Рішення

від 25.08.2009 по справі 27/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/332

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/332

25.08.09

За позовом     

Відкритого акціонерного товариства «Південне управління механізації»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Віком»

простягнення  71 564, 09 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Іващенко М.М. –представник за довіреністю № 11 від 01.06.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Південне управління механізації»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»про стягнення заборгованості у розмірі 54 520, 33 грн., штрафу у сумі 5 452, 03 грн., пені у розмірі 6 314, 99 грн., збитків від інфляції у сумі 4 490, 59 грн. та 3% річних у розмірі 786, 15 грн. за договором оренди нежитлових приміщень № 19/08 від 14.08.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив заявлене позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.06.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року з підстав задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 25.08.2009 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, проте через загальний відділ діловодства суду подав відзив на повну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує посилаючись на те, що в сплату комунальних послуг зараховується плата за теплопостачання, а тому зазначення в рахунках-фактурах оплати за теплопостачання окремим пунктом є неправомірним. Крім того, відповідач вважає, що не повинен сплачувати кошти за утримання електрообладнання, оскільки це не передбачено договором.

До того ж, відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»до Відкритого акціонерного товариства «Південне управління механізації»про  визнання договору оренди № 19/08 від 14.08.2009 року.

Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечував.

Згідно із ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки, відповідачем не надано доказів порушення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»до Відкритого акціонерного товариства «Південне управління механізації»про  визнання договору оренди № 19/08 від 14.08.2009 року недійсним, тому суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 27/332.

Крім того, суд зазначив, що згідно п. 1 ст. 83 ГПК України, приймаючи рішення по даній справі, може визнати пов'язаний з предметом спору договір, а саме договір оренди № 19/08 від 14.08.2009 року недійсним, якщо він суперечить чинному законодавству.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

14.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Південне управління механізації»(надалі –орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віком»(надалі –орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 19/08 (надалі - Договір), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Качалова, 5 для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар починає користуватися орендованими приміщеннями з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаних приміщень.

14.08.2008 року сторони підписали та скріпили печатками акт прийому-передачі приміщень площею 115 м2.

Згідно із п. 3.1 Договору орендна плата складає 6 027, 84 грн. за місяць. Орендар зобов'язаний перерахувати орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця шляхом попередньої оплати до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує оплачуваному.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що додатково до орендної плати орендар оплачує щомісячно:

-          вартість електроенергії, що витрачається, у тому числі реактивної за обліковими даними і за цінами, що пред'являються орендодавцю «Київенерго», а також витрати за утримання кабельних мереж, обслуговуванню і утриманню трансформаторної підстанції, регулюючих пристроїв –у розмірі 20% від суми вартості електричної енергії, що споживається за місяць. У разі виникнення інших додаткових витрат, пов'язаних з перевитратою ліміту електроенергії, орендар сплачує на користь орендодавця вартість цих витрат у процентному співвідношенні до спожитої електроенергії. Орендар також зобов'язаний сплатити на користь орендодавця витрати, пов'язані з усуненням пошкоджень або заміною кабельних мереж в аварійному порядку, якщо вони сталися з вини орендаря.

-          Орендар компенсує орендодавцю наступні витрати:

а) витрати на забезпечення теплопостачання в розрахунку на 1 м2 орендованого приміщення (утримання котельної, оплата роботи операторів котельної, плата за газ та інші витрати, пов'язані з теплопостачанням);

б) витрати на комунальні послуги (водопостачання, прибирання снігу, листя та сміття, облаштування та нагляд за санітарними вузлами та каналізацією, дизенсекція, дератизація та дезинфекція приміщень, вивезення сміття);

в) витрати на здійснення пропускного контролю транспортних засобів.

Орендар зобов'язаний оплачувати вартість додаткових послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за оплачуваним (п. 3.3 Договору).

На виконання умов договору сторонами були підписані та скріплені печатками акти здачі-прийняття робіт № РН-0000474 від 30.09.2008 року, № РН-0000530 від 31.10.2008 року, № РН-0000481 від 30.09.2008 року, № РН-0000585 від 30.11.2008 року, № РН-0000635 від 31.12.2008 року, № РН-0000541 від 31.10.2008 року, № РН-0000596 від 30.11.2008 року, № РН-0000655 від 31.01.2009 року, № РН-0000647 від 31.12.2008 року, № РН-0000708 від 28.02.2009 року, № РН-00006666 від 31.01.2009 року та № РН-0000728 від 28.02.2009 року.

На підставі зазначених актів позивач виставив для оплати відповідачу рахунки-фактури № 1437 від 20.08.2008 року на суму 6 027, 84 грн., № 1495 від 19.09.2008 року на суму 6 027, 84 грн., № 1519 від 30.09.2008.року на суму 1 849, 34 грн., № 1310 від 20.10.2008 року на суму 6 027, 84 грн., № 1544 від 20.11.2008 року на суму 6 027, 84 грн., № 1572 від 31.10.2008 року на суму 2 082, 53 грн., № 1627 від 30.11.2008 року на суму 3 154, 88 грн., № 1658 від 19.12.2008 року на суму 6 027, 84 грн., № 1679 від 31.12.2008 року на суму 3 622, 09 грн., № 0000000004 від 20.01.2009 року на суму 6 027, 84 грн., № 0000000026 від 31.01.2009 року на суму 4 053, 86 грн. та № 000000058 від 28.02.22009 року на суму 3 590, 59 грн.

Дані рахунки-фактури не були оплачені відповідачем, та станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем наявний борг у розмірі 54 520, 33 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що до рахунків-фактур № 1572 від 31.10.2008 року, № 1627 від 30.11.2008 року, № 1679 від 31.12.2008 року, № 0000000026 від 31.01.2009 року та № 000000058 від 28.02.2008 року неправомірно внесені до оплати витрати на утримання електрообладнання та неправомірно зазначено окремим пунктом витрати на теплопостачання.

Суд не може погодитися з вищевказаним твердженням відповідача, оскільки зазначені рахунки-фактури були складені на підставі підписаних сторонами та скріплених печатками актів здачі-прийняття робіт, з зазначенням, що сторони претензій один до одного не мають. Доказів того, що акти здачі-прийняття робіт, які були укладені на підставі договору № 19/08 від 14.08.2008 року визнані судом недійсними відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повної оплати орендної плати та додаткових послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 54 520, 33 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 5 452, 03 грн. та пеню у розмірі 6 314, 99 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору встановлено, що при порушенні термінів оплати, встановлених в розділі 3 договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу і пеню у розмірі 1,5 % простроченої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

В той же час, згідно з ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності. В той же час, неустойка включає в себе такі різновид як пеня та штраф.

Отже, сторони п. 3.1 Договору передбачили, за одне правопорушення одночасне застосування двох різновидів одного виду штрафної санкції.

Чинним законодавством не передбачено застосування подвійної відповідальності за порушення одного й того ж зобов'язання.  

        Тому, обґрунтованим є застосування лише одного із різновиду неустойки, або пені, або штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

        Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

        Оскільки, пеня у розмірі 1,5% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення платежу, становить більше подвійної облікової ставки НБУ, то пеня розраховується згідно подвійної ставки НБУ, діючої в період прострочення.

Розмір пені становить:

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 21.08.2008 року по 20.02.2009 року) / 365 = 729, 29 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 21.09.2008 року по 20.03.2009 року) / 365 = 729, 29 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 21.10.2008 року по 20.04.2009 року) / 365 = 729, 29 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 21.11.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 729, 29 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 151 (з 21.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 598, 49 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 24% * 120 (з 21.01.2009 року по 20.02.2009 року) / 365 = 475, 62 грн.

1 849, 34 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 11.10.2008 року по 10.04.2009 року) / 365 = 223, 74 грн.

2 082, 53 грн. (заборгованість) * 24% * 184 (з 11.11.2008 року по 10.05.2009 року) / 365 = 251, 96 грн.

3 154, 88 грн. (заборгованість) * 24% * 161 (з 11.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 333, 99 грн.

3 622, 09 грн. (заборгованість) * 24% * 130 (з 11.01.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 309, 61 грн.

4 053, 86 грн. (заборгованість) * 24% * 99 (з 11.02.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 263, 89 грн.

3 590, 59 грн. (заборгованість) * 24% * 71 (з 11.03.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 167, 63 грн.

Отже, за перерахунком суду розмір пені 5 542, 09 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі. Стягнення штрафу у сумі 5 452, 03 грн. є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 4 490, 59 грн. та 3% річних у сумі 786, 15 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 273 (з 21.08.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 135, 25 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 242 (з 21.09.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 119, 90 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 212 (з 21.10.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 105, 03 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 181 (з 21.11.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 89, 67 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 151 (з 21.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 74, 81 грн.

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 3% * 120 (з 21.01.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 59, 45 грн.

1 849, 34 грн. (заборгованість) * 3% * 222 (з 11.10.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 33, 74 грн.

2 082, 53 грн. (заборгованість) * 3% * 191 (з 11.11.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 32, 69 грн.

3 154, 88 грн. (заборгованість) * 3% * 161 (з 11.12.2008 року по 20.05.2009 року) / 365 = 41, 75 грн.

3 622, 09 грн. (заборгованість) * 3% * 130 (з 11.01.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 38, 70 грн.

4 053, 86 грн. (заборгованість) * 3% * 99 (з 11.02.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 32, 99 грн.

3 590, 59 грн. (заборгованість) * 3% * 71 (з 11.03.2009 року по 20.05.2009 року) / 365 = 20, 95 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3% річних складають 784, 93 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Збитки від інфляції складають:

6 027, 84 грн. (заборгованість) * 101,1% (за вересень 2008 року) –6 027, 84 грн. = 66, 31 грн.

13 905, 02 грн. (заборгованість) * 101,7% (за жовтень 2008 року) –13 905, 02 грн. = 236, 39 грн.

22 015, 39 грн. (заборгованість) * 101,5% (за листопад 2008 року) –22 015, 39 грн. = 330, 23 грн.

31 198, 11 грн. (заборгованість) * 102,1% (за грудень 2008 року) –31 198, 11 грн. = 655, 16 грн.

40 848, 04 грн. (заборгованість) * 102,9% (за січень 2009 року) –40 848, 04 грн. = 1 184, 59 грн.

50 929, 74 грн. (заборгованість) * 101,5% (за лютий 2009 року) –50 929, 74 грн. = 763, 95 грн.

54 520, 33 грн. (заборгованість) * 101,4% * 100,9% (за березень-квітень 2009 року) – 54 520, 33 грн. = 1 253, 96 грн.

Отже, збитки від інфляції становлять 4 490, 59 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 759, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

  2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віком»(03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 4; код ЄДРПОУ 31169284) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Південне управління механізації»(03680, м. Київ, вул. Качалова, 5; код ЄДРПОУ 01388265) заборгованість у розмірі  54 520 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять) грн. 33 коп., пеню у розмірі 5 542 (п'ять тисяч п'ятсот сорок дві) грн. 09 коп., збитки від інфляції у сумі 4 490 (чотири тисячі чотириста дев'яносто) грн. 59 коп., 3% річних у розмірі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 38 коп., та 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 10.09.2009 року