Рішення

від 06.08.2009 по справі 19/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/105

06.08.09   

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                            Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

3 серпня 2009  року                                                                                          справа № 19/105

Позивач:          Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, вул. Мечникова, 16а, м. Київ, 01023.

В особі:          Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії  „Украгролізинг”, вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14000.

Відповідач:          Селянське (фермерське) господарство „Панченко Іван Іванович”, вул. Миру, 36, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544.

Про:           вилучення предмету лізингу залишковою вартістю 33196,15 грн.

Суддя              Л.Р. Кочергіна

Представники сторін:

від позивача:  Таран Ю.М. , довіреність № 14/20-203-09 від 14.01.2009  року,

від відповідача:  не з'явився.

Відкритим акціонерним товариством Національною акціонерною компанією „Украгролізинг”, в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Украгролізинг” (далі –ВАТ НАК „Украгролізинг”) подано позов до Селянського (фермерського) господарства „Панченко Іван Іванович” (далі –СФГ „Панченко Іван Іванович”) про вилучення предмету лізингу, залишковою вартістю 33196,15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.4 ч.1ст.10 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право вимагати повернути предмет лізингу у передбачених законом та договором випадках. Згідно ч.2 ст.7 та п.4 ч.1. ст. 10 Закону України „Про фінансовий лізинг” лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п. 3.1.2 договору фінансового лізингу № 25-07-172 сфл від 30 березня 2007 року укладеного між ВАТ НАК „Украгролізинг” та СФГ „Панченко Іван Іванович” (далі –Договір) лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів.

Оскільки відповідач вчасно не сплатив два чергових лізингових платежі, строк сплати яких настав 02.04.2008 та 02.07.2008 року і прострочення становить більше 30 календарних днів, позивач просить вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу та повернути лізингодавцю.

В судовому засіданні, 15 липня 2009 року, представником позивача подана заява про зміну предмету позову. Позивач повідомив про те, що на час судового засідання заборгованість по лізингових платежах повністю погашена, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Відповідно до ч.4.ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач змінює предмет позову та просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків сплати лізингових платежів у розмірі 1803,57 грн., інфляційні витрати у розмірі 1227,11 грн. та три відсотки річних у розмірі 274, 53 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї докази повної оплати боргу, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що подана заява про зміну предмету позову не суперечить законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а відтак підлягає задоволенню.

В судовому засіданні, 3 серпня 2009 року, представник позивача надав суду уточнений розрахунок позовних вимог, за яким просить стягнути з відповідача 1803,57 пені, за порушення строків сплати лізингових платежів, 1256,47 грн. інфляційних витрат та 238,79 грн. трьох процентів річних.

Зазначене уточнення позовних вимог прийнято судом.

Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

30 березня 2007 року між ВАТ НАК „Украгролізинг” та СФГ „Панченко Іван Іванович” був укладений договір фінансового лізингу № 25-07-171 сфл за яким ВАТ НАК „Украгролізинг” передало, а СФГ „Панченко Іван Іванович” прийняло сільськогосподарську техніку. За користування технікою лізингоодержувач має сплачувати періодичні лізингові платежі у розмірі та у строк визначений Договором.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідач вчасно не сплатив два чергових лізингових платежі, строк сплати яких настав 02.04.2008 та 02.07.2008 року та прострочив виконання зобов'язання більше ніж 30 календарних днів.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

З огляду на зазначені вимоги закону та положення укладеного між сторонами договору позивач просить стягнути з відповідача 1803,57 пені нарахованої за період з 3.10. 2008 року до 10.07.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні нарахування у розмірі 1256,47 грн. та три проценти річних у розмірі 238,79 грн.  нараховані за заявлені позивачем періоди з жовтня 2008 року по червень 2009 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 32,99 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 546, 549, 625, Цивільного кодексу України, суд

                              ВИРІШИВ:

          1.          Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”.

          2.          Стягнути з Селянсько (фермерського) господарства „Панченко Іван Іванович”, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544 (р. 26005398244001 в ЧФ „Приват-Банк”, МФО 353586, код 31878925) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії „Украгролізинг”, м. Київ, вул. Мечнікова, 16А (р. 26003301002813 в  АКБ “Мрія” м. Київ,  МФО 321767, код 30401456) 1803,57 грн. пені,  1256,47 грн. інфляційних нарахувань, 238,79 грн. трьох процентів річних, 32,99 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Л.Р. Кочергіна