Рішення

від 26.08.2009 по справі 6/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/188

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.08.09 р.                                                                                     Справа № 6/188                               

Господарський суд  Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі” м.Маріуполь, Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області

про стягнення 24 959грн. 96коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –Савченко П.В. - представник по довіреності №31 від 17.06.2009р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталі” м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області  заборгованості за поставлений товар у сумі 18 886грн. 52коп., пені у сумі 2 754грн. 10коп., 3% річних у сумі 426грн. 54коп., інфляційних у сумі 2 892грн. 80коп. відповідно договору №253 від 15.08.2007р. (Усього 24 959грн. 96коп.)

         Справа слуханням відкладалася для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі, необхідних для вирішення спору по суті.

  Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України термін  розгляду  справи продовжувався сторонами по справі.

          Позивачем на виконання ухвали господарського суду від 08.07.2009р. наданні у матеріали справи докази поставки товару, а саме: видаткові, податкові накладні, рахунки-фактури. Крім того, позивач у листі від 26.08.2009р. пояснив, що рахунки, видаткові та податкові накладні мають одну дату, що вказує на виконання позивачем умов договору про надання документів. Також між сторонами по справі двічі проводилася звірка взаєморозрахунків, про що свідчать відповідні акти звірки з посиланням на видаткові накладні та рахунки. Суд приймає до уваги дані пояснення по справі.

         Відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву з витягами з чинного законодавства не представив, але у попередньому судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги визнає частково.  

         Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

         15 серпня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Наталі” м.Маріуполь, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області був укладений договір №253, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити та передати покупцеві товари, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов”язався прийняти та оплатити його вартість згідно з замовленнями покупця та товарносупровідної документації, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах цього договору.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 17.08.2007р. по 26.09.2008р. включно по видатковим накладним здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 119 520грн. 87коп. та виставив відповідачу для сплати поставленого товару рахунки. Частково товар був повернутий позивачу на суму 10 789грн. 83коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові, податкові накладні, рахунки та акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2007р., 23.03.2009р. підписані уповноваженими особами обох підприємств та скріплені печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області.

Додатком №3 від 15.08.2007р. до договору №253 від 15.08.2007р. сторони встановили, що покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 14 календарних днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні на адресу покупця, яка вказана в статті 9 протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки.  

Як пояснив позивач у судовому засіданні рахунки були надані відповідачу відповідно ст.9 укладеного договору. Як вбачається з видаткових накладних сторони, як на підставу поставки товару посилалися на рахунки. У зв”язку з чим суд дійшов висновку, що рахунки-фактури надавалися відповідачу для сплати одержаного товару від позивача разом з видатковими накладними. Але  відповідач свої зобов”язання за договором виконав частково на суму 100 604грн. 83коп., в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 18 886грн. 52коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

          Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

         Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання  по оплаті товару не виконав.

          Пунктом 3.8 вищевказаного договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №253 від 15.08.2007р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 2 754грн. 10коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 426грн. 54коп. та інфляційні у сумі 2 892грн. 80коп., які також  підлягають стягненню у повному обсязі.    

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 18 886грн. 52коп. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.  

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд –

                                                                В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі” м.Маріуполь, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” с.Тетянівка, Донецької області  про стягнення 24 959грн. 96коп. задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрокомплекс” (84137 с.Тетянівка, Донецької області, Слов”янський район, вул.Чкалова; пошт.адр.:83062 м.Донецьк, пр.Ленінський,4а, п/р260061347 ВАТ КБ „Промекономбанк” МФО 334992, ЄДРПОУ 24639066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі” (87524 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Сеченова,63а; пошт.адр.: 87515 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Митрополитська, 51, п/р26000054002596 в МФ КБ „Приватбанк” м.Маріуполь, МФО 335429, ЄДРПОУ 19381476) заборгованість за поставлений товар у сумі 18 886грн. 52коп., пеню у сумі 2 754грн. 10коп., 3% річних у сумі 426грн. 54коп., інфляційні у сумі 2 892грн. 80коп., витрати по сплаті держмита у сумі 249грн. 59коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312грн. 50коп.

      Рішення   було оголошено  у судовому засіданні   26.08.2009р.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя