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(покупець) було укладено договір постачання товару (належним чином засвідчена копія міститься у матеріалах справи), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець – приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з пп. 1.2.1 договору предметом постачання є пересувна заправна станція AVK 01.1, а відповідно до п. 2.1 договору продавець зобов'язаний поставити 4 одиниці товару.

Відповідно до специфікації (додаток № 1 до договору) (належним чином засвідчена копія міститься у матеріалах справи) загальна вартість товару за договором становить 7 920 000,00 грн.

Розділом 6 договору визначено, що товар повинен бути поставлений покупцю у два етапи:

перший  етап –1 одиницю товару не пізніше 45 календарних днів з дня отримання авансу (пп. 6.1.1 договору);

другий етап –наступні три одиниці товару не пізніше 90 календарних днів з дня отримання авансу (пп. 6.1.2 договору).

У свою чергу, відповідно до п. 7.1 договору покупець оплачує поставлений продавцем товар за ціною, передбаченою у специфікації.  

Згідно з п. 8.1 договору покупець сплачує на користь продавця аванс у розмірі 70% від повної вартості всього товару, визначеної у специфікації, протягом семи банківських днів, наступних за днем підписання даного договору, а залишок оплати у розмірі 30% від повної вартості всього товару, визначеної у специфікації, - протягом семи банківських днів, наступних за днем поставки другої партії товару.

28.01.2009 позивач перерахував на рахунок відповідача 5 544 000,00 грн. авансу, що становить 70% вартості товару, вказаної у специфікації, що підтверджується платіжним дорученням № 3256 від 28.01.2009 (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, крайній термін поставки відповідачем першої одиниці товару –14.03.2009.

Відповідач протягом 45 календарних днів з дня отримання авансу першу одиницю товару не поставив, чим порушив умови пп. 6.1.1 договору.

Станом на вирішення спору відповідачем поставку товару за договором не здійснено. Доказів зворотнього суду не надано.

 Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

 Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

 Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

      Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

        Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

       З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови договору щодо поставки товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом 16.4 договору встановлено, що у випадку, якщо продавець прострочив поставку першої партії товару більше ніж на 10 днів, покупець має право, зокрема, відмовитись від прийняття товару та вимагати повернення продавцем суми авансу, попередньо внесеної покупцем.

Враховуючи прострочення відповідачем поставки першої партії товару більш ніж на десять днів, позовна вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 5 544 000,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 792 000,00 грн. штрафу за прострочення поставки першої партії товару.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до положень п. 16.4 договору у випадку прострочення продавцем поставки першої партії товару більше ніж на 10 днів, покупець має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від ціни договору.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 792 000,00 грн., що становить 10% від ціни договору, також є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

У свою чергу, позовна вимога про розірвання договору постачання товару від 20.01.2009 також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Пунктом 16.4 договору сторони визначили, що покупець має право відмовитись від договору у випадку, якщо продавець прострочив поставку першої партії товару більше ніж на 10 днів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених  позивачем у позовній заяві.

Водночас позивач довів належними засобами доказування порушення відповідачем істотної умови договору, а саме щодо строку виконання відповідачем своїх зобов'язань, що відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору є підставою для розірвання договору.

За таких обставин, позовна вимога щодо розірвання договору постачання товару від 20.01.2009 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір постачання товару від 20 січня 2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кемплер-Консалт»(03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 35756531) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, буд. 1, кім. 272, код ЄДРПОУ 34483710), з 22.07.2009.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кемплер-Консалт»(03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 35756531) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт» (03115, м. Київ, пл. Святошинська, буд. 1, кім. 272, код ЄДРПОУ 34483710) суму попередньої оплати у розмірі 5 544 000 (п'ять мільйонів п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп., 792 000 (сімсот дев'яносто дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 25 585 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 00 державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                         М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення –10.08.2009