Рішення

від 17.08.2009 по справі 53/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/355

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/355

17.08.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодкі»

про стягнення 264 579,00 грн.

                                                                                                    Суддя    Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: Веремчук В.Е.- представник по довіреності від 04.03.2009р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодкі»заборгованості за Договором поставки № ? від 13.02.2008р. в розмірі 264 579,00 грн., в тому числі 42 120,00 грн. –основний  борг, 22 459,00 грн. –пеня.

     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2009р. порушено провадження по справі № 53/355, розгляд справи призначено на 06.07.2009р.

Разом з позовною заявою позивачем було заявлено про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Вказана заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду або зробити його неможливим.

У зв'язку з не з'явленням в судове засідання суду представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, ухвалою  Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р. розгляд справи було відкладено до 17.08.2009р.

В судовому засіданні 17.08.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.  

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання  не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 18.06.2009р. та від 06.07.2009р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 628175 від 02.07.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.08.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

13.02.2008р. між сторонами у справі укладено Договір, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити та змонтувати, а Замовник прийняти та оплатити змонтовані вхідні металічні двері та коробки до них (виготовлення Ізраїлю) на об'єкті за адресою: м. Ялта вул. Руданського, 8 (п. 1.1 Договору № ? від 13.02.2008р.).

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна Договору складає 261 900,00 грн. Ціна договору являється фіксованою та не змінюється (п. 4.1 Договору № ? від 13.02.2008р.).

Пунктом 4. 2. Договору № ? від 13.02.2008р. передбачено, що Покупець у строк, який не перевищує 3-х банківських днів з дати офіційного отримання Продавцем рахунку, сплачує Продавцю аванс в сумі 209 520,00 грн.

Покупець здійснив переоплату в розмірі 209 520,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 419 від 18.02.2008р., належним чином завірена копія якого залучена до матеріалів справи (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Як зазначено в п. 3.6 Договору № ? від 13.02.2008р. Продавець зобов'язується надати Покупцю Продукцію в повному обсязі, вказаної в специфікації протягом 60-ти календарних днів з дня оплати авансу по договору.  

Відповідач по справі поставив позивачу продукцію лише на суму   167 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № КД-000006 від 12.11.2008р.

Також необхідно зазначити, що відповідач поставив частину продукції позивачу з порушенням термінів вказаних в Договорі.

Таким чином, відповідач по справі виконав вимоги Договору № ? від 13.02.2008р. не в повному обсязі та з порушенням строків, передбачених умовами Договору.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 100 від 31.07.2008р. з вимогою поставити товар на виконання Договору  № ? від 13.02.2008р.

Також позивач надсилав відповідачу претензію № 129 від 16.12.2008р. з вимогою сплатити штрафні санкції за невчасне виконання умов Договору та недопоставки частини продукції.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі по тексту ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо  продавець, який  одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

03.03.2009р. позивач по справі звернувся до відповідача із заявою про повернення попереднього оплати в розмірі 42 120,00 грн. На доказ направлення заяви позивач надав суду належним чином завірені копії описів вкладення в цінний лист та фіскальних чеків (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму переоплати не повернув.

          Відповідно до частини 3 статті 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як слідує з матеріалів справи, Позивач здійснив Відповідачеві передоплату відповідно до умов Договору, однак Відповідач свого обов'язку щодо поставки товару в повному обсязі  та у строк визначений в Договорі не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати по Договору в розмірі 42 120,00 грн. правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач також заявляє про стягнення з відповідача по справі пені  за неналежне виконання умов Договору № ? від 13.02.2008р.

Як вбачається з пункту 5.4 Договору № ? від 13.02.2008р. за порушення Продавцем строку поставки та/або установки (Монтажу), Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленої Продукції та/або 0,5% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору № ? від 13.02.2008р. в розмірі 222 459,00 грн. відповідно до пункту 5.4 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 222 459,00 грн.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

         Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кодкі» (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 19, код ЄДРПОУ 33610069, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Руна»(98607, м. Ялта, вул. Руданського, 8-Б, код ЄДРПОУ 32078167) основний борг в сумі 42 120 (сорок дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп., пеню в сумі 222 459 (двісті двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 645 (дві тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 79 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.