17/118-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
14.09.09 Справа № 17/118-09
За позовом Закрите акціонерне товариство “Бориспільський автозавод”
до відповідачів: 1. Дочірнє підприємство господарчого товариства “Вега ЛТД”
2. Товариство з обмеженою відповідальністю
“Торговий Дім “Еталон Авто”
про стягнення 13 000,00 грн.
Суддя В.Г. Суховий
Представники: згідно з протоколом судового засідання
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” (далі –Позивач) до Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” (далі –Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Еталон Авто” (далі –Відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів на користь ЗАТ “Бориспільський автозавод” суму заборгованості розмірі 13 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.08.2009р.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань по договору комісії на реалізацію автобусів № 16-К/1/08 від 31.01.2008р. Крім того, в забезпечення Договору № 16-К/1/08 між ЗАТ “Бориспільський автозавод” та ТОВ “Торговий Дім “Еталон Авто” було укладено Договір поруки від 05.05.2008р, у зв'язку з чим позивач просить стягнути суму заборгованості солідарно з відповідачів.
У зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання 26.08.2009р. розгляд справи було відкладено на 14.09.2009р.
Представником позивача в судовому засіданні 14.09.2009р. продано заяву в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач відмовляється від вимог про стягнення заборгованості з ТОВ “Торговий Дім “Еталон Авто”. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Суд роз'яснює позивачу наслідки його відмови від позову, у тому числі і про те, що у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Також суд встановив, що ця відмова не суперечить законодавству, не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, а також перевірив наявність у представника позивача повноваження на відмову від позову.
Отже, справа в частині позовних вимог ЗАТ “Бориспільський автозавод” до ТОВ “Торговий Дім “Еталон Авто” підлягає припиненню на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України.
Крім того, в поданій заяві позивач у зв'язку з здійсненням відповідачем-1 додаткових платежів на погашення заборгованості уточнює позовні вимоги та просить стягнути з Приватного підприємства “Інком.Авто” суму заборгованості у розмірі 9 650,00 грн.
В судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача позовні вимоги до відповідача-1 підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач-1 (ПП “Інком.Авто”) та відповідач-2 (ТОВ “Торговий Дім “Еталон Авто”) своїх представників в судове засідання вдруге не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалами суду від 01.07.2009р. та від 26.08.2009р. Зазначені ухвали суду були надіслані відповідачу-1 (ПП “Інком.Авто”) за адресою згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 081879, наданої державним реєстратором.
Однак копія зазначених ухвал суду від 01.07.2009р. та від 26.08.2009р., які були надіслані відповідачу-1 були повернуті поштовим відділенням зв'язку (в матеріалах справи), з відміткою “за зазначеною адресою не зареєстровано”.
Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином відповідачі вважаються належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:
31 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством “Бориспільський автозавод” (позивач або “Комітент”) та Дочірнім підприємством господарчого товариства “Вега ЛТД” (відповідач-1 або “Комісіонер”) був укладений Договір № 16-К/1/08 (далі –Договір), у відповідності до якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента в інтересах і за рахунок останнього здійснити від свого імені угоду з продажу нових автобусів марки БАЗ, модель БАЗ А-079 та А148 виробництва “Комітента” –надалі за текстом “автобуси” третій особі (надалі –Покупець).
Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір комісії.
У відповідності до Додаткової угоди № 10 від 06.10.2008р. до даного Договору, Комітент зобов'язується передати, а Комісіонер реалізувати новий автобус марки “Еталон”, модель - БАЗ А 079.23 типу “Турист” з ознаками вказаними у даних Додаткових угодах.
На виконання Договору та зазначених Додаткових угод із внесеними змінами, позивачем було передано Комісіонеру зазначений вище автобус у кількості одна одиниця (№ Кузова Y7FA0792380006378), що підтверджується Актом приймання-передачі автобусу № 927 від 29.09.2008р. (належним чином завірена копія в матеріалах справи).
Пунктом 6.1 Договору № 16-К/1/08 зазначено, що грошові кошти Комітенту виплачуються Комісіонером протягом 5 банківських днів з моменту надходження коштів на його рахунок за кожний проданий автобус, крім випадків встановлених додатковими угодами.
Згідно із п. 2.6 Договору № 16-К/1/08, Комісіонер у відповідності до Даного Договору зобов'язується надати на протязі 3-х днів з моменту продажу кожного автобусу звіт Комітенту згідно додатку № 3 до Договору, а також завірену копію видаткової накладної про передачу автобусу покупцю.
Відповідно до звітів Комісіонера № 10 від 30.09.2009р. згідно із Договором № 16-К/1/08 Комісіонер здійснив продаж автобусу моделі БАЗ А-079.23 (№ Кузова Y7FA0792380006378) на загальну суму 247 600,00 грн. (сума з ПДВ).
Комісійна винагорода у відповідності до пункту 6 зазначених Додаткових угод складає 3% від ціни автобуса, та сплачується шляхом відрахування Комісіонером належної суми із коштів, що надійшли від покупця за відчужений автобус. Відповідно, така винагорода за продані автобуси становить 7 428,00 грн., що кореспондує сумі комісійної винагороди, яка вказана у названих звітах.
Отже сума, що підлягає сплаті Комісіонером за вище вказані відчужені автобуси складає 240 172,00 грн.
Але, в порушення вимог п.6.1 Договору своїх зобов'язань Комісіонер не виконав, до теперішнього часу Комісіонером залишається не сплаченою сума заборгованості у розмірі 13 000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача
В судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача в поданій заяві уточнив позовні вимоги до відповідача-1, у зв'язку з здійсненням останнім додаткових платежів на погашення заборгованості, та просить стягнути з Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” суму заборгованості у розмірі 9 650,00 грн.
Як вбачається з поданої позивачем довідки 15.04.2009р. відповідачем було сплачено позивачу 600,00 грн, 05.06.2009р. було сплачено 850,00 грн., 30.06.2009р. було сплачено 1 500,00 грн, 30.07.2009р. було сплачено 400,00 грн.
Отже, спір в частині стягнення 3 350,00 грн заборгованості врегульовано сторонами шляхом сплати їх відповідачем. Таким чином, предмет спору щодо стягнення частини основного боргу –1 700,00 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.
Таким чином, на час вирішення спору заборгованість відповідача за реалізований автобус по договору комісії № 16-К/1/08 від 31.01.2008р становить 9 650 грн (13 000,00 грн –600,00 грн –850,00 грн –1 500,00 грн –400,00 грн).
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” про стягнення з Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” 9 650,00 грн за Договором № 16-К/1/08 від 31.01.2008р. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 49, 75, п. 11 ч.1 ст. 80, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” до Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” (код 31120762) на користь Закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” (код 31936646) 9 650,00 грн. заборгованості, а також судові витрати: держмито у розмірі 130,00 грн. та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Провадження у справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства господарчого товариства “Вега ЛТД” заборгованості в сумі 3 350,00 грн. припинити.
4. Провадження у справі в частині позову Закритого акціонерного товариства “Бориспільський автозавод” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Еталон Авто” - припинити.
Суддя
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4851720 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Київської області
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні