Рішення

від 28.08.2009 по справі 52/365

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/365

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/365

28.08.09

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

До Житлово-будівельного кооперативу “Монтажник”

Простягнення 61 347,89 грн.

                                                                                        Суддя Чебикіна С.О.

Представники:

Від позивачаРадзівіло Т.О. —представник за довіреністю від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-3

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу “Монтажник” 39 570,41 грн. боргу з оплати вартості спожитої теплової енергії за договором № 510275 від 23.10.1998 р. за період з 01.12.2005 р.  по 01.12.2008 р., 18 219,89 грн. інфляційної складової боргу та 3 557,60 грн. 3 % річних.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/365 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 25.06.2009 р.

25.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 31.07.2009 р. за клопотанням позивача для уточнення позовних вимог.

31.07.2009 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 28.08.2009 р.

У судове засідання, призначене на 28.08.2009 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.10.1998 р.  позивач та відповідач уклали договір № 510275, за умовами якого позивач зобов'язався постачати теплове енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення у період опалювального сезону та гарячого водопостачання протягом року в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору, яку відповідач зобов'язується оплачувати щомісяця, своєчасно та в повному обсязі.    

Згідно з п. 8.1 та п. 8.4  договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено однією зі сторін.   

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до 5.1 договору та звертання-доручення до нього визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

У п. 3 додатку № 4 до договору сторони погодили, що відповідач сплачує за кількість фактично спожитої теплової енергії не пізніше 25 числа поточного місяця згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел.

Поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі відомостей обліку споживання теплової енергії та облікових карток абонента стверджується факт постачання позивачем відповідачу у період з грудня 2005 року по грудень 2008 року теплової енергії вартістю 407 941,75 грн. та наявності заборгованості у розмірі 39 570,41 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої теплової енергії в сумі 368 371,34 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач дотримався обов'язків за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання з  оплати її вартості у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 510275 у сумі 39 570,41 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду  не надано.

На цій підставі з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 39 570,41 грн. основного боргу.   

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за договором № 510275, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 18 219,89 грн. інфляційної складової боргу та 3 557,60 грн. 3 % річних, які ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а тому задовольняються судом.     

Державне мито в сумі 613,48 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача. Недоплачена позивачем в доход Державного бюджету України сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194,50 грн. підлягає стягненню з позивача відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.  

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Монтажник” (03152, м. Київ, вул. Бучми, 5/1, ідентифікаційний код 22869299) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 39 570 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 41 коп. боргу, 18 219 (вісімнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 89 коп.  інфляційної складової боргу, 3 557 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп. 3 % річних, 613 (шістсот тринадцять) грн. 48 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) в доход Державного бюджету України 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                      С.О. Чебикіна          

08.09.2009 р.