Рішення

від 13.08.2009 по справі 31/56-09-3282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/56-09-3282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2009 р.Справа  № 31/56-09-3282

Позивач: Міністерство транспорту та зв`язку України

Відповідач: Одеська міська Рада

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДП „Одеська залізниця”

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП „ОМБТІ та РОН”

про визнання права власності

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Кулініченко К.Г.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи (ОЗ): Кулініченко К.Г.

від третьої особи (БТІ): не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає визнати за державою Україна в особі позивача право державної власності на обґєкт нерухомого майна –адміністративну будівлю «Енергозбуту»Одеської залізниці, загальною площею 188,5 м.кв., у м. Одеса, Старосінна площа, 35.

З відзиву на позов убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві.

          Представник позивача позов підтримав.

Матеріалами справи встановлено:

Відповідно до статуту ДП „Одеська залізниця”, це державне підприємство засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання.

Відповідно до положення «Про структурний підрозділ «Енергозбут» Одеської залізниці», «Енергозбут»є структурним підрозділом ДП „Одеська залізниця”, не є юридичною особою, має відокремлений баланс.

Відповідно до технічного паспорту від 22.11.2006 року, у користуванні ДП „Одеська залізниця” перебувають нежилі приміщення 1-го поверху загальною площею 188,5 м.кв., у м. Одеса, Старосінна площа, 35.

З інвентарної картки обліку основних засобів № 10011убачається, що на балансі «Енергозбуту»знаходиться адміністративна будівля по Старосінна площа, 35.

З довідки від 02.07.2009 року убачається, що на балансі «Енергозбуту»ДП „Одеська залізниця” знаходиться будівля загальною площею 188,5 м.кв., у м. Одеса, Старосінна площа, 35.

З листа КП „ОМБТІ та РОН” від 21.07.2009 року убачається, що нерухоме майно по Старосінна площа, 35 не зареєстроване та не було зареєстроване.

З листа від 12.02.2007 року «Енергозбуту»ДП „Одеська залізниця” на адресу відповідача убачається звернення з приводу оформлення свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю по Старосінна площа, 35.

З листа відповідача від 07.03.2007 року № 1466 на адресу «Енергозбуту»убачається, що розглянувши заяву щодо оформлення свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю по Старосінна площа, 35, відповідач відмовив у оформленні свідоцтва про право власності.

Відповідно до ст. 170 ЦК України - держава набуває і здійснює цивільні права та  обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може   бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 326 ЦК України - у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у  державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про  визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 73 ГК України - державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є  представником  власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 136 ГК України - право господарського відання є речовим правом  суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання  за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням  належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись    в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Відповідно до ст. 141 ГК України - до державного майна у сфері господарювання   належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів,  нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств… Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет   Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади.

Відповідно до ЗУ «Про управління об'єктами державної власності»- ст. 1. Управління  об'єктами державної власності –здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і  розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення  державних та суспільних потреб. Ст. 3. Об'єктами управління державної власності є: майно, яке передане державним комерційним підприємствам. Ст. 4. Суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади. Ст. 6. Уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: 11) ведуть облік об'єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним  використанням та збереженням таких об'єктів.

Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»- ст. 4. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави,  територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб,  міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є  у державній власності.

З ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»убачається, що до повноважень виконавчих органів міських Рад не належить видача іншим субґєктам свідоцтв про право власності не нерухоме майно. Отже відповідні повноваження виконують міські Ради.

Відповідно до Положення «Про Міністерство транспорту та зв'язку України»затвердженого Постановою КМ України від 06.06.2006 року № 789 - Міністерство     транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. 4. Мінтрансзв'язку відповідно до покладених на нього завдань: 12) забезпечує ефективне   використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління; 29) виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації прав                    власності на нерухоме майно»затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (в редакції станом на дати звернення до відповідача і відмови відповідача у видачі свідоцтва про право власності) - 6. Особливості оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. 6.1. Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: а) місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право  власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нежилі приміщення 1-го поверху загальною площею 188,5 м.кв., у м. Одеса, Старосінна площа, 35 є власністю держави Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснює Міністерство транспорту та зв`язку України, в управлінні якого перебуває вказаний обґєкт. Вказаний обґєкт знаходиться у ДП „Одеська залізниця” яке входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв`язку України, на праві господарського відання, і перебуває на балансі структурного підрозділу «Енергозбут»Одеської залізниці.

Листом від 12.02.2007 року «Енергозбут»ДП „Одеська залізниця” звернувся до відповідача з приводу оформлення свідоцтва про право власності на спірний обґєкт.

Листом від 07.03.2007 року № 1466 відповідач відмовив у оформленні свідоцтва про право власності на спірний обґєкт. З цього листа убачається, що відповідач не навів конкретних законодавчо передбачених підстав для відмови у оформленні свідоцтва про право власності на спірний обґєкт. Замість цього відповідач вдався до прикладів щодо документів необхідних для оформлення свідоцтва про право власності, а також витребував документи не передбачені Тимчасовим положенням «Про порядок державної реєстрації прав                    власності на нерухоме майно»для оформлення свідоцтва про право власності. За таких обставин з цього листа можливо зробити висновок про те, що відповідач без достатніх правових підстав не визнав право власності держави Україна на спірний обґєкт.

За таких обставин у позивача виникло право на підставі ст. 392 ЦК України пред'явити позов про визнання права державної власності за державою Україна в особі позивача на спірний обґєкт.

Слід звернути увагу на те, що хоча позивач безпосередньо не звертався до відповідача з приводу оформлення свідоцтва про право власності на спірний обґєкт, і не отримував відмови відповідача з цього приводу, однак у позивача виникло право на позов з наступних підстав.

Як вказано вище спірний обґєкт є власністю держави Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснює позивач. Цей обґєкт знаходиться у ДП „Одеська залізниця” яке входить до сфери управління позивача, на праві господарського відання, і перебуває на балансі структурного підрозділу «Енергозбут»Одеської залізниці.

Як передбачено вказаними вище законодавчими актами, орган державної влади (в даному випадку позивач), до сфери управління якого входить підприємство (в даному випадку ДП „Одеська залізниця”), є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Власник майна (в даному випадку (держава Україна в особі позивача), закріпленого на праві господарського відання  за суб'єктом підприємництва (в даному випадку ДП „Одеська залізниця”), здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином необґрунтована відмова відповідача у оформленні свідоцтва про право власності на спірний обґєкт, яка є не визнанням права власності держави Україна на спірний обґєкт, безпосередньо впливає на права позивача щодо цього обґєкту. В свою чергу ст. 392 ЦК України безпосередньо надає право власнику майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Додатково слід звернути увагу на те, що Одеська міська Рада є належним відповідачем у справі оскільки ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»та інші законодавчі акти не передбачають, що до повноважень виконавчих органів міських Рад належить видача іншим субґєктам свідоцтв про право власності не нерухоме майно. Отже відповідні повноваження виконують міські Ради, і в даному випадку відповідач.

Суд відхиляє правові позиції відповідача в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України –в резолютивній частині рішення вказується про   розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Слід розґяснити сторонам, що судові витрати розподіляються лише між сторонами, незалежно від того, що за певну сторону судові витрати сплатила інша особа.

Позивач повинен був сплатити державне мито у справі за 1% ставкою в сумі 4 697 грн. 68 коп.

Однак за позивача помилково сплачено держмито в сумі 4 715 грн. 28 коп., що підтверджено платіжним дорученням.

Таким чином за позивача надмірно сплачено до державного бюджету державне мито в сумі 17 грн. 60 коп., які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету відповідно до ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”, яка передбачає, що сплачене державне мито підлягає  поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж  передбачено чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за державою Україна в особі Міністерство транспорту та зв`язку України код 00017584 (м. Київ, пр. Перемоги, 14) право державної власності на обґєкт нерухомого майна –нежилі приміщення 1-го поверху (адміністративна будівля) загальною площею 188,5 м.кв., у м. Одеса, Старосінна площа, 35.

Стягнути з Одеська міська Рада код суду не відомий (м. Одеса, пл. Думська, 1) на користь Міністерство транспорту та зв`язку України код 00017584 (м. Київ, пр. Перемоги, 14) –судові витрати по держмиту в сумі 4 697 грн. 68 коп., та за ІТЗ судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Повернути з державного бюджету України на користь Міністерство транспорту та зв`язку України код 00017584 (м. Київ, пр. Перемоги, 14) –надмірно сплачене державне мито в сумі 17 грн. 60 коп.

Рішення набуває законної сили з 26.08.2009 р.

Суддя