Рішення

від 26.08.2009 по справі 17/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 серпня 2009 р.   Справа № 17/85   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання   Нижник О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу      

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт-Альфа"  юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131; фактична адреса: вул.Шевченка, 317в м.Львів, 79002; поштова адреса: а/с 10880 м.Львів, 79002

до відповідача  Приватного підприємства "Теплий Дім ІФ"  вул. Січинського, 72, м.Івано-Франківськ,76000

про стягнення 20655 грн. 39 коп.  

За участю представників:

Від позивача:  Попенюк С.М.- представник, (довіреність №279 від 21.08.09)

Від відповідача:  Білий З.Р.   - представник, (довіреність від 28.04.09.)

встановив: заявлено позов про стягнення  20655 грн. 39 коп., в тому числі 13957 грн. 84 коп. основного боргу,  1735 грн. 15 коп. пені,  216 грн. 89 коп. - 3% річних,  2791 грн. 57 коп. штрафу,  1953 грн. 94 коп.  інфляційних нарахувань.        

25.08.09 від позивача поступила заява ( вх. № 7227 від 25.08.09)  в якій позивач   просить стягнути 13957 грн. 84 коп. основного боргу,  3018 грн. 09 коп. пені,  216 грн. 89 коп. - 3% річних,  2791 грн. 57 коп. штрафу,  1953 грн. 94 коп.  інфляційних нарахувань.

Фактично позивач збільшив  позовні вимог в частині  позовних вимог про стягнення пені.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення збільшити  розмір позовних вимог,  суд  приймає подану позивачем  заяву (вх. № 7227 від 25.08.09). Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою (вх. № 7227 від 25.08.09).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладенні в заяві від 25.08.09.

Представник відповідача в судовому  засіданні позовні вимоги визнає в частині стягнення основного боргу, 3-% річних  та інфляційних, в частині стягнення пені та штрафу заперечує.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд  прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи  наступне.

01.04.2008 року між ТзОВ "Ферозіт-Альфа" та ПП "Теплий Дім ІФ" укладено договір поставки товарів  №ІФ01/04/1, згідно якого  ТзОВ "Ферозіт-Альфа" (постачальник) зобов"язується постачати і передавати у власність ТзОВ "Ферозіт-Альфа" (покупець) будівельні матеріали, а покупець зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п.4.1 договору поставки товару оплата повинна була здійснюватись протягом  30 календарних днів від дати отримання товару  уповноваженою особою покупця.

Відповідно до умов вищезазначеного договору, постачальником було поставлено та передано у власність покупця товар на суму 113801 грн. 52 коп., що підтверджується видатковими накладними:

-№ТРН-ІФ/000309 від 09.04.08 на суму 23738 грн. 40 коп.;

-№ТРН-ІФ/000439 від 14.05.08 на суму 13154 грн. 40 коп.;

-№ТРН-ІФ/000464 від 16.05.08 на суму 33102 грн. 00 коп.;

-№ТРН-ІФ/001012 від 04.08.08 на суму 38743 грн. 68 коп.;

-№ТРН-ІФ/001136 від 15.08.08 на суму 5063 грн. 04. коп.

Відповідач  здійснив часткову  оплату за одержаний товар в розмірі 99843 грн. 68 коп., таким чином, борг  відповідача перед позивачем станом на 28.05.09 становить 13957 грн. 84 коп.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно  до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526  Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору належним чином не виконував, в повному обсязі не розрахувався  за поставлений товар. Строк оплати за отриманий товар відповідачем  згідно останньої накладної настав 14.09.08. Борг відповідача перед позивачем становить 13957 грн. 84 коп., що визнається представником відповідача в судовому засіданні.

З огляду на викладене, вимога позивача щодо стягнення 13957 грн. 84 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктими 5.2, 5.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

У випадку прострочення оплати вартості поставленого товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми неоплаченого товару.

Позивач нарахував відповідачу за період з 10.05.08 по 14.03.09 - 3018 грн 09 коп. пені та 2791 грн. 57 коп.   штрафу.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені та штрафу, оскільки позивачем при здійснені даного розрахунку не враховано положення п.6 ст.232 ГК України. Крім того, пеня нараховувалась не на суму боргу, яка заявлена до стягнення.

Штраф нарахований позивачем на суму боргу заявленого до стягнення станом на 28.05.09 , не враховано, що період протягом якого міг бути нарахований штраф закінчився в лютому 2009р.

За таких обставин  підлягає стягненню пеня в розмірі 586 грн. 74 коп. В решті позовних вимог про стягнення  пені та штрафу, слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем  відповідачу нарахована сума індексу інфляції за період з 01.10.08 по 30.04.09 у розмірі 1953 грн. 94 коп. та 3% річних за період з 29.11.08 по 28.05.09 у розмірі 216 грн. 89 коп.

З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання по оплаті боргу встановлений судом,  вимоги позивача про  стягнення індексу інфляції за період з 01.10.08 по 30.04.09 у розмірі 1953 грн. 94 коп. та 3% річних за період з 29.11.08 по 28.05.09 у розмірі 216 грн. 89 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача 13957 грн. 84 коп. основного боргу, 586 грн. 74 коп. пені, 1953 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань та  216 грн. 89 коп.  3 % річних.  В решті позовних вимог відмовити в позові.

Достягнути з  ТзОВ "Ферозіт-Альфа"  недоплаченого державного мита в сумі 12 грн. 83 коп. в дохід державного бюджету за  подану в порядку ст.22 ГПК України заяву (вх. № 7227 від 25.08.09).

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності з ст.49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546, 625,   Цивільного кодексу України, ст.ст. 20,  193, 216, п.6 ст.231, п.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

             

             позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Теплий Дім ІФ"  вул. Січинського, 72, м.Івано-Франківськ  (ідентифікаційний код 35765331) на користь  ТзОВ "Ферозіт-Альфа"  юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область; фактична адреса: вул.Шевченка, 317в м.Львів; поштова адреса: а/с 10880 м.Львів,  (ідентифікаційний код 30543304) 13957 грн. 84 коп. основного боргу, 586 грн. 74 коп. пені, 1953 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань та  216 грн. 89 коп.  3 % річних,  167 грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита,  238 грн. 10 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог  відмовити.

Достягнути з  ТзОВ "Ферозіт-Альфа" юридична адреса: вул. Людкевича, 40, с.Солонка, Пустомитівський район, Львівська область; фактична адреса: вул.Шевченка, 317в м.Львів; поштова адреса: а/с 10880 м.Львів (ідентифікаційний код 30543304) недоплаченого державного мита в сумі 12 грн. 83 коп. в дохід державного бюджету.

Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня підписання повного рішення.

 

 

                                                                                                                                рішення підписане 28.08.09

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

---