ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12 серпня 2015 р. Справа № 902/659/15
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Фотченко М.О.,
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2 : не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТКАР" (вул. Службова, 1, с. Соколівка, Крижопільський р-н., Вінницька обл., 24636)
до :Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" (вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600)
до: Приватного підприємства "ХІЛЛ" (вул. Чкалова, 16 Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н., Вінницька обл., 24600)
про стягнення 304 069,34 грн.
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВІТКАР" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" та Приватного підприємства "Кряж" стягнення 304 069,34 грн., з яких: 209 061,60 грн. - основного боргу, 3 622,02 грн. - 3% річних, 57185,72 грн. - інфляційних втрат, 34200,00 грн. - штрафу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 2810/1М від 28.10.2014р. позивач перерахував на рахунок відповідача1 380000,00 грн.. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався поставити позивачу поліпропіленові плетені мішки на вказану суму коштів. Крім того між позивачем та відповідачем2 28.10.2014 року було підписано договір поруки 28/10-14 за умовами якого відповідач2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем1 обов'язку за договором № 2810/1М. Однак, в порушення умов договору, відповідачем1 поставлено товару на суму 170 938,40 грн. В результаті невиконання зобов'язань за договором, за відповідачем1 рахується заборгованість в розмірі 209061,60 грн..
Ухвалою суду від 12.05.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.06.2015 р..
Розгляд справи ухвалою від 09.06.2015р. відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та ненаданням документів витребуваних судом.
30.06.2015 року від позивача надійшла заява про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, а саме просить суд стягнути солідарно з відповідачів 209 061,60 грн. - основного боргу, 100 043,35 грн. - інфляційних нарахувань, 3 303,62 грн. - 3% річних та 34 200 грн. - пені (замість штрафу).
Ухвалою від 09.07.2015 р. прийнято справу до свого провадження суддею Маслієм І.В. на підставі розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09 липня 2015 року, відповідно до автоматизованого розподілу справ, в зв'язку з перебуванням судді Кожухар М.С. на лікарняному. Судове засідання призначено на 12 серпня 2015 року.
В судове засідання 12 серпня 2015 р. з'явився представник позивача, який підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив задовольнити позов в повній мірі.
Суд розглянувши заяву позивача про зміну предмету та збільшення позовних вимог приймає її на підставі ст. 22 ГПК України.
Відповідачі правом участі в судовому засіданні не скористались представників в судове засідання не направили відзиву на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог не надіслали. Про час та місце слухання справи повідомлені завчасно та належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи конвертом повернення ухвали про прийняття до провадження справи надісланого на адресу відповідача1 на якому відділенням поштового зв'язку зазначено що «організація вибула». Відповідач 2 також повідомлений належним чином, оскільки від останнього до суду надійшло клопотання 12 серпня 2015 року про зміну найменування з Приватного підприємства "Кряж" на Приватне підприємство "ХІЛЛ".
Суд оглянувши подане клопотання та додані до нього письмові докази встановив, що Рішенням власника № 2 від 18 червня 2015 року змінено найменування підприємства з Приватного підприємства "Кряж" на Приватне підприємство "ХІЛЛ" та внесено відповідні зміни до статуту підприємства, з огляду на це суд прийшов до висновку про задоволення даного клопотання та заміну найменування відповідача2.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.
При цьому суд констатує, що відповідачами не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні своїх представників.
За викладених вище обставин справу, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
28 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" (відповідач1, за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВІТКАР" (позивач, за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2810/1М.
Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець продає, а Покупець купує поліпропіленові плетені мішки відповідно до специфікацій до договору.
Асортимент та ціна на товар визначається Продавцем та покупцем в специфікаціях на кожну поставку. Специфікація є невід'ємною частиною даного Договору, складається у письмовій формі та підписується уповноваженими представниками Продавця та покупця (п. 1.2. Договору).
Розрахунок за поставлений товар - попередня оплата (п. 2.1. Договору).
Товар відвантажується протягом 5 робочих днів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця (п. 3.2. Договору).
Також в матеріалах справи наявна специфікація № 1 до договору № 2810/1М від 28.10.2014 р. підписана сторонами, згідно якої встановлена ціна та кількість товару за договором, а саме: 50 000 шт. за ціною 1-ї шт. 7,60 грн. Загальна сума поставки 380 000,00 грн.
Крім того між відповідачем2 та позивачем 28.10.2014 року було підписано договір поруки 28/10-14 за умовами якого відповідач2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем1 обов'язку за договором № 2810/1М.
Згідно п. 1.2. Договору поруки у разі порушення Боржником обов'язку за основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до розділу 3 Договору поруки відповідальність поручителя перед Кредитором не обмежується сплатою вартості товару. Поручитель відповідає за відшкодування Боржником збитків та за сплату процентів неустойки (штрафу, пені) за основним договором.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу № 2810/1М від 28.10.2014 р. було здійснено платіж на суму 380 000,00 грн. (виписка банку по особовому рахунку від 29.10.2014 р. - а.с. 12) згідно специфікації № 1 до договору.
Відповідачем на виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2810/1М від 28.10.2014 р. протягом грудня 2014 року було поставлено товар на суму 170 938,40 грн., даний факт підтверджується видатковими накладними № 7 від 03.12.2014 р. на суму 58489,20 грн., №14 від 09.12.2014р. на суму 58 489,20 грн., № 15 від 13.12.2014 р. на суму 53 960,00 грн., наявними в матеріалах справи (а.с. 13-15).
Виходячи з положень договору купівлі продажу та специфікації № 1 до даного договору відповідачем1 не поставлено товару на суму 209 061,60 грн..
Підсумовуючи встановлене, розмір грошових коштів перерахованих позивачем на рахунок відповідача становить 380 000,00 грн.. При цьому, товару поставлено на суму 170 938,40 грн..
За таких обставин, станом на день розгляду справи, відповідачем1 не поставлено товару та не повернуто грошові кошти на суму 209 061,60 грн.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, він неодноразово усно звертався до відповідачів щодо виконання договору купівлі-продажу, однак жодної відповіді не отримав, товар відповідачем не до поставлений, кошти попередньої оплати не повернуті.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, із врахуванням наявності підписаних між сторонами договорів суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.
В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення солідарно з відповідачів коштів у розмірі 209 061,60 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
Окрім основної суми боргу позивач заявив до стягнення солідарно з відповідачів 100 043,35 грн. - інфляційних нарахувань, 3 303,62 грн. - 3% річних та 34 200 грн. - пені, з урахуванням заяви про зміну предмету та збільшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 3.6. Договору № 2810/1М у разі прострочення строку поставки товару з вини Продавця, Продавець сплачує Покупцю штраф за затримку поставки товару в розмірі 0,05% від загальної суми Договору за кожен день прострочки, але не більше 10% від загальної суми договору.
З огляду на ст. 549 ЦК. суд оцінює даний пункт договору як стягнення з Продавця пені оскільки вона розраховується за кожен день прострочки.
Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача доданого до заяви про збільшення позовних вимог, пеня в сумі 34200,00 грн. та 3% річних в сумі 3303,62 грн. нарахованих за період з 06.11.2014р. (пеня по 05.05.2014р. - 181 день, 3% річних по 10.06.2015 р.).
Перевіривши розрахунок пені - 34200,00 грн. та 3% річних - 3303,62 грн., суд дійшов висновку, що вони заявлені у відповідності до норм чинного законодавства, є правомірними, арифметично вірними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позовні вимоги в частині стягнення 100 043,35 грн. - інфляційних нарахувань, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, за період з 04.11.2014 по 10.06.2015 р., підлягають задоволенню частково в сумі 99 940,89 грн. відповідно до розрахунку, здійсненого судом на підставі ст. 625 ЦК України.
Також судом розглянуто вимогу позивача про повернення витрат на правову допомогу адвоката в сумі 30 400,00 грн. щодо якої суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.
Згідно із статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України В«Про адвокатуруВ» .
Статтею 30 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Так, до матеріалів справи, в якості доказу надання послуг адвокатом, позивачем доданий договір про надання правової допомоги від 30.04.2015р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 658 на гр. ОСОБА_2, Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 07/05/2015 від 07.05.2015 р. та видатковий касовий ордер від 07.05.2015 року на суму 30 400,00 грн.
Поряд з цим, в Акті виконаних робіт (наданих послуг) № 07/05/2015 від 07.05.2015 р. зазначено перелік робіт виконаних адвокатом з зазначенням сум винагороди, а саме: Підготовка позовної заяви до ТОВ «БАКОВРАД» - 15 000,00 грн.; Підготовка матеріалів до позову та подання позову до суду - 5000,00 грн.; Представництво інтересів ТОВ «Світкар» в суді 10 400,00 грн.
З вище наведеного вбачається що адвокат ОСОБА_2 мав представляти інтереси позивача в суді по даній справі, однак по даній справі відбулось 2 засідання на жодному з них ОСОБА_2 присутній не був, інтереси позивача в обох засіданнях представляв ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 23.04.2015 року видане ТОВ «Світкар».
Оскільки позивачем сплачено 10 400,00 грн. адвокату ОСОБА_2 за представництво інтересів ТОВ «Світкар» в суді, але фактично даний адвокат в судових засідання не був присутній, то вказана сума не може бути віднесена до судових витрат та не підлягає поділу між сторонами спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене вище, вимога про стягнення 30 400,00 грн. витрат на правову допомогу підлягає задоволенню частково в сумі 20 000,00 грн..
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам в частині судового збору та 20 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БАКОВРАД" (вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, код 36931181) та Приватного підприємства "ХІЛЛ" (вул. Чкалова, 16 Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н., Вінницька обл., 24600, код13333298) на користь : Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТКАР" (вул. Службова, 1, с. Соколівка, Крижопільський р-н., Вінницька обл., 24636, код 39285017) 209 061,60 грн. - попередньої оплати, 99 940,89 грн. - інфляційних нарахувань, 3 303,62 грн. - 3% річних, 34 200 грн. - пені, 20 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката та 6930,14 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 102,46 грн. інфляційних нарахувань та 10 400,00 грн. витрат на правову допомогу відмовити
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити відповідачам.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 17 серпня 2015 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - 1-му відповідачу (вул. 60 років Жовтня, 69, м. Кременчук, Полтавська обл., 39600)
3 - 2-му відповідачу (вул. Чкалова, 16 Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н., Вінницька обл., 24600)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2015 |
Оприлюднено | 21.08.2015 |
Номер документу | 48518619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні