Постанова

від 14.08.2015 по справі 908/1352/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.08.2015 р. справа №908/1352/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дучал Н.М.

судді: Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.

при секретарі Капустіній О.Б.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопродукт», м. Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015 р. (підписано 20.05.2015 р.) у справі№908/1352/15-г (суддя Носівець В.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ до Приватного підприємства «Зернопродукт», м. Слов'янськ Донецької області простягнення 16 518 369,22грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства "Зернопродукт" про стягнення 16 518 369,22 грн., в т.ч.: 12 000 000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1 156 399,26 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, 1 523 890,00 грн. інфляційних втрат по простроченому кредиту, 2 880,92 грн. інфляційних втрат по простроченим процентам за користування кредитними коштами, 170 926,04 грн. 3% річних за прострочення строку повернення кредиту, 262,19 грн. 3% річних за прострочення строку сплати процентів за користування кредитом, 1 662 890,41 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 1 120,40 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання ПП «Зернопродукт» зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р., з врахуванням договорів про надання траншів, стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування інфляційних, 3% річних та пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 року порушено провадження у справі № 908/1352/15-г, судове засідання призначене на 02 квітня 2015 року; в судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.04.2015 р., строк вирішення спору продовжувався, розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 20.04.2015 р. заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 01.04.2015р. № 19-95 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 16 591 449,22 грн.

13.05.2015 року від Позивача надійшли Письмові пояснення з уточненими розрахунками, які виконувалися на вимогу суду.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписано 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Зернопродукт» м. Слов'янськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ 12 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 156 399,26 грн. процентів за користування кредитом, 1 662 890,41 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 467,18 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, 170 926,04 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту, 229,30 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, 1 512 000,00 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту. Стягнуто з Приватного підприємства «Зернопродукт» м. Слов'янськ Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ 73011,62 грн. судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р., з врахуванням договорів про надання траншів, стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних та 3% річних. В підставу відмови у задоволенні частини позовних вимог судом покладено невірність поданих позивачем розрахунків.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Приватне підприємство «Зернопродукт» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. по справі № 908/1352/15-г та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом не прийнято до уваги факт істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору; строком повернення кредиту згідно абз.4 п.2.1. кредитного договору є 18.09.2015р. Наголошує, що рішення суду щодо часткового задоволення позовних вимог прийняте 14.05.2015р., тобто в період коли діяло розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами. Отже, судом у порушення норм чинного законодавства зроблений безпідставний висновок щодо відхилення аргументів відповідача.

Наполягає на застосуванні ст.617 Цивільного кодексу України у зв'язку з наявністю надзвичайних обставин, що підтверджуються листом Торгово-промислової палати України № 2032/05-5 від 28.07.2014р., в якому зазначено, що внаслідок надзвичайних обставин, які виникли після підписання договору, ПП «Зернопродукт» не має змоги здійснювати господарську діяльність за звичайних умов і виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р., починаючи з 03.05.2014р. і до закінчення проведення на території Донецької області антитерористичної операції, неможливо.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу ПП «Зернопродукт» у справі № 908/1352/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Геза Т.Д. та Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.15 р. апеляційну скаргу ПП «Зернопродукт» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.08.15 р.

Розпорядженням № 04-08/308/15 від 10.08.2015р., у зв'язку зі знаходженням у відпустці судді Гези Т.Д., змінено склад судової колегії, визначивши її у складі: ОСОБА_2 головуючий суддя, судді - Склярук О.І., Мартюхіна Н.О.

Відповідач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 19-188 від 06.08.2015р. на апеляційну скаргу. Наполягає, що дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. № 1053-р була зупинена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053», тому положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в жодному випадку не розповсюджуються на відповідача.

Крім того, звернув увагу, що статтею 2 наведеного Закону забороняється нарахування пені, а не її стягнення в судовому порядку, у разі правомірного нарахування.

Вважає лист Торгово-промислової палати України № 2033/05-5 від 27.07.2014р., на який посилається заявник апеляційної скарги, неналежним доказом існування надзвичайних обставин, оскільки належним доказом за ст.10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» має бути Сертифікат Торгово-промислової палати України.

ПП «Зернопродукт» не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду від 18.06.2015р. про прийняття апеляційної скарги до провадження сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 4 2, , 4 3 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

23.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (Банк, позивач у справі) в особі керуючого Слов»янським відділенням ПАТ «Промінвестбанк» в Донецькій області та Приватним підприємством «Зернопродукт» (позичальник, відповідач у справі) був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 3 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору Банк за умови наявності власних кредитних ресурсів надає Позичальнику кредит шляхом відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії зі встановленням Ліміту кредитної лінії у розмірі 12 000 000,00 грн., на умовах, передбачених цим договором, при цьому загальна заборгованість Позичальника за цим договором та діючій Генеральній угоді № 29 від 06.12.2010 р., діючому Кредитному договору № 30 від 06.12.2010 р. в рамках Генеральної угоди № 29 від 06.12.2010 р. не може перевищувати 12,00 млн. грн. Кредитування відбувається шляхом надання Позичальнику кредитних коштів в межах лімітів окремих невідновлювальних Траншів, загальна сума яких не може перевищувати Ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного невідновлювального Траншу відбувається після підписання з Позичальником Договору про надання невідновлювального Траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування невідновлювальним Траншем, процентна ставка. Договори про надання Траншу є невід'ємними частинами цього Договору. Мінімальний строк дії кожного траншу - 1 (один) місяць, максимальний строк дії кожного траншу -12 (дванадцять) місяців.

Позичальник зобов'язується отримати кошти в межах невідновлювального Траншу, виконати всі обов'язки, що випливають зі змісту цього Договору, і повністю погасити свої Боргові зобов'язання у терміни (строки), встановлені цим Договором та Договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Кінцева дата погашення кредиту (ліміту кредитної лінії) - 18 вересня 2015 року. При цьому Ліміт кредитної лінії встановлюється відповідно до наступного графіку:

1-ий рік кредитування Ліміт, грн.: на 31.07.2014 р. - 8 000 000,00 грн.; на 31.08.2014 р. - 4 000 000,00 грн.; на 30.09.2014 р. - 0,00 грн.

Щорічний перегляд ліміту, видача коштів на новий строк по рішенню КК.

2-ий рік кредитування Ліміт, грн.: на 31.07.2015 р. - 8 000 000,00 грн.; на 31.08.2015 р.- 4 000 000,00 грн.; на 18.09.2015 р.- 0,00 грн.

Датою погашення кредиту, наданого в 1-ий рік кредитування в межах Ліміту кредитної лінії, є 30 вересня 2014 року.

Видача кредитних коштів на наступний рік кредитування можлива після проведення щорічного перегляду ліміту на КК відповідного рівня.

У разі, якщо встановлена графіком зниження ліміту кредитної лінії дата (останній день строку) погашення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то Позичальник здійснює погашення кредиту не пізніше останнього робочого дня, що передує цьому вихідному, святковому або неробочому дню.

Позичальник здійснює повернення кредиту шляхом перерахування коштів на рахунок № 37398620472469/980, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», код Банку 300012.

За користування кредитними коштами в межах наданих Траншів Позичальник сплачує Банку проценти, розмір яких встановлюється Договорами про надання Траншу, При цьому Сторони домовилися, що максимальний розмір процентної ставки не повинен перевищувати 35,0% річних по кредиту (п. 3.1. кредитного договору).

Проценти за користування кредитом в межах кожного окремого Траншу нараховуються Банком, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. Нарахування Банком процентів за користування кредитом, наданого в межах кожного окремого Траншу, здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня (п. 3.2. кредитного договору).

Сторони дійшли згоди, що у випадку порушення Позичальником будь-якого встановленого цим Договором та/або Договорами про надання траншу строку повернення отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує з відповідної календарної дати, яка визначена у цьому Договорі та Договорах про надання траншу, як дата виконання зобов'язання, до дати виконання такого зобов'язання проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із розміру процентної ставки, встановленої Договорами про надання траншу, збільшеного на 3 (три) процентних пункти річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно пункту 3.2. цього Договору, та автоматично знижується до діючої процентної ставки на наступний день, після погашення простроченої заборгованості ( п. 3.3. кредитного договору).

У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 3.4. кредитного договору).

Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу(п. 5.2. кредитного договору).

Цей договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору та договорів про надання Траншу (п.6.1. кредитного договору).

25.09.2013р. між позивачем та відповідачем, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/1, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 6 900 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору про надання траншу № 3/1 від 25.09.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,5 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 25.09.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

30.09.2013р. між позивачем та відповідачем, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/2, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 800 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору про надання траншу № 3/2від 30.09.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,8 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 30.09.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

11.10.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/3, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 1 200 000,00 гривень.

Відповідно до п. п.2, 4 Договору про надання траншу № 3/2 від 11.10.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,7 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

15.11.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/4, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 200 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору про надання траншу № 3/4 від 15.11.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,5% річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

19.11.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/5, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 350 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору про надання траншу № 3/5 від 19.11.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,5 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

28.11.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/6, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 460 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2, 4 Договору про надання траншу № 3/6 від 28.11.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,6 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

29.11.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/7, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 230 000,00 гривень.

Відповідно до п. п. 2,4 Договору про надання траншу № 3/7 від 29.11.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,6 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

03.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/8, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 130 000,00 гривень.

Відповідно до п.п.2,4 Договору про надання траншу № 3/8 від 03.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,6 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

05.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/9, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 570 000,00 гривень.

Відповідно до п.п.2,4 Договору про надання траншу № 3/9 від 05.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 20,6 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

06.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/10, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 360 000,00 гривень.

Відповідно до п. п.2,4 Договору про надання траншу № 3/10 від 06.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 21,0 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

10.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/11, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 260 000,00 гривень.

Відповідно до п.п.2,4 Договору про надання траншу № 3/11 від 10.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 21,1 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

11.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/12, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 240 000,00 гривень.

Відповідно до п.п.2,4 Договору про надання траншу № 3/12 від 11.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 21,1 % річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.07.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

11.12.2013р. між сторонами, в межах встановлених кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. ліміту кредитування, укладений Договір про надання траншу № 3/13, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику в межах Ліміту кредитної лінії Транш в розмірі 300 000,00 гривень.

Відповідно до п.п.2,4 Договору про надання траншу № 3/13 від 11.12.2013р. проценти за користування Кредитом нараховуються Банком та сплачуються Позичальником у розмірі 21,1% річних. Кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу 31.08.2014р., який погашається згідно графіку, викладеному в п.2.1. Кредитного Договору.

Умовами п. 2 Договорів про надання траншів сторонами обумовлено, що у випадку прострочення Позичальником виконання зобов'язань по погашенню Кредиту, наданого в межах Траншу, проценти за користування кредитом продовжують нараховуватися до повного погашення заборгованості по Кредиту.

У випадку порушення Позичальником строку погашення заборгованості по Кредиту, наданому в межах цього траншу, у встановлений строк, починаючи з календарної дати, яка визначена у цьому Договорі про надання траншу як виконання зобов'язання по поверненню Кредиту, наданого в межах цього Траншу, розмір процентів, що нараховуються на прострочений до сплати Кредит, встановлюється у розмірі, що на 3% річних перевищує розмір поточної процентної ставки за користування кредитом. Порядок нарахування та сплати процентів відбувається на умовах, передбачених Кредитним договором та цим Договором про надання Траншу (п. 3 договорів про надання траншу).

Пунктом 7 Договорів про надання траншу сторонами зазначено, що Договір про надання Траншу є невід'ємною частиною Кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається виконання банком прийнятих на себе зобов'язань. Факт надання Банком на підставі заявок позичальника траншів на підставі кредитного договору та договорів про надання траншів підтверджується матеріалами справи, зокрема виписками з поточного рахунку позичальника.

Неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р., з врахуванням договорів про надання траншів, стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір № 3 від 23.09.2013р., з врахуванням договорів про надання траншу, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача за договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. станом на 27.02.2015 р. в сумі 12 000 000,00 грн. за кредитом, в сумі 1 156 399,26 грн. по процентах за користування кредитом підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем .

Отже, вірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог позивача та стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 3 від 23.09.2013р. в сумі 12 000 000,00 грн. за кредитом, в сумі 1 156 399,26 грн. по процентах за користування кредитом.

Заперечення відповідача про ненастання строку повернення кредитних коштів не знайшли свого підтвердження, з огляду на умови п. 2.1. кредитного договору та пункт 4 кожного із 13 договорів про надання окремих траншів.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).

За умовами п.5.3. Кредитного договору, за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно методом факт/факт від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана в п. 2.1. цього договору та/або Договорі про надання траншу - пеня не нараховується (п. 5.3. Кредитного договору).

На підставі п.5.3. кредитного договору, позивачем нарахована та вимагається до стягнення пеня в сумі 1 662 890,41 грн. - за прострочення повернення кредиту за період з 01.08.2014р. по 26.02.2015р., в сумі 1 120,40 грн. - за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 05.05.2014р. по 06.10.2014р.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про невірність розрахунку позивачем пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та відмову у задоволенні позовних вимог в сумі 653,22 грн. пені за цими вимогами.

Проте, висновок місцевого суду про задоволення вимог позивача про стягнення залишку пені в загальному розмірі 1 664 010,81 грн. є невірним з огляду на наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України від 02.09.2014 р. № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції встановлено заборону нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території цих населених пунктів. Банки та інші фінансові установи зобов'язані скасувати зазначеним у статті 2 Закону особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

За приписами ст.1 наведеного Закону, періодом проведення антитерористичної операції визначено час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Вказаним Законом, який є спеціальним, дія якого поширюється лише на визначене коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Листом від 27.10.2014р. №18-112/64138 Національний банк України нагадав всім банкам про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог Закону України „Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у десятиденний строк з дня опублікування Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р . затверджено Перелік населених пунктів, до якого включено м. Слов'янськ Донецької області.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. у справі № 826/18327/14, за адміністративним позовом ТОВ «Тар Альянс» до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України» від 30.10.2014 р. № 1053-р».

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 КАС України , у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, станом на час ухвалення судом оскаржуваного рішення (14.05.2015р.), Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р . «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» було чинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Проте, Указом Президента України від 14.04.2014 р. №405/2014 відповідно до ст. ст. 107 , 112 Конституції України введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція проводиться лише за наявності реальної загрози життю і безпеці громадян, інтересам суспільства або держави у разі, якщо усунення цієї загрози іншими способами є неможливим. Рішення щодо проведення антитерористичної операції приймається залежно від ступеня суспільної небезпеки терористичного акту керівником Антитерористичного центру при Службі безпеки України за письмовим дозволом Голови Служби безпеки України або керівником координаційної групи відповідного регіонального органу Служби безпеки України за письмовим дозволом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим з Головою Служби безпеки України. Про рішення щодо проведення антитерористичної операції негайно інформується Президент України.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст. 4 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" координацію діяльності суб'єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України.

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., уведеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі Безпеки України, видано наказ від 07.10.2014 р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», згідно якого визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014 р.

Отже, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження № 1079-р від 05.11.2014р. не скасовує Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та не робить його недійсним.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП «Зернопродукт» є м. Слов'янськ Донецької області.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який є діючим, на час проведення антитерористичної операції встановлено мораторій щодо нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року. Дію даного Закону в частині введення мораторію зупинено не було.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та Законами України. Закріплене в ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних вилучень щодо їх незастосування.

Отже, з урахуванням визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми даного закону щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Тому, вимоги позивача про стягнення пені в загальній сумі 1 664 010,81 грн. не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду від 14.05.2015р. у справі № 908/1352/15-г в цій частині підлягає скасуванню.

За приписами ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст.625 ЦК України).

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 170 926,04 грн. 3% річних за прострочення строку повернення кредиту за період з 01.08.2014 р. по 26.02.2015 р., 262,19 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 05.05.2014 р. по 06.10.2014 р.; інфляційні втрати по простроченому кредиту у розмірі 1 523 890,00 грн. за період з серпня 2014 р. по січень 2015 р. (включно) та 2 880,92 грн. інфляційних втрат по простроченим процентам за користування кредитними коштами за період з 05.05.2014 р. по 06.10.2014 р.

Як вказано Пленумом Вищого господарського суду України у п.п.3.1.,3.2. Постанови від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10 липня 2014 року № 6, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність нарахування та обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за прострочення строку повернення кредиту у розмірі 170 926,04 грн., 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 229,30 грн., про стягнення інфляційних втрат по простроченому кредиту в сумі 1 512 000,00 грн., та також з висновком суду про відмову у задоволенні залишку сум, що вимагаються до стягнення у вигляді 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами та інфляційних по простроченому кредиту, у зв'язку з неточністю розрахування.

Судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат по простроченим процентам за користування кредитними коштами у розмірі 2880,92 грн. з підстав недотримання Банком рекомендацій Верховного Суду України, викладених у листі "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р . та розрахування позивачем індексу інфляції поденно, а не помісячно. Крім того, надані позивачем до справи уточнюючі розрахунки, не містять взагалі розрахунку інфляційних втрат по простроченим процентам за користування кредитними коштами.

Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями 1048, 1056-1 ЦК України, та процентів, що стягуються відповідно до ст. 625 ЦК України, хибними є доводи відповідача про неправомірне нарахування 3% річних на проценти за користування кредитними коштами.

Посилання заявника апеляційної скарги на виникнення обставин непереборної сили, у зв'язку з проведенням на території Донецької області антитерористичної операції, що відповідно до ст. 617 ЦК України, є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

На підтвердження даного факту відповідачем до матеріалів справи надано копію листа № 2032/05-5 від 28.07.2014р. Торгово - промислової палати України, який на думку відповідача, є доказом підтвердження надзвичайних і невідворотних обставин, які виникли після підписання Кредитного договору, а саме проведення АТО на території Луганської та Донецької області, внаслідок чого ПП «Зернопродукт» не має змоги здійснювати господарську діяльність.

Приписами ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати, шляхом видачі сертифікату про такі обставини.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Втім, Сертифікату Торгово-промислової палати України Відповідачем до справи надано не було, що виключає застосування положень ст.617 Цивільного кодексу України у цьому спорі.

За результатами апеляційного провадження, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г в частині стягнення з приватного підприємства «Зернопродукт» м. Слов'янськ Донецької області 1 662 890,41 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 467,18 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами у відповідних частинах.

Результати апеляційного провадження у справі №908/1352/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопродукт» м. Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г скасувати частково.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у задоволенні позову до Приватного підприємства "Зернопродукт" про стягнення 1 662 890,41 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 467,18 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 14.05.2015р. (підписане 20.05.2015р.) у справі № 908/1352/15-г в наступній редакції:

«Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"м. Київ до приватного підприємства "Зернопродукт" про стягнення 16 518 369,22 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Зернопродукт» м. Слов'янськ Донецької області на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ 12 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1 156 399,26 грн. процентів за користування кредитом, 170 926,04 грн. 3% річних за прострочення повернення кредиту, 229,30 грн. 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами, 1 512 000,00 грн. інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту, 65 655,07 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовити».

Стягнути з Приватного підприємства «Зернопродукт» (84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Чубаря, буд. 3, код ЄДРПОУ 31349282) на користь Державного бюджету України, Отримувач коштів: УДКСУ у м. Харкові, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, № рахунку 31217206782002, 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» 34,19 грн. недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ на користь Приватного підприємства «Зернопродукт», м. Слов'янськ Донецької області 3 679,58 грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Н.М.Дучал

Судді: Н.О. Мартюхіна

ОСОБА_3

Надруковано 5 екз.:

1-позивачу,

1-відповідачу,

1-у справу,

1-ДАГС,

1-ГСЗО