Рішення

від 14.07.2009 по справі 10/49-1060

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/49-1060

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.Справа № 10/49-1060

Господарський суд Тернопільської області у  складі

Розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства «Ітака», м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 13

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Тернпільагроспецмонтаж», м. Тернопіль, вул. Гріга, 3

       За участю представників:

позивача: Дяченка Л.В. –директора , наказ № 31 від 31.10.2003 року

відповідача: не прибув ;

          В судовому засіданні присутнім представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

               Суть справи: Приватне підприємство “ Ітака “ , м. Тернопіль звернулося до суду з позовом про стягнення з ВАТ  “Тернопільагроспецмонтаж“ , м. Тернопіль –3 046,34 грн. боргу, відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у добровільному порядку відповідач відмовляється оплатити поставлений товар, а претензія, яка надіслана йому кредитором 13.05.2009 року  залишена без задоволення та реагування.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2009 року призначено судове засіданні за участю повноважних представників сторін о 14 год. 23 червня 2009 року .

У зв'язку з поступленням до суду клопотання від відповідача ( вх. № 15847 від 22.06. 2009 року ) розгляд справи було відкладено до 14 год. 14 липня 2009 року в порядку статті 77 ГПК України .

У відзиві на позов від 13.07.2009 року ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж”, м. Тернопіль заперечує заявлені вимоги і вважає їх безпідставними. Вказує , що подані позивачем документи не доводять , а спростовують твердження позивача : Довіреність на отримання матеріальних цінностей виписана відокремленим підрозділом ВАТ “ Тернопільагроспецмонтаж “ на ім'я Козака Володимира Володимировича , однак , у видатковій накладній товар було передано іншій особі : Козацькому В.В.  Вважає , що відповідач не уповноважував Козацького на отримання у позивача товару . Просить в позові відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив  наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина  друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач по справі –Приватне підприємство  “ Ітака “ , місцезнаходження якого м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 13 зареєстроване у встановленому законом порядку комітетом Тернопільської міської ради і включене до ЄДРПОУ, що підтверджується Довідкою № 22-41 Тернопільського обласного управління статистики ідентифікаційний код 32079883, і наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав і охоронюваних законом інтересів.

За  змістом  приписів статей 205 та 206 ЦК України  правочин може  вчинятися усно або в письмовій  формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено , що  згідно видаткової накладної № РН –0000194 від 04.07.2007р. Приватне підприємство «Ітака»передало, а Спеціалізована пересувна механізована колона №6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж» по довіреності серії ЯШМ № 439815 від 02.07.2009р. отримала товар на загальну суму 3 046,34 грн.

Позивач надав суду Довіреність серії ЯШМ № 439815 від 15.07.2007 року , видана на ім'я Козака Володимира Володимировича на отримання матеріальних цінностей на суму 3050 грн.  Як зазначено у видатковій накладній № РН-0000194 від 04.07.2007 року отримувачем матеріальних цінностей було СПМК-6 через його представника Козака В.В. по  Довіреності серії ЯШМ № 439815 від 02.07.2007 року.

Отже , позивач відпустив товар СПМК-6 , структурному підрозділу ВАТ “ Тернопільагроспецмонтаж “ по Довіреності серії ЯШМ № 439815 від 02.07.2007 року і іншого судом не встановлено .

Згідно п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих , повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 12.06.1996 року за № 293/1318 ( далі Інструкція ) , встановлено , що сировина , матеріали , паливо , запчастини , інвентар , худоба , насіння , добрива , інструмент , товари , основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів . Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів ( накладних , актів  тощо ) на одержані цінності або про дату повернення довіреності . Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом “ Невикористана “ і зберігаються протягом строку , встановленого для зберігання первинних документів ( п. 10 Інструкції ) .

У відповідності п. 13 Інструкції після закінчення відпуску цінностей служби , що здійснювали їх відпуск , здають довіреність разом з документами на відпуск цінностей працівникам , на яких покладено обов'язок з ведення бухгалтерського обліку .

Довіреність на одержання цінностей є первинним документом , що фіксує рішення уповноваженої особи ( керівника ) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати від підприємства визначені перелік та кількість цінностей . Без довіреності не може бути створено ( виписано , підписано ) інший первинний документ –накладну-вимогу , товарно - транспортну накладну , який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей , і відповідно до статті 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні “ підставою для її бухгалтерського обліку .

Суд зазначає , що згідно вимог ст.. 9 Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність “ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарської операції , а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення , можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити : назву документа ( форми ) ; дату і місце складання ; назву підприємства , від імені якого складено документ ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції ; посади осіб , відповідальних за здійснення господарської операції  і правильність її оформлення ; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу , яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Надана позивачем в обґрунтування своїх вимог Довіреність на отримання матеріальних цінностей  серії ЯМШ № 439815 від 02.07.2007 року підтверджує , що матеріальні цінності від позивача отримувала саме СПМК-6 , структурний підрозділ ВАТ “ Тернопільагроспецмонтаж “.

Станом на 28 травня 2009 року ( час подання позову до суду )  СПМК №6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»заборгованість не погашена.

29 березня 2009 року позивачем –ПП «Ітака»було надіслано на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків між сторонами. Проте на день подання позову до суду надісланий позивачем акт звірки не підписаний та не повернутий відповідачем.  

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовується загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.   

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені судом докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з поставки товару на загальну суму 3 046,34 грн.

Однак, відповідач у справі своїх зобов'язань не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

          Пунктом 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк ( термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          13 травня 2009 року відповідно до приписів статей 5-9 ГПК України на адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості СПМК №6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»за поставлений товар в сумі 3 046,34 грн., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже, доводи позивача про те, що відповідач не оплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 3 046 грн. 34 коп.  підтверджуються документально і не заперечуються відповідачем.

          Державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 181  Господарського кодексу України,  ст. ст. 11, 202, 205, 206, 526, 530, 655, 712 ЦК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль, вул. Гріга, 3 ідентифікаційний код 00910707 на користь Приватного підприємства «Ітака», м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 13 ідентифікаційний код 32079883 –3 046,34 грн.  боргу; 102 грн. в повернення сплаченого державного мита та  312,50 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття  рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення складено та підписано 14 липня 2009 року.

Суддя