Рішення

від 12.08.2015 по справі 922/4926/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р.Справа № 922/4926/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про повернення майна та стягнення 1073845,35 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/4926/14 винесено рішення, яким в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовлено.

19.05.2015 року по вказаній справі винесено додаткове рішення, яким стягнуто з Харківської міської ради на користь державного бюджету України 71862,00 гривень судового збору.

17.07.2015 року до господарського суду від Харківської міської ради надійшла заява про перегляд зазначеного додаткового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву обґрунтовано тим, що вже після набрання законної сили додатковим рішенням суду, в межах строку передбаченого ст. 113 ГПК України, Харківською міською радою встановлені нові обставини, які не були відомі на момент ухвалення додаткового рішення. Зазначені нововиявлені обставини не стосуються предмету позову та мотивувальної частини рішення, а стосуються виключно предмету додаткового рішення - питання розподілу судового збору.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2015 року було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Харківської міської ради про перегляд додаткового рішення за нововиявленими обставинами до повернення матеріалів справи № 922/4926/14 до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 29.07.2015 року заява Харківської міської ради про перегляд додаткового рішення за нововиявленими обставинами була прийнята до провадження та її розгляд був призначений на 12.08.2015 року об 11:30 год.

10.08.2015 року представником позивача до канцелярії господарського суду були надані копії документів, витребуваних ухвалою суду. Надані документи, досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав заяву та просив суд її задовольнити.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, 23.12.2014 року господарським судом Харківської області по справі № 922/4926/14 винесено рішення, яким в задоволенні позовних вимог Харківської міської ради відмовлено.

19.05.2015 року по вказаній справі винесено додаткове рішення, яким стягнуто з Харківської міської ради на користь державного бюджету України 71862,00 гривень судового збору.

Вказані рішення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року залишені без змін та набрали законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме:

1) зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 4336 кв.м., яка розташована по вул. Плитковій, 1, у м. Харкові;

2) стягнути з відповідача доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 1073845,35 грн.

За позовну вимогу про стягнення з відповідача 1073845,35 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, позивачем сплачено 21476,91 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 2159 від 29.10.2014 р. За позовну вимогу про повернення в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набутого майна позивачем сплачено 1218,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 2158 від 29.10.2014 р.

Справляння судового збору в Україні регулюється Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Згідно із п.п. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рікВ» , станом на 01.01.2015 р. мінімальна заробітна плата складає 1218,00 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Як роз'яснено у п.п. 2.2-2.2.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , статтею 55 Господарського процесуального кодексу передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 Господарського процесуального кодексу України такий обов'язок покладається на позивача.

Отже, позовна вимога про повернення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 1213 Цивільного кодексу України, має майновий характер, у зв'язку з чим судовий збір повинен визначатись з урахуванням вартості спірного майна, тому позивач, звертаючись до господарського суду повинен був сплатити судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов’язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка, згідно п. 12, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оцінку земель", являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

За приписами ст. 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки визначає вартість квадратного метра певної земельної ділянки.

Так, додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2015 року по справі №922/4926/14 покладено на позивача сплату судового збору в розмірі 71 862,00 грн.

Зазначений розрахунок судового збору зроблений судом на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка міститься в матеріалах справи.

Втім, 16.07.2015 року позивач дізнався про те, що у Державному земельному кадастрі інформація про вартість земельної ділянки площею 4336 кв.м. по вул. Плитковій, 1 у м. Харкові не обліковується, а вартість земельної ділянки повинна визначатися згідно з експертною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Інформація про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 4336 кв.м. по вул. Плитковій, 1 у м. Харкові відсутня як в Управлінні Держземагенства м. Харкова Харківської області, так і в матеріалах господарської справи.

Разом з тим, використання нормативно-грошової оцінки землі можливо лише для цілей, визначених Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативно грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, на момент розгляду справи та винесення додаткового рішення, яким було стягнуто з Харківської міської ради на користь державного бюджету суми судового збору в розмірі 71862,00 грн. експертна грошова оцінка земельної ділянки не відома, що не дає можливості визначити вартість земельної ділянки як майна (річчі).

Про наявність цього факту на момент слухання справи та винесення судового рішення позивач не знав і не міг знати, оскільки ведення та адміністрування Державного земельного кадастру - відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (згідно норм Закону України В«Про державний земельний кадастрВ» ).

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи викладені обставини та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення заяви Харківської міської ради.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву Харківської міської ради про перегляд за нововиявленими обставинами додаткового рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2015 року по справі № 922/4926/14 - задовольнити.

Додаткове рішення господарського суду Харківської області від 19 травня 2015 року по справі № 922/4926/14 скасувати та прийняти нове рішення.

Стягнути з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200, реєстраційний рахунок: 35417005032986, Банк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1218,00 гривень судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_3