Рішення

від 31.07.2009 по справі 52/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

52/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  52/424

31.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу № 52/424 за позовом Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Пластотехніка” про стягнення 94 431,84 грн., за участю представників від позивача — Суткового М.В. (довіреність від 03.04.2009 р.), від відповідача —не з'явився,  

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Комунальне підприємство “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Пластотехніка” 83 143,93 грн. боргу з оплати вартості поставленої  теплової енергії за договором № 175Б від 15.11.2006 р. за період з 23.11.2008 р. по 31.03.2009 р., 9 068,74 грн. пені та 1 219,17 грн. 3 % річних.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2009 р. порушено провадження у справі № 52/424 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 31.07.2009 р.

У судове засідання, призначене на 31.07.2009 р., відповідач уповноваженого представника не направив, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, відзив на позовну заяву про визнання заявлених вимог та акти звірки розрахунків з позивачем.

Представник позивача подав заяву про відмову від позову щодо стягнення з відповідача нарахованої пені, в іншій частині вимог — позов підтримав повністю.  

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і подані докази, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення пені підлягає припиненню, а решта позовних вимог —задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що 15.11.2006 р. позивачем (до зміни назви — Києво-Святошинським комунальним підприємством теплових мереж) та відповідачем було укладено договір № 175Б, за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з постачання теплової енергії, а відповідач —сплачувати вартість таких послуг за показаннями теплового лічильника.

Згідно з п. 5,та п. 6 вказаної угоди договір укладається на один рік і діє з 15.11.2006 р. по 15.11.2007 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї зі сторін про розірвання договору.    

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 3.3 договору всі розрахунки за поставлену теплову енергію  проводяться на основі платіжних вимог, що виписуються позивачем відповідачу для оплати шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку відповідача.

Поясненнями позивача, розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі рахунків, складених відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 договору з врахуванням додаткових угод, актами звірки розрахунків між сторонами стверджується факт постачання позивачем відповідачу у період з січня 2008 року по березень 2009 року теплової енергії вартістю 97 266,65 грн. та наявності заборгованості у розмірі 83 143,93 грн. після часткової оплати відповідачем спожитої енергії в сумі 14 122,72 грн. з врахуванням сальдо станом на 01.01.2008 р. в розмірі 6 361,89 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до відзиву на позовну заяву від 30.07.2009 р. № 40 відповідач визнає позов про стягнення боргу у сумі 83 143,93 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Отже, судом встановлено, що позивач дотримався умов спірного договору, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманої теплової енергії та має перед позивачем заборгованість у сумі 83 143,93 грн. На цій підставі   вимоги позивача в частині стягнення основного боргу ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають умовам договору і закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за договором № 175Б, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України підлягає стягненню 1 219,17 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, в разі якщо таку відмову прийнято судом, є підставою для припинення провадження у справі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені, суд вважає, що  вона не суперечить  діючому  законодавству, тому приймається судом, що згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 9 068,74 грн.

Державне мито в сумі 934,32 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі в частині стягнення 9 068,74 грн. пені припинити.

           2.          В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Пластотехніка” (02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, ідентифікаційний код 31954101) на користь Комунального підприємства “Києво-Святошинська тепломережа” Київської обласної ради (08150 Київська обл., м. Боярка, вул. 50 років Жовтня, 9, ідентифікаційний код 23576122) 83 143 (вісімдесят три тисячі сто сорок три) грн. 93 коп. боргу, 1 219 (одну тисячу двісті дев'ятнадцять) грн. 17 коп. 3 % річних, 934 (дев'ятсот тридцять чотири) грн. 32 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.   

Суддя                                                                                      С.О. Чебикіна