Рішення

від 06.10.2015 по справі 908/3429/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2015 Справа № 908/3429/15

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Смірнов О.Г., судді - Давиденко І.В., Сушко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3429/15

за позовом: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, м. Енергодар

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , м. Запоріжжя

про стягнення 25593,34 грн., розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.10 р.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.07.2015 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 12.08.2015 року.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № 01-04/342/15 від 12.08.2015 року призначений розгляд справи № 908/3429/15 колегіально у складі трьох суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Давиденко І.В., Сушко Л.М.

СУТЬ СПОРУ: Управління комунальної власності Енергодарської міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» про стягнення заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012 року по квітень 2015 року в сумі 23055,76 грн. за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року та розірвання договору оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.2010 року, укладеного між Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , посвідченого 26.10.2010 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1

16.06.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що на виконання вимог узвали суду від 28.05.2015 року у даній справі представники Управління комунальної власності 11.06.2015 року з'явилися за місцезнаходженням відповідача для проведення звірки взаємних розрахунків з орендної плати, втім у зв'язку з відсутністю ТОВ В«ЕЛАР ПЛЮСВ» за місцезнаходженням акт звірки зі сторони відповідача не був підписаний. Про відсутність відповідача за місцем знаходження позивачем був складений акт від 11.06.2015 року. При цьому позивач вказує, що вже складав акт звірки взаємних розрахунків № 4 від 22.05.2015 року по кожному спірному місяцю окремо та направляв його 25.05.2015 року на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення про що свідчить штрих кодовий ідентифікатор № 7150201096003. Разом з тим зазначає, що на виконання ухвали суду від 28.05.2015 року надає для приєднання до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача та нормативне обґрунтування позову.

15.07.2015 року від відповідача надійшла заява, в якій останній зазначає, що на його юридичну адресу не надходила копія первинної позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, внаслідок чого йому невідомий предмет позову, обставини та суть спору, документи, якими підтверджуються первинні та оновлені позовні вимоги. При цьому повідомляє, що належним його місцезнаходженням є адреса перебування спірного майна та органу управління - директора підприємства, тобто м. Енергодар Запорізької області, а для забезпечення своєчасного одержання поштової кореспонденції директором було відкрито абонентську скриньку № 383 у поштовому відділенні № 3 м. Енергодар. Просить надати можливість його уповноваженому представнику ОСОБА_2 ознайомитися з матеріалами справи та зробити необхідні фотокопії, відкласти судове засідання, призначене на 15.07.2015 року об 11-00, на пізнішу дату для надання можливості підготувати необхідні заперечення на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог після ознайомлення з їх змістом, а також усі судові матеріали у справі надсилати за поштовою адресою ТОВ «Елар Плюс» - 71503, Запорізька область, місто Енергодар, абонентська скринька № 383.

Вказане клопотання відповідача було судом задоволене, про що винесена ухвала від 15.07.2015 року, якою відкладений розгляд справи на 28.07.2015 року.

До прийняття рішення у справі, а саме 15.07.2015 року на адресу суду від позивача у справі в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог у зв'язку зі збільшенням періоду нарахування боргу, в якій останній просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року в сумі 25593,34 грн. та розірвати договір оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.2010 року. Разом із вказаною заявою позивач також надав розрахунок заборгованості з орендної плати, копії рахунків № 2545 від 24.05.2015 року та № 2595 від 24.06.2015 року та докази направлення копії заяви про збільшення розміру позовних вимог на адресу відповідача.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» . Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті.

28.07.2015 року на адресу суду, в порядку ст. 79 ГПК України, надійшло клопотання сторін про зупинення провадження у справі № 908/3429/15 на 3 місяці до 28 жовтня 2015 року. В обґрунтування поданого клопотання сторони зазначають, що ними розпочато перемовини щодо врегулювання спору у позасудовому порядку шляхом примирення, які потребують певного часу реалізації. При цьому вказують, що формально відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України суд, з урахуванням особливостей розгляду спору, за клопотанням сторони як виняток може продовжити строк розгляду спору не більше як на 15 днів. Однак, вказаного формального строку сторонам недостатньо, оскільки в органі управління відповідача нещодавно відбулася зміна керівництва і до цього часу від попереднього керівника не передано необхідних документів, які стосуються спірних правовідносин, зокрема бухгалтерська документація щодо орендних платежів, проектно-кошторисна документація щодо здійснених поліпшень орендованого майна, претензійно-позовна документація щодо перешкод у користуванні орендованим майном. Разом з тим сторони зазначають, що очікуваний ними строк відновлення втраченої документації, без якої неможливе ані мирне врегулювання спору, ані повне, всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи, складає щонайменше 3 місяці. Мотивуючи подане клопотання сторони посилаються на п. 4 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з яким суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку на примирення, заявленого сторонами. При цьому сторони вказують, що за існуючою судовою практикою господарські суди застосовують аналогію права до майнових правовідносин у сфері господарювання на підставі ч. 2 ст. 8 ЦК України, а до публічних правовідносин на підставі ч. 7 ст. 9 КАС України, що поширюється на господарське судочинство в порядку аналогії закону. Вважають, що застосування норми п. 4 ч. 1 ст. 156 КАС України є прийнятним, виправданим інтересами сторін та необхідністю створення умов учасникам для реалізації їх процесуального права на примирення.

У задоволенні вказаного клопотання сторін судом було відмовлено, що знайшло своє відображення в ухвалі від 12.08.2015 року.

Безпосередньо в судовому засіданні 28.07.2015 року представник позивача надав суду разом із супровідним листом для долучення до матеріалів справи опис вкладення до цінного листа № 7150201096976 в підтвердження направлення копії позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог на поштову адресу відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.07.2015 року надав для приєднання до матеріалів справи разом із супровідним листом наступні документи: ухвали господарського суду Херсонської області від 05.03.2013 року у справі № 923/39/13-г, від 16.12.2014 року у справі № 923/1525/14, від 03.07.2014 року у справі № 923/1397/13, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 року у справі № 15/34.

12.08.2015 року на адресу суду від сторін надійшла заява в порядку ст. 41 ГПК України, в якій останні просять призначити судову будівельно-технічну експертизу у справі, проведення якої пропонують доручити експерту ОСОБА_3, перед експертом поставити наступне питання: В«Яка дійсна вартість станом на даний час експертизи об'єкта нерухомості - приміщення № 121, загальною площею 158 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Енергодар, вул. Комсомольська, буд. 15?В» , обов'язок з попередньої оплати експертизи покласти на відповідача з наступним розподілом вартості експертизи в числі судових витрат за ст. 49 ГПК України. Разом з тим просять зупинити провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання сторони зазначають, що у зв'язку зі зміною керівництва в органі управління відповідача і не передання до цього часу від попереднього керівника необхідних документів, які стосуються спірних правовідносин, зокрема проектно-кошторисної документації щодо здійснених поліпшень орендованого майна, відповідач позбавлений можливості підтвердити факт проведення таких поліпшень та надати документальні докази вартості цих поліпшень. При цьому сторони вважають, що вказані обставини мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи, оскільки згідно підпункту «е» п. 5.2. договору оренди вартість таких поліпшень підлягає відшкодуванню або зарахуванню в рахунок орендної плати, стягнення якої є предметом спору. Крім того вказують, що згідно п. 8.8. договору оренди у разі, якщо вартість здійснених орендарем з дозволу орендодавця невід'ємних поліпшень орендованого майна складає 25% і більше його оціночної вартості, орендар набуває першочергового права викупу такого майна, у разі якщо поліпшення не враховані шляхом зменшення орендної плати. Тому відповідач наполягає на призначенні судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої треба поставити питання про визначення дійсної вартості спірного нерухомого майна на цей час, для його наступного співставлення з вартістю майна на момент його одержання в оренду згідно експертного висновку, зазначеного в п. 1.3. договору оренди. Разом з тим сторони вказують, що з'ясування питання про дійсну вартість спірного майна також цікавить позивача, оскільки за наявності інформації про здійснення у приміщенні капітального ремонту в цьому процесі необхідно встановлювати дійсний стан орендованого майна, оскільки це питання нерозривно пов'язано з правами орендодавця та предметом спору. При цьому сторони зазначають, що за відсутності підтверджувальної документації вартість та зміст покращень нерухомого майна можна встановити лише шляхом експертизи, оскільки згідно з п. 8.3. договору оренди поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю орендодавця.

Розглянувши подане сторонами клопотання про призначення у справі судово- будівельно-технічної експертизи суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону В«Про судову експертизуВ» № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про деякі питання практики призначення судової експертизиВ» № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з тим умовами п. 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Отже, клопотання про призначення судової експертизи, заявлене стороною у справі, повинно ґрунтуватися на певних доводах з наданням відповідних доказів.

Втім, відповідач всупереч вимог ст. 33 ГПК України не довів обставин, на які посилається в обґрунтування поданого клопотання, оскільки зі змісту договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року, а саме п. 5.2. вбачається, що Орендар має право вносити зміни у склад і стан орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, яке обумовлює підвищення його вартості (поліпшення) лише з письмового дозволу Орендодавця на виконання таких робіт, який оформлюється листом останнього. При цьому будь-яких клопотань про витребування доказів, в тому числі дій щодо самостійного отримання документів стосовно наявності поліпшень орендованого майна відповідачем не надано. Таким чином, проведення судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлення дійної вартості станом на час експертизи об'єкта нерухомості - приміщення № 121, загальною площею 158 кв.м., що знаходиться за адресою: м Енергодар, вул. Комсомольська, буд. 15 в даній справі не є доцільним. З врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання сторін про зупинення провадження у справі.

Разом з тим, для надання можливості з'ясування вищевказаних обставин розгляд справи неодноразово відкладався, а судом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача в судове засідання 06.10.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 06.10.2015 року не з'явився. Втім 05.10.2015 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій останній повідомляє про неможливість явки свого представника в судове засідання, призначене на 06.10.2015 року, з поважних причин, про що пізніше будуть надані підтверджувальні документи. Разом з тим просить суд розглянути по суті та задовольнити спільну заяву сторін про призначення експертизи та зупинення провадження у справі від 28.07.2015 року. При цьому вказує, що призначення експертизи жодним чином не зачіпає прав та інтересів третіх осіб, а навпаки сприятиме встановленню істини та створить можливість бажаного для сторін мирного врегулювання спору.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 26.10.2010 року між Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , далі Орендар, був укладений договір оренди № 21-10, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору на підставі протоколу засідання конкурсної комісії Виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 03 серпня 2010 року № 07-10, затвердженого виконувачем обов'язків голови Енергодарської міської ради 06 серпня 2010 року, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове володіння та користування наступне майно: нежитлове приміщення № 121 (сто двадцять один), загальною площею 158,0 (сто п'ятдесят вісім цілих нуль десятих) м 2 , розташоване за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, будинок № 15 (п'ятнадцять), яке належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право вланості на нерухоме майно б/н, виданого Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області, 15 вересня 2010 року. Нежитлове приміщення № 121 (сто двадцять один), загальною площею 158,0 (сто п'ятдесят вісім цілих нуль десятих) м 2 , розташоване за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, будинок № 15 (п'ятнадцять) знаходиться на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 10», згідно рішення Енергодарської міської ради від 11 грудня 2009 року № 304, та акту приймання-передачі житлового фонду на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 10» від 27 лютого 2010 року, далі за тестом - «Балансоутримувач», (надалі - Об'єкт оренди), на умовах визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.2. - 1.5. Договору за даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від « 14» жовтня 2010 року, номер витягу 27637343, виданого Комунальним підприємством „Енергодарське бюро технічної інвентаризаціїВ» Енергодарської міської ради, балансова вартість нерухомого майна, що передається в оренду становить 27514,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю визначеною згідно висновку про вартість, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецекспертиза», згідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні» прийнятого ВРУ 12.07.2001 №2658-ІІІ, «Методики оцінки майна», затвердженого ухвалою КМУ від 10.12.2003 №1891, та станом на 01.10.2010 року складає 27514,00 (двадцять сім тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок без урахування ПДВ. Передача орендованого майна Орендодавцем і прийняття його Орендарем оформлюється актом, який підписується сторонами. Орендар використовує орендоване майно для розміщення магазину, офісу та складських приміщень.

Умовами п. 3.1. - 3.5. Договору сторони узгодили, що орендна плата за оренду комунального майна визначається згідно з Методикою розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Енергодар, затвердженої рішенням Енергодарської міської ради від 27.06.2007 року № 10, на момент розрахунку складає 6878,50 (шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 50 копійок на рік без урахування ПДВ і 573,21 (п'ятсот сімдесят три) гривні 21 копійка без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця № 34226999700015, МФО 813015 УДК в місті Енергодар, ОКПО 34677056 (за нерухоме майно) за інше окреме індивідуально визначене майно. Наднормова сума орендної плати, яка поступила Орендодавцю, підлягає зарахуванню за рахунок наступних платежів. Зайво перерахована до бюджету сума орендної плати зараховується в рахунок наступних платежів або повертається платникові в 5-денний термін від дня одержання його письмової заяви в разі припинення дії договору оренди. Розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу однієї із сторін, у разі зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 5.1. Договору передбачені обов'язки Орендаря, зокрема згідно п.п. «г» вчасно та в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок (до міського бюджету).

Умовами п. 6.1. Договору п.п. «а» передбачений обов'язок Орендодавця передати Орендарю у присутності Балансоутримувача в тимчасове володіння та користування майно згідно з розділом 1 цього договору за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно з п. п. 2.1. - 2.3. Договору даний Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Строк дії цього договору оренди складає 10 (десять) років з моменту підписання договору. Умови договору зберігають свою силу протягом всього терміну дії договору, а також в разі, якщо після його укладення законодавством встановлені правила, які погіршують стан Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань. Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Отже, умови вказаного договору є дійсними на момент розгляду даної справи.

Умовами п. п. 2.5. - 2.7. Договору сторони погодили, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору здійснюється шляхом обміну листами, які підписані уповноваженими представниками сторін з додаванням печаток. Орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд; в цьому разі договір буде розірваним з моменту отримання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору. В разі розірвання договору за згодою сторін, зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення згоди про розірвання договору, якщо інше не вказано в листуванні про розірвання договору, в разі розірвання договору в судовому порядку - з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивач в позові вказує, що відповідач не виконав належним чином впродовж дії договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного перерахування орендної плати, а саме не здійснив в повному обсязі оплату орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 25593,34 грн. Разом з тим, зазначає, що відповідачем протягом дії договору оренди неодноразово порушувались та не виконувались зобов'язання, передбачені п.п. «ж», «к», «г» п. 5.1. Договору, зокрема зобов'язання з укладення договору страхування на орендоване майно, укладення договору з постачальниками комунальних послуг, договору на спільне використання електромереж та зобов'язання щодо своєчасної та повному обсязі сплати орендної плати. Враховуючи викладене, позивач з посиланням на приписи ч. 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» наполягає на достроковому розірванні договору оренди, укладеного між сторонами, зазначаючи при цьому в якості достатньої правової підстави для розірвання договору невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати та наявність у зв'язку з цим заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, за актом здачі-приймання від 26.10.2010 року Орендодавець згідно умов договору за участю Балансоутримувача передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення № 121 загальною площею 158,0 кв.м., м 2 , розташоване за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Комсомольська, будинок № 15 (п'ятнадцять).

Так, на виконання умов Договору за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 27053,34 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості з орендної плати станом на 03.07.2015 року, який міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за власною ініціативою на оплату послуг оренди, наданих за період з жовтня 2012 року по липень 2013 року та з листопада 2013 року по червень 2015 року, були виписані відповідачу рахунки з посиланням на договір оренди, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що позивач направив на адресу відповідача лист про відмову від договору оренди № 01-20/1307-07 від 08.07.2013 року, що підтверджується описом вкладення від 10.07.2013 року та фіскальним чеком № 7355 від 10.07.2013 року, засвідчені копії яких містяться у справі. У вказаному листі позивач, керуючись п. 2.6. Договору та на підставі ст. 782 ЦК України, у зв'язку з невнесенням відповідачем орендної плати протягом 6 місяців підряд повідомив про відмову від договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року та зазначив, що даний договір є розірваним з моменту отримання відповідачем цього повідомлення. Разом з тим зазначив про необхідність звільнення орендованого майна за актом приймання-передачі, повідомивши, що передача майна з оренди відбудеться 30.07.2013 року о 09:00 годині за адресою: м. Енергодар, вул. Комсомольська, 15.

Однак, як зазначає позивач в позові, докази отримання відповідачем листа № 01-20/1307-07 від 08.07.2013 року відсутні, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року.

При цьому в позовній заяві позивач пояснює, що у зв'язку з тим, що договір оренди був нотаріально посвідчений, а відповідач 30.07.2013 року по акту приймання-передачі орендоване майно Управлінню комунальної власності не передав, а згідно ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, попереднім керівником Управління комунальної власності рахунки на оплату орендної плати за період з серпня 2013 року по жовтень 2014 року безпідставно не виставлялись.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що його умовами не передбачено обов'язку Орендодавця з виставлення або направлення Орендарю рахунків на оплату орендної плати, а також не передбачено умов про підписання між сторонами договору актів про надані послуги оренди. Відтак, проаналізувавши умови договору та матеріали справи суд дійшов висновку про те, що відповідач як Орендар повинен самостійно здійснювати оплату орендної плати щомісяця шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, перераховуючи її на визначений в договорі розрахунковий рахунок у строк, передбачений п. 3.2. Договору оренди.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата наданих послуг оренди 18.12.2012 року в сумі 1460,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 29).

Втім, відповідач всупереч прийнятих обов'язків за Договором, оплату орендної плати у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим позивач намагається стягнути з нього заборгованість з орендної плати в сумі 25593,34 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладений договір оренди комунального майна, тому до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", далі Закон. Сторони у справі досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного виду: зокрема щодо предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 10, 12, 18, 26 Закону, п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 283 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Нормою ч. 1 ст. 2 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 статті 18 Закону В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Разом з тим приписами ч. 1, 3 ст. 19 вказаного Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, а строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3 Договору, зокрема в п. 3.2. Договору.

Так, умовами п. 3.2. Договору сторони визначили, що Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця № 34226999700015, МФО 813015 УДК в місті Енергодар, ОКПО 34677056 (за нерухоме майно) за інше окреме індивідуально визначене майно. З врахуванням умов п. 3.2. Договору строк оплати послуг оренди, наданих відповідачу за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року, настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 17.11.2014 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 01-33/1674-01 з вимогою про сплату заборгованості з орендної плати за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року за період з жовтня 2012 року по жовтень 2014 року в сумі 17342,07 грн., що підтверджується описом вкладення від 17.11.2014 року та фіскальним чеком № 2834 від 17.11.2014 року, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Втім зазначена претензія залишена останнім без відповіді та виконання.

Разом з тим в матеріалах справи міститься лист позивача № 01-20/0742-01 від 06.05.2015 року адресований відповідачу з вимогою про термінове погашення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року в сумі 23055,76 грн.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не виконав в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо внесення орендних платежів за Договором, в тому числі, що строк їх оплати настав. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань, або неможливості такого виконання за договором оренди щодо своєчасного перерахування орендної плати суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував, грошове зобов'язання не припинилося виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши наданий розрахунок заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року у зв'язку з допущенням позивачем помилок при нарахуванні орендної плати за грудень 2012 року та за липень 2013 року, а саме невірним зазначенням в розрахунку суми ПДВ на орендну плату, суд з власної ініціативи дійшов висновку про її перерахунок за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» за рахунками на оплату орендної плати, в яких допущені помилки.

Умовами п. 3.1. Договору сторони узгодили, що орендна плата за оренду комунального майна визначається згідно з Методикою розрахунку плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Енергодар, затвердженої рішенням Енергодарської міської ради від 27.06.2007 року № 10, на момент розрахунку складає 6878,50 (шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень 50 копійок на рік без урахування ПДВ і 573,21 (п'ятсот сімдесят три) гривні 21 копійка без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Розмір орендної плати за грудень 2012 року та за липень 2013 року розрахований судом наступним чином:

1) згідно рахунку № 1056 від 23.11.2012 року послуга оренди за листопад 2012 року складає 607,15 грн.

розмір орендної плати за грудень 2012 року розраховується шляхом коригування орендної плати за листопад 2012 року в сумі 607,15 грн. на індекс інфляції за листопад 2012 року (99,9) і складає 606,54 грн., ПДВ 20% від суми 606,54 складає 121,31 грн. Разом сума боргу з орендної плати за грудень 2012 року з ПДВ становить 727,85 грн.

2) згідно рахунку № 601 від 21.06.2013 року послуга оренди за червень 2013 року складає 608,97 грн.

розмір орендної плати за липень 2013 року розраховується шляхом коригування орендної плати за червень 2013 року в сумі 608,97 грн. на індекс інфляції за червень 2013 року (100,0) і складає 608,97 грн., ПДВ 20% від суми 608,97 грн. складає 121,79 грн. Разом сума боргу з орендної плати за липень 2013 року з ПДВ становить 730,76 грн.

Розрахунок орендної плати за жовтень - листопад 2012 року, з січня 2013 року по червень 2013 року та з серпня 2013 року по червень 2015 року здійснений позивачем у відповідності до умов договору.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року, з врахуванням часткової оплати відповідачем наданих послуг оренди 18.12.2012 року в сумі 1460,00 грн., становить 25593,32 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Управління комунальної власності Енергодарської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року підлягають задоволенню частково в сумі 25593,32 грн.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року слід зазначити наступне.

Приписами ч. 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачений спеціальний спосіб розірвання договору найму, а саме наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Так, умовами п. 2.5. - 2.6. Договору сторони узгодили, що договір оренди може бути розірваний:

- за згодою сторін;

- внаслідок відмови Орендодавця від договору оренди, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд;

- в судовому порядку.

Матеріали справи свідчать, що позивач реалізував передбачене п. 2.6. договору право на відмову від договору, направивши на адресу відповідача відповідного листа № 01-20/1307-07 від 08.07.2013 року, в якому зазначив, що договір є розірваним з моменту отримання цього повідомлення відповідачем. Разом з тим просив звільнити орендоване майно за актом приймання-передачі. Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджується описом вкладення від 10.07.2013 року та фіскальним чеком № 7355 від 10.07.2013 року, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Втім, як вказує позивач в позові, докази отримання вказаного листа відповідачем у нього відсутні, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору.

Водночас, оскільки предметом розгляду в даній справі є правовідносини між сторонами у справі з приводу оренди майна комунальної власності, тому до вказаних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що в якості достатньої підстави для достроково розірвання договору оренди позивач з посиланням на приписи ч. 3 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» вказує невиконання відповідачем свого зобов'язання зі своєчасної та повному обсязі сплати орендної плати та як наслідок наявність заборгованості з орендної плати за період з жовтня 2012 року по червень 2015 року в сумі 25593,34 грн.

Частиною 3 ст. 26 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» передбачено, що договір оренди може бути припинено шляхом його розірвання за погодженням сторін, або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Приписами ч. 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 10 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» визначено, що істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної сплати орендних платежів за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року встановлений судом. Оскільки орендна плата з урахуванням її індексації віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України, то несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди. Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 08.05.2012 року у справі № 5021/966/2011.

Водночас, слід зазначити, що порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати впливає на формування дохідної частини місцевого бюджету, оскільки об'єктом оренди є комунальне майно територіальної громади міста Енергодара.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року визнаються судом обґрунтованими та такими, у зв'язку з чим слід розірвати договір оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.2010 року, укладений між Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , посвідчений 26.10.2010 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в обґрунтування вимог про розірвання договору оренди № 21-10 від 26.10.2010 року зазначає, що відповідачем протягом дії договору оренди неодноразово порушувались та не виконувались зобов'язання, передбачені п.п. «ж», «к» п. 5.1. Договору, зокрема зобов'язання з укладення договору страхування на орендоване майно на користь Орендодавця, та зобов'язання у тридцяти денний термін після підписання договору оренди укласти договір з постачальником комунальних послуг, договір на спільне використання електромереж. В підтвердження факту невиконання відповідачем обов'язку з підписання договору з постачальником комунальних послуг позивач надав лист № 2210/ від 03.12.2014 року, в якому Комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради повідомляє, що на даний момент з підприємством ТОВ «Елар Плюс» в службі збиту договори на усі види комунальних послуг не укладені.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 3045,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 06.10.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 12, 18, 19, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 611, 629, 638, 651, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 283, 284, 291 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Управління комунальної власності Енергодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 17, поштова адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 383, код ЄДРПОУ 35627776, на користь:

- Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 26249961, заборгованість з орендної плати за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року в сумі 25593 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 32 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Управління комунальної власності Енергодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 21-10 від 26.10.2010 року в сумі 0,02 грн. - відмовити.

4. Розірвати договір оренди комунального майна № 21-10 від 26.10.2010 року, укладений між Управлінням комунальної власності Енергодарської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ЕЛАР ПЛЮСВ» , посвідчений 26.10.2010 року приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_1

Повне рішення складено - 12.10.2015 року

Головуючий суддя О.Г.Смірнов

Судді І.В. Давиденко

ОСОБА_4

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.