Рішення

від 10.08.2009 по справі 37/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/337

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/337

10.08.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»

Простягнення 129 987, 84 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача:           Штайєр М.І.–представник за дов. № б/н від 27.05.2009 р.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»про стягнення 64 993, 92 грн. основного боргу та 64 993, 92 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 153 від 16.01.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/337, розгляд справи призначено на  27.07.09 р.

Представники сторін у судове засідання 27.07.09 р. не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/337 від 22.06.2009 р. не виконали, витребуваних судом документів не надали.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 15.07.2009 р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю його уповноваженого представника прибути у дане судове засідання.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. розгляд справи № 37/337 був відкладений до 10.08.2009 р. у зв'язку з нез'явленням представників сторін у призначене судове засідання та ненаданням ними суду витребуваних документів.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2009 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду витребувані документи.

У судове засідання 10.08.2009 р. представник відповідача не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал від 22.06.09 р. та від 27.07.09 р. не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»(покупець) був укладений договір № 153 від 16.01.2006 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався постачати покупцю комплектуючі вироби для виготовлення захисних ролет, алюмінієві та  сталеві профілі, віконні відливи (надалі-Товар) на умовах даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 2.1. договору № 153 від 16.01.2006 р., товар згідно даного договору постачається окремими партіями.

Згідно з п. 2.3. зазначеного договору, асортимент, кількість, ціна товару, загальна вартість товару, а також строки та умови поставки та оплати оговорюються сторонами стосовно кожної партії товару, що постачається, окремо і зазначаються в специфікаціях, що підписуються до даного договору. Сторони мають право узгодити загальну специфікацію відразу на декілька партій товару з обов'язковим зазначенням кінцевих строків поставки товару та його оплати.

Відповідно до п. 3.1. договору № 153 від 16.01.2006 р., передача товару продавцем повинна бути здійснена в строки та на умовах, які узгоджені сторонами і зазначені в специфікаціях на визначену партію товару.

Згідно з п. 4.1. зазначеного договору, оплата за кожну партію товару, що передається відповідно до даного договору, здійснюється покупцем  в строк і на умовах, які узгоджені в специфікації на визначену партію товару.

14.12.2006 р. ТОВ «ВК «ПАРИТЕТ»в особі Одарченко Інни Василівни отримало від ТОВ «АЛЮТЕК»товар на загальну суму 64 993, 92 грн., що підтверджується відповідними документами (довіреність на Одарченко І.В. серія ЯМИ № 248014 від 13.12.2006 р.; видаткова накладна № РН-0001748 від 14.12.2006 р.), копії яких залучені до матеріалів справи. Строк оплати сторони узгодили у видатковій накладній № РН-0001748 від 14.12.2006 р., яку відповідач підписав. Зокрема відповідач повинен був оплатити товар на умовах попередньої оплати відповідно до рахунку-фактури № СФ-0002075 від 14.12.2006 р., тобто в цей же день.

За вищенаведених обставин, відповідно до умов договору № 153 від 16.01.2006 р., позивачем було належним чином поставлено відповідачу і залишено не оплаченим  станом на день розгляду справи в суді товар на суму 64 993, 92  грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»як основний борг. Крім того, позивач у поданій позовній заяві, у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, просив стягнути з відповідача 64 993, 92 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшли факти поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»Товариству з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»товару на суму 64 993, 92 грн. Зобов'язання щодо оплати товару відповідач не виконав.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та ухвалами від 22.06.09 р. і від 27.07.09 р. було зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 64 993, 92 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»суми основного боргу за договором № 153 від 16.01.2006 р. у розмірі 64 993, 92 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

          Також позивач просить стягнути з відповідача 64 993, 92 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.1. договору  № 153 від 16.01.2006 р., при невиконанні взятих на себе зобов'язань по оплаті товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від вартості товару, що поставляється в партії, за кожний день прострочки, але не більше загальної вартості товару, що поставляється в партії.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»при розрахунку не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, позивачем не було взято до уваги вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У преамбулі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Що стосується посилання представника позивача на те, що сторони договору є вільними у визначенні умов і можуть відступати від норм закону, встановлюючи пеню у більшому розмірі, ніж виходячи з подвійної облікової ставки, то суд з ним погоджується. Зокрема, слід зазначити, що сторони вправі встановити у договорі пеню у більшому розмірі, ніж це обмежено статтею 3 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а боржник вправі добровільно сплатити кредитору пеню у розмірі, більшому, ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, варто звернути увагу на те, що положення Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»на даний час є чинними і повинні застосовуються до правовідносин сторін у даному спорі, встановлюючи обмеження стосовно пені, яка може бути стягнута з боржника за рішенням суду.

У зв'язку з наведеним судом було виконано власний розрахунок пені, у відповідності до якого стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ»підлягає пеня в розмірі 5 509, 35 грн., виходячи з наступного.

За зобов'язанням щодо оплати товару за видатковою накладною № РН-0001748 від 14.12.2006 р., яке настало 14.12.2006 р.

Період заборгованостіСтавка НБУКількість днів прострочкиСума пені

14.12.06.-13.06.07.8,5 %182 дні5 509, 35 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково, в розмірі 5 509, 35 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ-ГАРАНТ ” (вул. Політехнічна, 16, м. Київ, 03055, код ЄДРПОУ 33945301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮТЕК»(вул. Фрунзе, 102, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 31002715) 64 993 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 92 коп. основного боргу, 5 509 (п'ять п'ятсот дев'ять) грн. 35 коп. пені, 705 (сімсот п'ять) грн. 03 коп. державного мита та 170 (сто сімдесят) грн. 85 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.