номер провадження справи 12/108/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
12.08.2015 Справа № 908/3429/15
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.
за участю секретаря судового засідання Єфремової А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3429/15
за позовом: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, м. Енергодар
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , м. Запоріжжя
про стягнення 23055,76 грн., розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.10 р.
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.07.15 р.
ВСТАНОВИВ:
Управління комунальної власності Енергодарської міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 23055,76 грн. за договором оренди № 21-10 від 26.10.10 р. та розірвання договору оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.10 р.
15.07.15 р. на адресу суду від позивача у справі в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 25593,34 грн. та розірвати договір оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.10 р.
До суду, в порядку ст. 79 ГПК України, 28.07.15 р. надійшло клопотання сторін про зупинення провадження у справі № 908/3429/15 на 3 місяці до 28 жовтня 2015 року. В обґрунтування поданого клопотання сторони зазначають, що ними розпочато перемовини щодо врегулювання спору у позасудовому порядку шляхом примирення, які потребують певного часу реалізації. При цьому вказують, що формально відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України суд, з урахуванням особливостей розгляду спору, за клопотанням сторони як виняток може продовжити строк розгляду спору не більше як на 15 днів. Однак, вказаного формального строку сторонам недостатньо, оскільки в органі управління відповідача нещодавно відбулася зміна керівництва і до цього часу від попереднього керівника не передано необхідних документів, які стосуються спірних правовідносин, зокрема бухгалтерська документація щодо орендних платежів, проектно-кошторисна документація щодо здійснених поліпшень орендованого майна, претензійно-позовна документація щодо перешкод у користуванні орендованим майном. Разом з тим сторони зазначають, що очікуваний ними строк відновлення втраченої документації, без якої неможливе ані мирне врегулювання спору, ані повне, всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи, складає щонайменше 3 місяці. Мотивуючи подане клопотання сторони посилаються на п. 4 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку на примирення, заявленого сторонами. При цьому сторони вказують, що за існуючою судовою практикою господарські суди застосовують аналогію права до майнових правовідносин у сфері господарювання на підставі ч. 2 ст. 8 ЦК України, а до публічних правовідносин на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України, що поширюється на господарське судочинство в порядку аналогії закону. Вважають, що застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України є прийнятним, виправданим інтересами сторін та необхідністю створення умов учасникам для реалізації їх процесуального права на примирення.
Дослідивши подане сторонами клопотання та мотиви його подання суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
По перше, підстави для зупинення провадження у справі за наведеними сторонами у клопотанні від 28.07.15 р. обставинами відсутні, оскільки імперативними приписами статті 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, який розширеному тлумаченню не підлягає. А такі дії щодо надання за клопотанням обох сторін часу для примирення до закінчення строку для примирення, заявленого сторонами, шляхом зупинення провадження у справі Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
По друге, аналогія закону й аналогія права як засоби усунення прогалин в законодавстві передбачені ст. 8 ЦК і ч. 7 ст. 8 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України. У разі відсутності закону, який регулює спірні відносини, суд застосовує закон, який регулює подібні відносини, а за відсутності такого суд виходить із загальних засад і змісту законодавства України. Перший вид аналогії (за відсутності закону, який регулює спірні відносини) має назву «аналогія закону», другий (за відсутності і закону, який регулює спірні відносини, і закону, який регулює подібні до спірних відносини) - «аналогія права».
Аналогія закону має місце, якщо:
1) відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового
регулювання;
2) ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права;
3) вирішення спору, що виник, не можливе, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства;
4) є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією.
Вирішуючи справу шляхом використання аналогії закону, суд повинен не лише посилатися на конкретну норму закону, а й обґрунтовувати, чому він вважає можливим її застосування. Зустрічаються і суттєвіші прогалини в законі. У ньому інколи відсутні не лише прямі норми, але й аналогічні. Такі прогалини заповнюються за допомогою аналогії права. В такому випадку суд приймає рішення, виходячи із загальних засад цивільного законодавства. При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керувався, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим. Відтак, відсутні підстави для застосування аналогії закону чи аналогії права як засобів усунення прогалин в законодавстві, зокрема Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що п. 1 ст. 50 ГПК України та ст. 69 ГПК України чітко встановлений строк вирішення спору господарським судом, в який сторонам створюються належні умови для реалізації процесуальних прав, що передбачено ст. 4 3 ГПК України.
Безпосередньо в судовому засіданні 12.08.15 р. на адресу суду від сторін надійшла заява в порядку ст. 41 ГПК України, в якій останні просять призначити судову будівельно-технічну експертизу у справі, проведення якої пропонують доручити експерту ОСОБА_2, перед експертом поставити наступне питання: «Яка дійсна вартість станом на даний час експертизи об'єкта нерухомості - приміщення № 121, загальною площею 158 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Енергодар, вул. Комсомольська, буд. 15?» Разом з тим просять зупинити провадження у справі.
Розгляд вказаного клопотання перенесено на наступне судове засідання.
Представник позивача в судове засідання 12.08.15 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні 12.08.15 р. підтримав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.
З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, враховуючи нез'явлення представника позивача, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти для дослідження наданих доказів, встановлення всіх фактичних обставин справи та додаткового їх з'ясування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 86 ГПК України, суд
У Х В А Л И В:
1. Відкласти розгляд справи.
Суддя О.Г.Смірнов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2015 |
Оприлюднено | 21.08.2015 |
Номер документу | 48519305 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Смірнов О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні