Рішення

від 10.08.2015 по справі 911/2782/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2782/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А»

про стягнення 15687,89грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1, довір. № 01-22/6-225 від 23.07.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А» (далі - відповідач, ТОВ «Лагуна-А») про стягнення 11368,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 р. щодо сплати орендної плати.

Розгляд справи відкладався.

28.07.2015 р. до господарського суду Київської області ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» було подано заяву № 35-22/1-510 від 24.07.2015 р. про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 11060,12 грн. основного боргу, 1722,05 грн. пені, 87,01 грн. 3% річних, 1712,71 грн. інфляційних втрат, 1106,00 грн. штрафу.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

За таких обставин, у даній справі суд здійснює розгляд вимог, викладених у заяві № 35-22/1-510 від 24.07.2015 р., а саме - про стягнення з відповідача 11060,12 грн. основного боргу, 1722,05 грн. пені, 87,01 грн. 3% річних, 1712,71 грн. інфляційних втрат, 1106,00 грн. штрафу.

Представник позивача у судових засіданнях 23.07.2015 р. та 10.08.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 23.07.2015 р. та 10.08.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.08.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.08.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А» (орендар - відповідач) укладено договір оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування приміщення на першому поверсі терміналу «В» площею 6,5 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 договору майно знаходиться на балансі позивача та розмішене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Згідно з п. 1.4 договору майно передається в оренду для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту передачі-приймання майна. Акт передачі-приймання підписується позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 2.4 договору у разі припинення дії або розірвання договору, відповідач зобов'язаний протягом 10-ти діб з дати повідомлення про припинення договору або з дати, зазначеної у повідомленні, або набрання чинності рішення про розірвання договору повернути майно позивачу у належному стані, з урахуванням нормального фізичного зносу. При поверненні майна позивач та відповідач підписують акт передачі-приймання майна. Відповідач повертає майно позивачу аналогічно порядку встановленому договором при передачі майна відповідачу. Майно вважається повернутим позивачу з моменту підписання акту передачі-приймання орендованого майна, який підписується позивачем та відповідачем.

Згідно з п. 2.5 договору обов'язок по складанню акту передачі-приймання орендованого майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата здійснюється відповідачем з дати підписання позивачем і відповідачем акту передачі-приймання майна в оренду і припиняється з дати фактичного звільнення відповідачем майна, що підтверджується підписанням позивачем і відповідачем акту передачі-приймання майна.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата визначається за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) без врахування ПДВ становить 2500,00 грн.

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата за перший місяць фактичного користування майном визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період до початку фактичного використання майна (дати підписання акту передачі-приймання майна).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100 %, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується відповідачем до державного бюджету та позивачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісячно, не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, згідно з рахунком-фактурою, який надається відповідачу позивачем.

Згідно з п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом передачі-приймання майна включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та позивачу.

У відповідності з п. 3.11 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно з п. 5.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язався з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії позивача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється відповідачем до 15 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач зобов'язався повернути в бухгалтерію позивача протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий позивачу, він вважається підписаний сторонами.

Відповідно до п. 9.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду майно згідно з цим договором за актом передачі-приймання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Згідно з п. 9.3 договору позивач зобов'язався до 10 числа місяця, що слідує за звітним, виставляти відповідачу рахунок з врахуванням змінення цін, до якого включена оплата за договором за місяць та надавати акт приймання-здачі виконаних послуг.

На виконання умов договору оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування нерухоме майно - приміщення на першому поверсі терміналу «В» за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», загальною площею 6,5 кв.м, із призначенням: в оренду для розміщення міні-бару з реалізації соків, морозива, кави, про що сторони склали акт передачі-приймання орендованого майна від 19.08.2010 р., який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

31.05.2015 р. згідно з актом передачі-приймання орендованого майна за договором оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 р. відповідач повернув, а позивач прийняв нерухоме майно - приміщення на першому поверсі терміналу «В» за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», загальною площею 6,5 кв.м.

Як слідує з позову, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконав належним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на загальну суму 11060,12 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних послуг згідно договору, у тому числі - від 31.01.2015 р. на суму 4492,09 грн., від 28.02.2015 р. на суму 4730,17 грн., від 31.03.2015 р. на суму 5241,04 грн., від 30.04.2015 р. на суму 5974,78 грн., від 31.05.2015 р. на суму 6106,22 грн. та відповідними рахунками-фактурами, надісланими позивачем на адресу відповідача.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч. 1,5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази внесення оплати за орендоване майно згідно договору оренди № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 р. в сумі 11060,12 грн., суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 37-14-43 нерухомого майна, що належить до державної власності від 19.08.2010 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 11060,12 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 1722,05 грн. пені, керуючись п. 3.7 договору та 1106,00 грн. штрафу, керуючись п. 3.11 договору.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як зазначалося вище, згідно п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному пунктом 3.5 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 1722,05 грн., у тому числі - за період з 15.02.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1871,70 грн. в сумі 473,98 грн., з 15.03.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1970,90 грн. в сумі 427,66 грн., з 15.04.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2183,77 грн. в сумі 362,57 грн., з 15.05.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2489,49 грн. в сумі 290,55 грн., з 15.06.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2544,26 грн. в сумі 167,29 грн.

Проте, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також що відповідно до п. 5.4 договору № 37-14-43 від 19.08.2010 р. сплата рахунку здійснюється відповідачем до 15 числа того ж місяця, нарахування позивачем відповідачеві пені внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення за лютий 2015 року починається з 16.02.2015 р., за березень 2015 року - 16.03.2015 р., за квітень 2015 року - 16.04.2015 р., за травень 2015 року - 16.05.2015 р., за червень 2015 року - 16.06.2015 р.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком відповідно до встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1704,95 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1871.70 16.02.2015 - 03.03.2015 16 19.5000 % 0.107 %* 32.00 1871.70 04.03.2015 - 24.07.2015 143 30.0000 % 0.164 %* 439.98 1970.90 16.03.2015 - 24.07.2015 131 30.0000 % 0.164 %* 424.42 2183.77 16.04.2015 - 24.07.2015 100 30.0000 % 0.164 %* 358.98 2489.49 16.05.2015 - 24.07.2015 70 30.0000 % 0.164 %* 286.46 2544.26 16.06.2015 - 24.07.2015 39 30.0000 % 0.164 %* 163.11 У відповідності з п. 3.11 договору у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем було визначено розмір штрафу в сумі 1106,00 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 1106,00 грн. штрафу підлягає задоволенню судом.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 87,01 грн., у тому числі - за період з 15.02.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1871,70 грн. в сумі 24,61 грн., з 15.03.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1970,90 грн. в сумі 21,38 грн., з 15.04.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2183,77 грн. в сумі 18,13 грн., з 15.05.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2489,49 грн. в сумі 14,53 грн., з 15.06.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму2544,26 грн. в сумі 8,36 грн.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, відповідно до встановленого вище початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1277,29 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 1871.70 16.02.2015 - 24.07.2015 159 3 % 24.46 1970.90 16.03.2015 - 24.07.2015 131 3 % 21.22 2183.77 16.04.2015 - 24.07.2015 100 3 % 17.95 2489.49 16.05.2015 - 24.07.2015 70 3 % 14.32 2544.26 16.06.2015 - 24.07.2015 39 3 % 8.16 Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем становить 1712,71 грн., у тому числі - за період з 15.02.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1871,70 грн. в сумі 683,17 грн., з 15.03.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 1970,90 грн. в сумі 583,39 грн., з 15.04.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2183,77 грн. в сумі 371,24 грн., з 15.05.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму 2489,49 грн. в сумі 64,73 грн., з 15.06.2015 р. до 24.07.2015 р. на суму2544,26 грн. в сумі 10,18 грн.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, відповідно до встановленого вище початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 835,65 грн., у тому числі -

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 16.02.2015 - 24.07.2015 1871.70 1.283 529.69 2401.39 16.03.2015 - 24.07.2015 1970.90 1.158 311.40 2282.30 16.04.2015 - 24.07.2015 2183.77 1.016 34.94 2218.71 16.05.2015 - 24.07.2015 2489.49 0.994 -14.94 2474.55 16.06.2015 - 24.07.2015 2544.26 0.990 -25.44 2518.82 За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-А» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 50, код 35313485) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 20572069) - 11060 (одинадцять тисяч шістдесят) грн. 12 коп. основного боргу, 1106 (одну тисячу сто шість) грн. 00 коп. штрафу, 1704 (одну тисячу сімсот чотири) грн. 95 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 11 коп. 3 % річних, 835 (вісімсот тридцять п'ять) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1722 (одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 76 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.08.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна