Рішення

від 01.07.2009 по справі 15/35-1126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/35-1126

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2009 р.Справа № 15/35-1126

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді  Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область, 45400

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 4.140 грн. заборгованості за поставлений товар

за участю представників сторін:

позивача:           юрисконсульт Гринюк Тетяна Олександрівна –довіреність № 249 від 15.06.09р.;

відповідача:           не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, про стягнення 4.140 грн. заборгованості за поставлений товар.

Відповідач в засідання 01.07.2009р. без поважних причин не з'явився, витребуваних матеріалів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

За відсутністю клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в засіданні 01.07.2009р. подав суду заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої відмовився від стягнення 164,61 грн. боргу  та просить суд стягнути 3.975,39 грн. заборгованості за поставлений товар.

Суд, розглянувши заяву, приймає її як таку що подана у відповідності до ст. 22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область, є юридичною особою і включений до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 31401373, приватної форми власності, що підтверджується довідкою № 79 від 26.09.2006р. Головного управління статистики в Волинській області, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

01 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, (Покупець) укладено договір поставки № 3519 ТРН 2008, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався в передати (поставити) в обумовлений строк Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар и оплатити його (п. 1.1. договору).

Пунктом 13.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з часу підписання і діє до 31 грудня 2008 року. Закінчення терміну дії договору, не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору № 3519 ТРН 2008 від 01.06.2008р. позивач згідно накладних № Д46-000239 від 03.02.2009р., № Д46-000329 від 13.02.2009р., № Д46-000549 від 06.03.2009р., № Д46-000609 від 13.03.2009р., № Д46-000630 від 17.03.2009р., № Д46-000388 від 25.03.2009р. та № Д46-00664 від 27.03.2009р. відвантажив, а відповідач прийняв товар у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних на загальну суму 13.365,96 грн..

Факт отримання продукції підтверджений відповідачем, про що свідчить підпис повноважного представника ТзОВ "ВЕСТЕР УКРАЇНА" та відтиск печатки даної юридичної особи на представлених позивачем накладних.

Відповідачем згідно накладних № СМ-0002047 від 12.02.2009р., № СМ-0002273 від 18.02.2009р., № СМ-0002828 від 26.02.2009р., № СМ-0003053 від 04.03.2009р., № СМ-0004350 від 26.03.2009р.. № СМ-0004703 від 02.04.2009р. та № СМ-0004744 від 02.04.2009р. повернуто частину товару на загальну суму 4.033,50 грн..

Порядок здійснення розрахунків між продавцем та покупцем визначений п. 9.7. договору з врахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 01.06.2008р., зокрема сторони погодили, що оплата вартості ковбасних виробів здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів від дня одержання товару. Датою оплати вважається дата списання коштів із розрахункового рахунку покупця. Оплата м'ясної продукції та субпродуктів проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 банківських днів від дня одержання товару покупцем. У випадку поставки товару на адресу філії покупця, оплата здійснюється безпосередньо філією з рахунку філії вказаного в реквізитах даного договору.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач станом на час розгляду справи в суді свої зобов'язання по договору поставки товару № 3519 ТРН 2008 від 01.06.2008р. виконав частково в сумі 5.192,46 грн., і станом на день подання позовної заяви до суду за ним рахується заборгованість становить 4.140 грн..

Беручи до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог, провадження в частині стягнення 164,61 грн. боргу провадження у справі припиняється на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України за відмовою від позову.

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму 3.975,39 грн. є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, 3.975,39 грн. заборгованість за поставлений товар, обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75 п. 4 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТЕР УКРАЇНА", вул. Подільська, 37а, м. Тернопіль, код 35531320 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП", вул. Луцька, 3, Нововолинськ, Волинська область, код 31401373 –3.975,39 грн. заборгованості за поставлений товар, 102 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 164,61 грн. заборгованості за поставлений товар провадження я у справі припинити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "13" липня 2009р.через місцевий господарський суд.

          Суддя