Рішення

від 25.08.2009 по справі 39/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/118-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р.                                                            Справа № 39/118-09

вх. № 4202/2-39

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

прокурора - Шершня Ю.С.   відповідача - Ковиріна О.В.

розглянувши справу за позовом  ВАТ "Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод" м. Первомайський  в особі ліквідатора Шершня Ю.С.  

до  ТОВ "Первомайськ-Агро", м. Первомайський 3-я особа КП Первомайське бюро технічної інвентаризації, м. Первомайський

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 30.07.2003р., що укладений між ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» та ТОВ «Первомайськ-агро» щодо продажу майна, відповідно додатка №1, вартістю 844031 грн., що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайськ, вул. Лісозахисна, 1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2009р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Відповідач 22.07.2009р. надав до суду відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.

24.07.2007р. позивач надав через канцелярію суду заяву про застосування позовної давності, яка була прийнята судом та долучена до матеріалів справи.

Сторони надали через канцелярію господарського суду 24.07.2009р. узгоджене клопотання про продовження строку розгляду справи, за межами строку передбаченого ст. 69 ГПК України.

Зазначене клопотання про продовження строків розгляду справи  відповідає  вимогам ч.4 ст.69 ГПК України (за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті), не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, тому, з урахуванням необхідності додаткового часу для повного і об'єктивного дослідження обставин справи і правильного вирішення спору по суті, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Розглянувши  матеріали справи та вислухавши представників сторін, судом було встановлено, що постановою господарського суду Харківської області по справі №Б-39/75-06 від 02.08.2006р. ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» було визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2007р. по справі №Б-39/75-06 ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Шершня Ю.С. (ліцензія АВ №307248 від 13.02.2007р.)

Як свідчать матеріали справи ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» засноване шляхом перетворення державного підприємства «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» у ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» відповідно до Закону України «Про особливості приватизації майна агропромислового комплексу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства».

Позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що відповідно до свідоцтва на право власності, виданого на підставі рішення виконкому Первомайської міської ради від 20.12.200р. № 416   ВАТ«Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» на праві колективної власності належить завод в цілому (складається з 33 будівель), який розташований за адресою: Харківська область, м. Первомайський, провулок Лісозахисний,7.

З матеріалів справи вбачається, що на запит ліквідатора КП «Первомайське БТІ»  було надано довідку від 31.01.2007р. де зазначено, що станом на 31.01.2007р. за ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» зареєстровано 33 будівлі під №3-357.

20.09.2007р. КП «Первомайське БТІ» надало довідку, що станом на 20.09.2007р. будівлі, які розташовані за адресою: Харківська область, м. Первомайський, провулок. Лісозахисний, 7 зареєстровано за ТОВ «Первомайськ-Агро». Крім того в додатку було надано договір купівлі-продажу майна від 30.07.2003р., що укладений між ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод»та ТОВ «Первомайськ-Агро».

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає договір, як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.     

Відповідно до умов даного договору ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» передає майно, відповідно додатку №1 вартістю 844 031,51грн., яке знаходиться за адресою: Харківська область, м. Первомайський, провулок. Лісозахисний, 7, отже правочин, що підлягає державній реєстрації є вчиненим з моменту його державної реєстрації, тобто в період з 31.01.2007р. по 20.09.2007р.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу майна від 30.07.2003р. ТОВ «Первомайськ-агро» на протязі 30 робочих днів зобов'язано провести державну реєстрацію права власності, що не було виконано, про що свідчить довідка КП «Первомайське БТІ» станом на 31.01.2007р.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві посилається на  те, що відповідно до ст. 209 ЦК України та ст. 210 ЦК України ТОВ «Первомайськ-агро» повинно було посвідчити договір купівлі-продажу нотаріально так як згідно ч.1 ст. 220 ЦК України зазначено, що у разі недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Протоколом №4 від 02.07.2003р. засідання Спостережної ради ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод», затверджене рішення щодо надання повноважень на підписання договору купівлі-продажу майна в.о. Голови Правління Ковальову Ю.М., однак згідно розділу 12.4 Статуту ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» такої посадової особи як в.о. Голови правління не передбачено.

Отже, позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу майна від 30.07.2003р. від імені ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» підписаний представником, що не мав необхідних повноважень.

Крім того, відповідно умов вищезазначеного договору, оплата проводиться на протязі 5 банківських днів з дня підписання акта прийому-передачі, тобто до 5 серпня 2003р., яка також ТОВ «Первомайськ-агро» виконана не була.  

Згідно довідки ЗАТ «ОТР Банк» в м. Дніпропетровськ №4369 від 15.08.2007р. на поточний рахунок ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» № 26008001300911 кошти в сумі 844031,51грн. надійшли 09.10.2003р. і були списані в рахунок оплати пакету акцій вже наступного дня 10.10.2003р. (залишок на рахунку 400,00грн.) при цьому рішення керівних органів щодо придбання акцій не було.

Пунктом 5 ст. 203 ЦК України  передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а недодержання стороною цих вимог є підставою недійсності правочину.

З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що договір купівлі-продажу майна було укладено 30.07.2003р., а у відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тобто підстав для застосування спеціальної позовної давності згідно ст. 258 ЦК України у даному випадку не вбачається. Оскільки ст. 267 ЦК України передбачені наслідки спливу позовної давності, згідно п.1 особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент не знала про сплив позовної давності.

Отже, з моменту укладання договору купівлі-продажу майна, тобто з 30.07.2003р. минуло шість років, але будь-яких поважних причин для відновлення пропущеного строку позивачем суду надано не було.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що предметом даного позову є договір, який було укладено між сторонами 30.07.2003р. на майно, яке розташоване за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Лісозахисна, 1

Також, позивач у своїй позовній заяві посилається на запит ліквідатора КП «Первомайське БТІ», яке надало довідку від 30.01.2007р., де було зазначено, що станом на 31.01.2007р. за ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» (колишній власник) зареєстровано 33 будівлі під №3-357, а 20.07.2007р. КП «Первомайське БТІ» надало довідку, про те, що станом на 20.09.2007р. ті ж будівлі зареєстровані за ТОВ «Первомайськ-Агро».

З вищезазначеного позивач зробив висновок про те, що відповідач за умовами даного  договору на протязі 30 робочих днів не виконав обов'язок про державну реєстрацію права власності, але державна реєстрація відбулася у період з 31.01.2007р. по 20.09.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що за умовами договору купівлі-продажу майна від 30.07.2003р. на наступний день після вчинення правочину було виконано обов'язок про державну реєстрацію права власності, що підтверджується примірником договору, де є штамп про реєстрацію в ПК «Первомайське БТІ» за ТОВ «Первомайськ-Агро» в реєстровій книзі № 3 за реєстровим №357, реєстрацію вчинено 31.07.2003р., який знаходиться на зберіганні у покупця – ТОВ «Первомайськ-Агро».

Як свідчать матеріали справи, 15.07.2009р. відповідачем по справі було зроблено запит до КП «Первомайське БТІ» щодо дійсної реєстрації договору купівлі-продажу від 30.07.2003р. майна, що знаходиться за адресою :Харківська область, м. Первомайськ, вул. Лісозахисна,1 та її підстав та інформації щодо спірної довідки, наданої ліквідатору ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» КП «Первомайське БТІ» від  31.01.2007р., де зазначено, що ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» (колишнім власником) станом на 31.01.2007р. зареєстровано 33 будівлі під №3-357, при тому, що реєстрація відбулася за ТОВ «Первомайськ-Агро» ще 31.07.2003р.

21.07.2009р. КП «Первомайське БТІ» була надана відповідь на запит відповідача про те, що згідно архівних даних ПК «Первомайське БТІ» станом на 21.07.2009р. будівлі по вул. Лісозахисна 1 в м. Первомайський зареєстровані за ТОВ «Первомайськ-Агро» на підставі договору купівлі-продажу майна, укладеного між ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» та ТОВ «Первомайськ-Агро» 30.07.2003р. в реєстровій книзі №3 за реєстровим №357, реєстрацію вчинено 31.07.2003р. довідка КП «Первомайське БТІ» від 31.01.2007р. надана ліквідатору ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод», де було зазначено, що за (колишнім власником) станом на 31.01.2007р. зареєстровано 33 будівлі під №3-357 видана помилково, адже дійсну реєстрацію вчинено 31.07.2003р. в реєстровій книзі №3 за реєстровим №357 за ТОВ «Первомайськ-Агро».

Також, позивач у позовній заяві посилається на той факт, що договір купівлі-продажу майна нібито підписаний представником, який не мав необхідних повноважень, а саме в.о. Голови правління Ковальовим Ю.М. тому, що  згідно розділу 12.4 Статуту ВАТ «Первомайський міжколгоспний комбікормовий завод» такої посадової особи як в.о. Голови правління не передбачено.

Дані твердження позивача, також, спростовуються матеріалами справи, оскільки з преамбули договору вбачається, що продавцем є ВАТ Первомайський міжколгоспний комбікормовій завод» в особі керівника правління Ковальова Ю.М., який діє на підставі статуту, у розділі юридичні та Банківські реквізити сторін підпис вчинено посадовою особою – «Головуючий правління ПМКЗ Ковальов Ю.М.», отже ніякого в.о. Голови правління за текстом договору не має.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський   суд   у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,00 гривень слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,  32, 33, 43, 47-49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя