Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/13439/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/13439/15

За позовом Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура"

про стягнення штрафу в розмірі 70 520,55 грн.

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від позивача: Платова Ю.П. (представник за довіреністю);

від відповідача : не з'явився .

В судовому засіданні 10 серпня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 26 травня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 07.05.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура", про стягнення штрафу в розмірі 70 520,55 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/13439/15, розгляд справи призначено на 07.07.2015 року.

В судовому засіданні 07.07.2015 року представник відповідача проти позову заперечив та дав усні пояснення по суті спору, а також подав клопотанням про продовження процесуального строку розгляду спору на 15 днів. Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 року, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 (п'ятнадцять) днів, та відкладено розгляд справи до 04.08.2015 року.

Через відділ діловодства суду 03.08.2015 року представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 04.08.2015 року, яку було долучено до матеріалів справи.

Через відділ діловодства суду 03.08.2015 року представник позивача подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 04.08.2015 року з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав усні пояснення по суті спору. Представник відповідача у судове засідання 04.08.2015 року не з'явився, вимоги ухвали не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2015 року розгляд справи відкладено, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, до 10.08.2015 року.

Через відділ діловодства суду 07.08.2015 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову позивачеві в повному обсязі.

Через відділ діловодства суду 07.08.2015 року представник позивача подав розрахунок ціни позову для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання 10.08.2015 року представник позивача в судове засідання з'явився, дав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали не виконав, правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2013 року між Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" (далі - виконавець, відповідач), було укладено договір № ДГР1/11-13, відповідно до п.1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зі створення системи «Єдиний державний адресний реєстр» (Реєстр адміністративно-територіального - устрою України) та її підсистем (далі - Система) у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (користувач), у відповідності із Календарним планом, що наведений в Додатку №1, що включає в себе: постачання замовнику програмної продукції (примірника комп'ютерної програми) одночасно з наданням (постачанням) ліцензії (відповідного дозволу) на право використання комп'ютерної програми «Інформаційно-аналітична система «ТЕР-ІНФО» на необмежену кількість користувачів за етапом 1 Календарного плану та у відповідності із Специфікацією, що наведена в Додатку №2 до цього Договору (надалі - програмне забезпечення і дозвіл на право його використання разом іменуються «Продукт»); Створення системи «Єдиний державний адресний реєстр» (Реєстр адміністративно-територіального устрою України) та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів на базі комп'ютерної програми «Інформаційно - аналітична система «ТЕР-ІНФО» за етапом 2 Календарного плану (надалі - Послуги).

Відповідно до п 3.1. Договору загальна ціна послуг за цим Договором у відповідності з Специфікацією послуг (Додаток № 2 до цього Договору) та Протоколом погодження договірної ціни (Додаток № 3 до цього Договору) становить 4 500 000,00 грн. (чотири мільйони п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 275 000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.), яка включає в себе:

• ціну ліцензії на право використання комп'ютерної програми «Інформаційно - аналітична система «ТЕР-ІНФО» на необмежену кількість користувачів у розмірі 2 850 000,00 грн. (два мільйони вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ. (Операції з постачання програмної продукції звільняються від оподаткування податком на додану вартість у відповідності із п. 26-1 Підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).

• ціну послуг зі створення системи «Єдиний державний адресний реєстр» та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів на базі комп'ютерної програми «Інформаційно-аналітична система «ТЕР-ІНФО» становить 1 650 000,00 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 275 000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця таким чином: Оплата послуг здійснюється Замовником шляхом попередньої оплати (авансування) в розмірі 1 650 000,00 грн. (один мільйон шістсот п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 275 000,00 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) в строк до 20 лютого 2014 року. Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Акту здачі-приймання послуг за Календарним планом або на умовах п. 5.5 цього Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору покупець здійснив попередню оплату за надання послуг на загальну суму - 4 500 000,00 грн., при цьому, позивач вказує, що продавець надав послуги з простроченням умов Договору, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків, а відтак за розрахунками позивача відповідач має сплатити замовнику штраф за прострочення наданих послуг в розмірі 70 520,55 грн.

Відповідач, у своєму відзиві, не спростовує факт, що підписання акту здачі-приймання послуг за договором мало місце пізніше, дати зазначеної в календарному плані (додаток до договору), проте на думку відповідача, жодних збитків позивачу дана затримка не понесла, окрім того, відповідач зазначає, що саме через коригування договору позивачем акт був підписаний пізніше установленого строку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже було встановлено судом, в листопаді 2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ДГР1/11-13, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зі створення системи «Єдиний державний адресний реєстр» та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, у відповідності із Календарним планом, що наведений в Додатку № 1, що включає в себе: постачання замовнику програмної продукції одночасно з наданням ліцензії на право використання комп'ютерної програми «Інформаційно-аналітична система «ТЕР-ІНФО» на необмежену кількість користувачів за етапом 1 Календарного плану та у відповідності із Специфікацією, що наведена в Додатку № 2 до цього Договору; Створення системи «Єдиний державний адресний реєстр» та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних реєстрів на базі комп'ютерної програми «Інформаційно - аналітична система «ТЕР-ІНФО» за етапом 2 Календарного плану.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору надання послуг здійснюється згідно із Календарним планом. Виконавець надає послуги, а Замовник приймає їх по мірі виконання зобов'язань за етапами Календарного плану. Після виконання відповідного етапу Календарного плану, Виконавець супровідним листом з відповідною вихідною/вхідною реєстрацією передає Замовнику результати, передбачені Технічними вимогами (Додаток № 4), та Акт передачі-приймання програмної продукції (за етапом 1 Календарного плану)/Акт здачі-приймання послуг (за етапом 3 Календарного плану) в двох примірниках, які підписані Виконавцем (надалі - Акт). Замовник протягом п'яти робочих днів повинен підписати отримані Акти та повернути Виконавцю один примірник Акту або направити Виконавцю письмову вмотивовану відмову від прийняття послуг із зазначенням переліку недоліків та строків їх усунення.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та дії до 31.12.2014 року.

10.04.2014 року було укладено Додаткову угоду до Договору, якою було внесено зміни до п. 10.1 Договору щодо строку дії Договору, продовживши його до 30.01.2015 р. та викладено у новій редакції Додаток № 1 до Договору «Календарний план надання послуг зі створення системи «Єдиний державний адресний центр» (Реєстр адміністративно-територіального устрою України) та її підсистем у складі Інформаційної Системи Єдиних та Державних Реєстрів, адміністратором яких є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

З аналізу зазначеного календарного плану, визначеного в додатковій угоді від 10.04.2014 року, вбачається, що строк виконання етапу № 1 - до 31.12.2014 року, етапу № 2 - до 31.01.2015 року.

Як випливає з аналізу матеріалів справи, відповідачем на виконання зобов'язань по Договору було надано послуги по наступних етапах «Календарного плану», а саме:

- етап 1 - акт передачі-приймання програмної продукції від 30.12.14 № 1 (копія акту наявні в матеріалах справи);

- етап 2 - акт здачі-приймання послуг від 31.03.15 № 2 (копія акту наявні в матеріалах справи).

Отже, послуги по етапу 2 в терміни, визначені в Додатку №1 до Договору, виконані не були, тому у Позивача виникло право на нарахування штрафу, у порядку, передбаченому п. 7.2 Договору.

Як випливає з аналізу матеріалів справи, замовник здійснив попередню оплату в розмірі 4 500 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4401 від 28.11.2013 р., № 10 від 17.02.2014 р. та № 4498 від 25.12.2014 р., а виконавець надав послуги з простроченням строків договору, внаслідок чого замовник зазнав збитків, що і змусило його звернуть до суду для захисту свого порушеного права (копії платіжних доручень наявні в матеріалах справи).

Відповідачем у справі надано відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує факту прострочення своїх зобов'язань за договором щодо надання послуг, але зазначає, що прострочення сталося не з його вини, а у зв'язку з тим, що позивач ухилявся від підписання акту здачі-приймання послуг та вносив нові зауваження до кінцевого результату послуг, що змушувало переносити дату фактичного підписання остаточного акту за договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормою ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення виконавцем строків виконання зобов'язань за цим договором з урахуванням положень 5.4, він сплачує замовнику штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у момент сплати штрафу, від вартості невиконаних зобов'язань або з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми такого невиконаного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч п.7.2 Договору не було здійснено у визначений строк надання послуг, а тому відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України щодо своєчасного та повного виконання зобов'язань.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням факту прострочення відповідачем зобов'язань з надання послуг за Договором, суд перевірив розрахунок позивача та дійшов висновку, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з виконавця на користь замовника 70 520,55 грн. штрафу за затримку наданих послуг .

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідачем належним та допустимих доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, до суду не надано.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" (ЄДРПЮОФОП: 38443425, адреса: 04073, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУРЕНІВСЬКА, будинок 21), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (ЄДРЮОФОП: 25287988, адреса: 04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 73), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 70 520,55 грн. (сімдесят тисяч п'ятсот двадцять гривень 55 копійок) та судовий збір - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень). Видати наказ.

3. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/13439/15.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.08.2015 року.

Суддя О.С. Комарова