Ухвала

від 10.08.2015 по справі 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/18/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2015 Справа № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012)

Суддя Боєва Олена Сергіївна, розглянувши скаргу Компанії В«Вендор Файненс ГмбХВ» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2015р. у справі № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012)

за позовом: Компанія В«Вендор Файненс ГмбХВ» (Грайнерштрассе 70, А-4550 Кремсмюнстер, Австрія; адр. для лист.: ТОВ В«НоублзВ» , 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄврофасадВ» (83000, м. Донецьк, пр. 25-річчя РККА, буд. 16)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Компанія В«Грайнер Екструзіон ГмбХ" (Грайнерштрассе 70, А-4550 Кремсмюнстер, Австрія; адр. для лист.: ТОВ В«НоублзВ» , 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЄФ-ПластВ» (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, каб. 24)

про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження

За участю представників сторін:

Від позивача (заявника скарги): ОСОБА_1 (дов. № б/н від 06.11.12)

Від відповідача: не з'явився

Третя особа-1: не з'явився

Третя особа-2: не з'явився

Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України: ОСОБА_2 (дов. № 20-22/53 від 27.04.2015р.)

ВСТАНОВИВ:

08.06.2015р. до господарського суду Запорізької області від компанії В«Вендор Файненс ГмбХВ» надійшла скарга на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2015р. у справі № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 14.07.2015р. У зв'язку з перебуванням 14.07.2015р. судді на лікарняному, відповідно до п.п. 40, 43 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, затвердженого рішенням зборів суддів господарського суду Запорізької області 23.06.2015р. № 8, ухвалою суду від 03.08.2015р. судове засідання з розгляду скарги призначено на 10.08.2015р.

14.07.2015р. до господарського суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України надійшло клопотання про направлення на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, Розпорядження голови Вищого господарського суду України від 24.04.2015р. № 21-р «Про відновлення роботи господарського суду Донецької області», справи за скаргою на дії державного виконавця до господарського суду Донецької області.

У судовому засіданні 10.08.2015р. представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України підтримав заявлене клопотання, представник позивача (скаржника) проти клопотання заперечив.

Суд, розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про направлення справи для розгляду скарги до господарського суду Донецької області, відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю. Так, відповідно до Розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 24.04.2015р. № 21-р В«Про відновлення роботи господарського суду Донецької областіВ» з 27.04.2015р. відновлено роботу господарського суду Донецької області. Пунктом 2 вказаного Розпорядження зазначено, що господарському суду Запорізької області забезпечити розгляд справ (проваджень, за виключенням справ про банкрутство), підсудних господарському суду Донецької області, що надійшли на розгляд господарського суду Запорізької області до 27.04.2015р. на підставі Закону України В«Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операціїВ» та розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р.

Стадія виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарський суд не порушує нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби. Зазначене, зокрема, вбачається з Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Справа № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) надійшла на розгляд господарського суду Запорізької області до 27.04.2015р. Крім того, згідно ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

У судовому засіданні 10.08.2015р. представник Компанії В«Вендор Файненс ГмбХВ» підтримав подану скаргу, зазначивши, зокрема, про наступне.

30.04.2015р. позивач звернувся до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), виданого 17.04.2015р. господарським судом Запорізької області. Проте, 20.05.2015р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47589649. Вважає, що держаний виконавець неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, оскільки відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, останнім було застосовано положення п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження - за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Однак, не наведено жодної правової підстави з посиланням на закон, який її встановлює, що виключає здійснення виконавчого провадження, та фактично незаконно відмовився від виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до приписів ст. 124 Конституції України та статті 115 ГПК України. Просить скаргу задовольнити та визнати дії головного державного виконавця незаконними та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 47589649 від 20.05.2015р.

Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України проти скарги заперечив з підстав, вкладених у письмовому запереченні на скаргу, зазначивши, зокрема, про наступне. У наказі господарського суду Запорізької області № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), виданого 17.04.2015р., зазначений спосіб виконання - звернення стягнення на індивідуально визначене майно, шляхом застосування процедури, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а саме, продажу Компанією В«Вендор Файненс ГмбХВ» предмета обтяження, шляхом укладення договорів купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження з будь-якими особами-покупцями. Державний виконавець виконує рішення в межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством про виконавче провадження а також, рішенням суду, що підлягає примусовому виконанню. Спосіб виконання зазначений у виконавчому документів (наказі господарського суду Запорізької області № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), виданого 17.04.2015р.) виключає можливість вжиття заходів примусового виконання державним виконавцем. Просить відмовити у задоволенні скарги.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явилися, письмові пояснення або заперечення на скаргу не представили.

Заслухавши представників позивача (скаржника) та Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, вивчивши представлені матеріали, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2015р. у справі № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) позов Компанія В«Вендор Файненс ГмбХВ» задоволено. Звернуто стягнення на індивідуально визначене майно (екструзійні лінії та інше обладнання), що є предметом обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційними номерами 15250485 та 10280390 (прим.: перелік майна наведено в рішенні), шляхом застосування процедури, передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 26 Закону В«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьВ» , а саме: продажу Компанією В«Вендор Файненс ГмбХВ» предмета обтяження, шляхом укладення договорів купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження з будь-якими особами-покупцями в рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЄврофасадВ» перед Компанією В«Вендор Файненс ГмбХВ» по сплаті купівельної ціни та пені за прострочку платежів за Комплексною угодою на загальну суму 7839055, 93 євро, що еквівалентно 82162877 грн. 63 коп.

17.04.2015р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 від 20.05.2015р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП № 47589649 з примусового виконання наказу № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012), виданого 17.04.2015р., з посиланням на ст.ст. 21, 23, п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Процедуру оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби встановлено ст. 121-2 ГПК України та ст. 82 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Так, виходячи з приписів ст. 121-2 ГПК України господарський суд розглядає скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження головний державний виконавець застосував положення п.8 ч. 1 ст.26 Закону, яке передбачає підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження - наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. В постанові зазначено, що встановлений судом спосіб виконання рішення суду, який полягає у продажі Компанією В«Вендор Файненс ГмбХВ» предмета обтяження, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, унеможливлює вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду та є обставиною, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Проте, у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження не було наведено жодної правової підстави з посиланням на закон, який її встановлює, що саме виключає здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього 3акону підлягають примусовому виконанню.

З приписів ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, державний виконавець фактично незаконно відмовився від виконання рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до приписів статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України.

Більш того, державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови помилково ототожнив різні за змістом і правовими наслідками юридичні поняття. Так, у п. 4 ч. 2 ст. 25, ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», де говориться про продаж предмета обтяження іншим особам, йдеться саме про спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження, а не про спосіб виконання рішення суду, що не одне і теж.

Враховуючи досліджені матеріали та встановлені обставини, суд визнає доводи позивача (стягувача), викладені у скарзі, обґрунтованими, а скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Компанії В«Вендор Файненс ГмбХВ» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2015р. у справі № 5006/20/96/2012(5011-66/4776/2012) задовольнити.

Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню постанови від 20.05.2015р. ВП № 47589649 про відмову у відкритті виконавчого провадження

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.05.2015р. ВП № 47589649 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

Суддя О.С.Боєва