Рішення від 08.09.2009 по справі 13/122-09

13/122-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

08.09.2009                                                                Справа №  13/122-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Малого  приватного  підприємства  фірми "Ерідон"

до Дочірнього  підприємства "Слобожанське" товариства з обмеженою відповідальність "Агрофірма "Славія"  

про стягнення 157806,30 грн,

за участі представників:

позивача –Бардадименко В.С. (представника за дорученням),

відповідача –Біленко В.М. (директора),

                                                      в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вимогами, спрямованими до відповідача, про стягнення 157806,30 грн, з яких: 89618,07 грн основної заборгованості, 8065,63 грн інфляційних, 4321,31 грн річних, 45430,15 грн курсової різниці та 10371,14 грн пені. Безпосередньо позовні вимоги ґрунтуються на невиконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 346/08/24 від 19.02.2008 р. щодо своєчасної оплати вартості отриманої продукції.

Ухвалою суду від 15 червня відкрито провадження у даній справі та її розгляд призначено на 7 липня із зобов'язанням сторін явкою в судове засідання, а крім того, зобов'язанням відповідача надати відзив на позов. У вказаний час відповідач в засідання не з'явився та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений до 27 серпня. В судовому засіданні, яке відбулося 27 серпня представник відповідача заявила клопотання про відкладення розгляду справи з метою врегулювання спору, а тому в засіданні була оголошена перерва до 8 вересня. У вказаний час представник відповідача не прибула, доказів врегулювання спору не надала та вимоги суду щодо надання відзиву на позов не виконала. Поряд з цим, суд забезпечив право відповідача на участь у розгляді справи, а тому завершення розгляду справи проведено без участі представника відповідача. За результатами розгляду судом оголошено вступну та резолютивну частину даного рішення.  

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що 19 лютого 2008 року між сторонами укладено договір поставки № 346/08/24, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, перелік якої вказаний у відповідних накладних, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплатити її вартість. Зокрема, в пунктах 2.2., 2.3. та 2.4. договору сторонами обумовлено, що загальна сума договору визначається додатками, накладними та/або рахунками-фактури, ціна продукції вказується в додатках в національній валюті і визначається в залежності від виду товару, а для товару –засоби захисту рослин та насіння –вона визначається, виходячи з офіційного курсу гривні до іноземної валюти (доларів США або Євро) на день підписання відповідного додатку. Поряд з цим, сторонами визначено, що у випадку, коли курс іноземної валюти до гривні на день проведення розрахунків є вище за курс іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С=А1/А2 х В, де С –сума належна до оплати, В –ціна товару на момент підписання додатку, А1 –курс Національного банку долара США чи Євро на день перерахування коштів, А2 –курс Національного банку долара США чи Євро на день підписання відповідного додатку.

Сторонами в пункті 7.1.1. договору також обумовлено нарахування неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачем щодо оплати товару, а саме передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції більш ніж 10 днів, він сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення. А в пункті 7.6. договору сторонами встановлено розмір штрафу відповідно до статті 625 ЦК України, а саме 10%.

На виконання умов договору згідно до додатків № 346/08/24/1-ЗЗР від 19.02.2008 р., № 346/08/24/2-ЗЗР від 01.04.2008 р., № 346/08/24/3-ЗЗР від 19.05.2008 р., № 346/08/24/4-ЗЗР від 23.06.2008 р., № 346/08/24/5-ЗЗР від 26.06.2008 р. та видаткових накладних 16049 від 07.03.2008 р., 16121 від 01.04.2008 р., 16229 від 15.04.2008 р., 16293 від 22.04.2008 р., 16400 від 08.05.2008 р., 16455 від 19.05.2008 р., 16456 від 19.05.2008 р., 16566 від 04.06.2008 р., 16715 від 23.06.2008 р., 16749 від 26.06.2008 р., 16913 від 07.08.2008 р., 45007 від 02.09.2008 р. позивач передав відповідачу обумовлений товар на загальну суму 114905,42 грн, а останній зобов'1язався сплатити цю вартість до 1 грудня 2008 року.

В свою чергу відповідач сплатив лише 25287,35 грн, у зв'язку з чим заборгував 89618,07. грн. Станом на час розгляду справи в суді борг не сплачено.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором поставки купівлі-продажу, а тому правовідносини сторін підлягають регулюванню статтею 712 Цивільного кодексу України, за якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем основної заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

Зважаючи, що відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару своєчасно не виконані, відповідачем нарахована до сплати курсова різниця, а саме в  розмірі 45430,15 грн, яка пов'язана зі зміною курсу національної валюти до долара США. Так станом на час поставки товару курс долара до гривні становив 1 дол. = 5,05 грн, а станом на час звернення до суду з позовом  1 дол. = 7,61 грн.

Приписами статті 533 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, а тому нарахування до сплати курсової різниці є правомірним.

Водночас, позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня в розмірі 10371,14 грн з посиланням на пункт 7.1.1. договору (текст якого зазначено вище). При розрахунку пені позивач виходив зі строку її нарахування за період з 01.12.2008 р. по 25.05.2009 р. та розміру облікової ставки НБУ –12%. Проте, позивачем згідно до розрахунку взято більший розмір пені ніж той, що встановлено договором. Зокрема, за пунктом 7.1.1. договору пеня обраховується виходячи з облікової ставки НБУ, а за розрахунком ним взято подвійну облікову ставку НБУ, що є неправомірним, оскільки за статтею 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання і ця сума повинна бути визначена договором. В даному випадку договором встановлено одну облікову ставку, а не подвійну, у зв'язку з чим нарахування саме такої суми є неправомірним. Правильним розрахунком є наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

89618,0701.12.2008 - 25.05.200917612.0 %

5185,57 грн

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 5185,57 грн.

Також позивач на підставі положень статті 625 ЦК України нарахував річні в розмірі 4321,31 грн, виходячи з їх розміру 10%, та інфляційні в розмірі 8065,63  грн. Так, за цією статтею боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку сторонами не визначено розміру таких процентів у договорі, оскільки в пункті 7.6. договору ними визначено розмір штрафу, що не є тотожним процентам, у зв'язку з чим застосуванню підлягає розмір процентів, визначений законом, а саме –3%, а тому правильним є нарахуванні річних в розмірі 1296,39 грн з розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

89618,0701.12.2008 - 25.05.20091763 %1296.39

Що стосується нарахування інфляційних суд зазначає, що позивачем вони нараховані неправомірно, оскільки, фактично, інфляційними є суми втрати вартості товарів за певний час по відношенню до національної валюти, а оскільки між сторонами визначені розрахунки із застосуванням курсової різниці, тобто зроблена прив'язка до іноземної валюти, то тим самим сторони позбавлені можливості враховувати інфляційні процеси національної валюти.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

З урахуванням викладеного судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,

                                                                в и р і ш и в :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства агрофірми „Слобожанське” товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Славія” (розташованого за адресою: юридична адреса: м. Херсон, вул. Янтарна, буд.25; поштова адреса: м. Херсон, вул. Кірова, буд. 24, оф. 606; код 32267138; розрахунковий рахунок 26005301752030 в Херсонському центральному відділенні „ПІБ” м. Херсон, МФО 352286) на користь малого приватного підприємства фірми „Ерідон” (розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв. 82; код 19420704; розрахунковий рахунок 26009012714230 у філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 38033) –89618,07 грн основної заборгованості, 5185,57 грн пені, 1296,39 грн річних, 45430,15 грн  курсової різниці, 1415,30 грн компенсації по сплаті державного мита та 280,27 грн компенсації по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

                               Дата підпису рішення –9 вересня 2009 року          

                         Суддя                                                      М.К. Закурін