Рішення

від 11.08.2015 по справі 910/9868/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/9868/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Агрегатор Груп»

про стягнення 163 973,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Сорокін В.В. - по дов. № б/н від 05.08.2015

Архангельська Т.Г. - директор, наказ № 2-К від 24.09.2007

від відповідача-1 Бойко М.М. - по дов. № б/н від 19.05.2015

від відповідача-2 не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор» про стягнення 163 973,00 грн. заборгованості, з яких: 137 230,89 грн. основного боргу, 12 341,45 грн. пені, 13 282,19 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 118,47 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» посилається на порушенням відповідачем-1 умов договору комісії № 25122013/01 від 01.01.2014 в частині проведення останнім своєчасних розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 порушено провадження у справі № 910/9868/15 та призначено її до розгляду на 20.05.2015.

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 213 176,79 грн. заборгованості, з яких: 137 230,89 грн. основного боргу (за послуги за вересень - листопад 2014 року), 26 857,83 грн. пені, 47 315,42 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 772,65 грн. - 3% річних.

Розпорядженням В.о. Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 за № 04-23/497 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 910/9868/15 передана на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 справу № 910/9868/15 призначено до розгляду на 09.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2015, у зв'язку з необхідністю витребування доказів, розгляд справи № 910/9868/15 було відкладено до 30.06.2015.

26.06.2015 на адресу суду надійшли витребувані від Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» документи.

Позивачем 30.06.2015 в судовому засіданні подано клопотання про залучення на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України відповідачем - Товариство з обмеженою відповідністю «СМС Агрегатор Груп».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015, у зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням відповідачем вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 26.05.2015, розгляд справи № 910/9868/15 було відкладено до 09.07.2015.

Позивачем 03.07.2015 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення у відповідності до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою відповідністю «СМС Агрегатор Груп».

Позивачем в судовому засіданні 09.07.2015 було подано клопотання про продовження строку вирішення спору справі № 910/9868/15 на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2015 продовжено строк вирішення спору у справі №910/9868/15 на 15 днів, залучено до участі у справі іншим відповідачем - Товариства з обмеженою відповідністю «СМС Агрегатор Груп» та відкладено розгляд справи на 11.08.2015.

Позивач в судовому засіданні 11.08.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 у поданому 10.08.2015 до відділу діловодства суду відзиві частково визнає існування заборгованості перед позивачем на загальну суму 133 634,57 грн. за надані у вересні та жовтні 2014 року послуги (59 493,87 грн. + 74 140,70 грн.). Заборгованість за послуги за листопад 2014 року на суму 4 947,06 грн. не визнає, оскільки за умовами п. 4.2. договору відповідач-1 має сплатити позивачу суми після надходження коштів від ПАТ «МТС Україна». Однак, згідно платіжного доручення № 0010247571 від 25.12.2014 на суму 27 408,46 грн. ПАТ «МТС Україна» перерахувало кошти за надані в листопаді 2014 року послуги на рахунок відповідача-2. Отже, відповідач-1 не отримував кошти за надані в листопаді 2014 року послуги та у нього не виникло обов'язку із перерахування грошових коштів в сумі 4 947,06 грн. позивачу. Проти нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач заперечує, з огляду на те, що строк дії договору встановлений до 31.12.2014 та після його припинення припиняється і право на нарахування неустойки.

Відповідач-2 в судове засідання 11.08.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвали від 09.07.2015 не виконав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена позивачем, а саме: м. Київ, вул. О.Гончара, 25, прим. 87.

Відповідач-2 ухвалу суду від 09.07.2015, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 17.07.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення 01030 34925643.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача-2.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.08.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор» (провайдер, комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» (суб-провайдер, комітент) укладено договір комісії № 25122013/01 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору в порядку і на умовах даного договору провайдер зобов'язується від свого імені за дорученням і за рахунок суб-провайдера за винагороду надати послуги з технічної та сервісної підтримки провайдером телекомунікаційних послуг оператора по наданню доступу до контенту суб-провайдера користувачам шляхом технічного обслуговування каналів доступу користувачів до контенту суб-провайдера.

Технічна та сервісна підтримка здійснюється провайдером по коротких номерах, що знаходять в користуванні провайдера на підставі договору з оператором. Перелік номерів, а також вартість контенту вказуються в додатку № 2 (п. 2.2 договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату сум за надані послуги повністю не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з п. 3.1. договору провайдер зобов'язався забезпечити доступ оператора до контенту і контент-послуг суб-провайдера, використовуючи короткі номери оператора.

Оператором, за вказаним правочином, є ПрАТ «МТС Україна» (п. 1.16. договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014.

Відповідно до п. 2.3 договору документом, підтверджуючим надання послуг за даним договором є підписаний обома сторонами акт прийому-передачі наданих послуг.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання провайдером за дорученням суб-провайдера послуг з технічної та сервісної підтримки провайдером телекомунікаційних послуг оператора по наданню доступу до контенту суб-провайдера надано комісійні звіти.

Так, згідно з п. 1 комісійного звіту № 10 від 30.11.2014 відповідач-1 впродовж розрахункового періоду з 01.09.2014 по 30.09.2014 надав за дорученням позивача послуги з технічної та сервісної підтримки відповідачем-1 телекомунікаційних послуг оператора по наданню послуг до контенту позивача користувача по короткому номеру 466 на загальну суму 138 357,84 грн.

Пунктом 3 вказаного вище звіту передбачено, що сума, належна до перерахування позивачу за розрахунковий період складає 59 493,87 грн., в т.ч. ПДВ - 9 915,65 грн.

Актом № 10 від 30.11.2014 про надання послуг за розрахунковий період з 01.09.2014 по 30.09.2014 погоджена сума, що підлягає оплаті відповідачем позивачу, складає 59 493,87 грн., в т.ч. ПДВ - 9 915,65 грн.

Згідно з п. 1 комісійного звіту № 11 від 16.12.2014 відповідач-1 впродовж розрахункового періоду з 01.10.2014 по 31.10.2014 надав за дорученням позивача послуги з технічної та сервісної підтримки відповідачем-1 телекомунікаційних послуг оператора по наданню доступу до контенту позивача користувачам на загальну суму 172 420,23 грн., в т.ч. ПДВ - 28 736,70 грн.

Пунктом 3 зазначеного вище звіту передбачено, що сума, належна до перерахування позивачу за розрахунковий період складає 74 140,70 грн., в т.ч. ПДВ - 12 356,78 грн.

Актом № 11 від 16.12.2014 про надання послуг за розрахунковий період з 01.10.2014 по 31.10.2014 погоджена сума, що підлягає оплаті відповідачем позивачу, складає 74 140,70 грн., в т.ч. ПДВ - 12 356,78 грн.

Згідно п. 1 комісійного звіту № 12 від 19.12.2014 відповідач-1 впродовж розрахункового періоду з 01.11.2014 по 02.11.2014 надав за дорученням позивача послуги з технічної та сервісної підтримки відповідачем-1 телекомунікаційних послуг оператора по наданню доступу до контенту позивача користувачам на загальну суму 11 504,78 грн., в т.ч. ПДВ - 1 917,46 грн.

Пунктом 3 зазначеного вище звіту передбачено, що сума, належна до перерахування позивачу за розрахунковий період складає 4 596,32 грн., в т.ч. ПДВ 766,05 грн.

Актом № 12 від 19.12.2014 про надання послуг за розрахунковий період з 01.11.2014 по 02.11.2014 погоджена сума, що підлягає оплаті відповідачем-1 позивачу, складає 4 596,32 грн., в т.ч. ПДВ - 766,05 грн.

Вказані вище комісійні звіти та акти про надання послуг за вказані розрахункові періоди підписані провайдером та суб-провайдером без будь-яких зауважень та заперечень, а також скріплені печатками господарюючих суб'єктів.

У п. 4.2. договору, в редакції додаткової угоди № 3 від 01.06.2014, сума, що підлягає оплаті провайдером суб-провайдерові, погоджена в акті наданих-послуг, має бути сплачена провайдером протягом 2 банківських днів після отримання оплати від оператора провайдерові, але у будь-якому випадку не раніше отримання від суб-провайдера оригіналів акту наданих послуг звіту і рахунку.

Загальна сума, яку відовідач-1 повинен був оплатити у строк, визначений в укладеному між сторонами правочині становить 138 230,89 грн.

Натоміть, відповідачем-1 за розрахунковий період з 01.09.2014 по 30.09.2014 було оплачено 1 000 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 664 від 17.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача-1 претензію № 02.2-15 від 18.02.2015 щодо сплати суми заборгованості.

Листом № 566 від 19.12.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор» повідомило позивача, що:

- винагорода за послуги за розрахунковий період вересень 2014 від імені ПАТ «МТС Україна» отримана 04.12.2014;

- винагорода за послуги за розрахунковий період жовтень 2014 від імені ПАТ «МТС Україна» отримана 16.12.2014.

Підтвердженням здійснених ПАТ «МТС Україна» на рахунок відповідача-1 перерахувань є наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 0010232870 від 04.12.2014 та № 0010241125 від 16.12.2014.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3.15. договору провайдер зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки з суб-провайдером в порядку, передбаченому умовами цього договору, визначеними в розділі 4 цього договору.

Як свідчать матеріали справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» за розрахунковими періодами з 01.09.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 по 31.10.2014 належним чином доведена, і відповідачем-1 не спростована.

Разом з цим матеріали справи свідчать, що винагорода за послуги за розрахунковий період листопад 2014 року (01.11.2014 по 02.11.2014) в розмірі 27 408,46 грн. була перерахована згідно платіжного доручення № 0010247571 від 25.12.2014 оператором (ПАТ «МТС Україна») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Агрегатор Груп» (відповідач-2).

Оскільки умовами договору підставою для перерахування відповідачем-1 коштів на рахунок позивача є отриманням коштів від оператора, які в свою чергу відповідач-1 не отримував, у відповідача-1 відсутній обов'язок сплати позивачу коштів в розмірі 4 947,06 грн. за період з 01.11.2014 по 02.11.2014.

Частиною 1 статті 1013 Цивільного кодексу України передбачено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості в розмірі 132 634,57 грн. (за періоди з 01.09.2014 по 30.09.2014 та з 01.10.2014 по 31.10.2014 з урахуванням часткової сплати в сумі 1 000,00 грн.).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки перерахування коштів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 5.7. договору в разі затримки платежів суд-провайдерові з боку провайдера більше 5 днів провайдер сплачує суму з врахуванням пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати платежів.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів відповідач-1 не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої, за розрахунками суду становить 25 983,53 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 25 983,53 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині нарахованої пені позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нарахування здійснено позивачем на суму, обов'язок по сплаті якої у відповідача-1 не виник.

В зв'язку з тим, що відповідач-1 припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача-1 47 315,42 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 772,65 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 45 789,46 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 715,99 грн. - 3% річних.

В іншій частині нарахованих інфляційних втрат та 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки нарахування здійснено позивачем на суму, обов'язок по сплаті якої у відповідача-1 не виник.

З огляду на те, що позивачем доказів того, що було здійснено заміну сторони (провайдера, відповідача-1) в договорі комісії в частині виплати коштів за послуги, що були надані з 01.11.2014 по 02.11.2014 на відповідача-2 не подано, суд приходить до висновку про необхідність відмови в позові по відношенню до відповідача-2.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-1 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. По відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Агрегатор Груп» в позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС-Агрегатор» (01034, м. Київ, вул. О.Гончара, 35, прим. 87, код ЄДРПОУ 37819975) на Товариства з обмеженою відповідальністю «Ту Анжелс» (71304, Запорізька область, м. Кам'янка-Дніпровська, вул. Радянська, 85, код ЄДРПОУ 35410863) 132 634 (сто тридцять дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 57 коп. основного боргу, 25 983 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 53 коп. пені, 45 789 (сорок п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 46 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 99 коп. - 3% річних, 4 122 (чотири тисячі двадцять дві) грн. 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.08.2015.

СуддяВ.В.Сівакова