Рішення

від 12.08.2009 по справі 37/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/368

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/368

12.08.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат»

ДоПриватного підприємства «Ательє інтер'єрів»

Простягнення 15 864, 01 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Виграненко С.П.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Ательє інтер'єрів»про стягнення 13 217, 72 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 964, 88 грн. інфляційних нарахувань, 136, 27 грн. трьох процентів річних, 1 545, 14 грн. пені  у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 30/06-А від 01.12.2008 р. щодо розрахунку за спожиту електроенергію.

Ухвалою суду від 02.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/368 та призначено її розгляд на 03.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. На виконання вимог ухвали суду від 02.07.2009 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином обізнаний про призначене судове засідання.

Ухвалою суду від 03.08.009 р. розгляд даної справи був відкладений до 12.08.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 12.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду витребувані документи.

Представник відповідача 12.08.2009 р. у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/368 від 03.08.2009 р. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Київський шовковий комбінат» (власник мереж) та Приватним підприємством «Ательє інтер'єрів»(користувач) був укладений договір № 30/06-А відшкодування витрат, пов'язаних з передачею частини електроенергії при спільному використанні технологічних мереж основного споживача від 01.12.2008 р., відповідно до умов якого власник мереж зобов'язався забезпечити передачу електричної енергії приєднаному до його мереж користувачу в межах величин, дозволених до використання, а користувач зобов'язався дотримуватися установленого режиму споживання та своєчасно сплачує виставлені рахунки за спожиту електроенергію згідно тарифу, затвердженого АК «Київенерго», та відшкодовує власнику мереж частину витрат на утримання електричних мереж, відповідно до обсягу отриманої електричної енергії, в розмірі 50 відсотків.

Згідно з пунктом 4.2. зазначеного договору, на підставі показників засобів обліку електричної енергії, які знімаються кожного місяця не пізніше 25 числа, сторони договору оформляють акт показників лічильника про обсяг переданої користувачу електричної енергії.

Відповідно до пункту 4.3. договору № 30/06-А від 01.12.2008 р., на протязі п'яти календарних днів після підписання акту про обсяг переданої користувачу електричної енергії, власник мереж виставляє користувачу рахунок, який сплачує користувач шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок власника мереж.

Позивач належним чином виконував взяте на себе зобов'язання, забезпечував протягом періоду з грудня 2008 року до травня 2009 року включно передачу відповідачу електричної енергії приєднаному до його мереж користувачу в межах величин, дозволених до використання, всього на суму 13 217, 72 грн., що підтверджується наданими суду копіями показників електричного лічильника за зазначені місяці та виставленими рахунками-фактурами (в матеріалах справи).

У відповідності до пункту 2.3. договору № 30/06-А від 01.12.2008 р., користувач зобов'язався сплачувати рахунки, отримані від власника мережі, до 10 числа, наступного за розрахунковим.

Представник позивача пояснив, що Приватне підприємство «Ательє інтер'єрів»зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків не виконало, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи в суді у нього виникла заборгованість перед ЗАТ «Київський шовковий комбінат»у розмірі 13 216, 72 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг. Крім того, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача 964, 88 грн. інфляційних нарахувань, 136, 27 грн. трьох процентів річних та 1 545, 14 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що в договорі № 30/06-А від 01.12.2008 р. сторони погодили, що на протязі п'яти календарних днів після підписання акту про обсяг переданої користувачу електричної енергії, власник мереж виставляє користувачу рахунок, який сплачує користувач шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок власника мереж. Користувач зобов'язався сплачувати рахунки, отримані від власника мережі, до 10 числа, наступного за розрахунковим.

Представник позивача на вимогу суду не надав доказів виставлення рахунків відповідачу, проте повідомив, що у зв'язку з тим, що відповідач виставлені рахунки позивача не оплатив, Закрите акціонерне товариство «Київський шовковий комбінат»19.05.2009 р. направило Приватному підприємству «Ательє інтер'єрів»претензію № 193 від 13.05.2009 р. з вимогою погасити борг до 18.05.2009 р., яка відповідачем була залишена без реагування.

Відповідач у визначений позивачем строк оплату за отриманими рахунками не здійснив.

У ході судового розгляду спору відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та двічі зобов'язано надати відзив на позов.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 13 217, 72 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Закритого акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат»в частині стягнення з Приватного підприємства «Ательє інтер'єрів»суми основного боргу за договором № 30/06 від 01.12.2008 р. у розмірі 13 217, 72 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Закрите акціонерне товариство «Київський шовковий комбінат»просить суд також стягнути з відповідача 964, 88 грн. інфляційних нарахувань та 136, 27 грн. трьох процентів річних за період з 11.01.2009 р. до 24.06.2009 р..

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивач просить стягнути інфляційні нарахуванні та річні проценти за період з за період з 11.01.2009 р. до 24.06.2009 р., тоді як обґрунтував термін прострочення лише з 18.05.2009 р. –з моменту, встановленого у претензії для оплати заборгованості, оскільки докази виставлення рахунків відповідачу суду не надав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання за період з 18.05.2009 р. до 24.06.2009 р., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  відповідно 140, 55 грн. інфляційних нарахувань та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 38, 02 грн., розмір яких визначений за розрахунком  позовних вимог, який був здійснений судом.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 545, 14 грн. пені за порушення договірного зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2. договору  № 30/06-А від 01.12.2008 р., у випадку несвоєчасної оплати користувачем послуг власника мереж за даним договором, користувач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з частиною 5 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При розрахунку позивачем пені не було взято до уваги вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Також позивачем не враховано, що строк прострочки виконання обґрунтовано лише починаючи з 18.05.2009 р., про що зазначалося вище, у зв'язку з чим судом зменшено кількість днів прострочки виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати за електричну енергію.

Враховуючи наведене, судом виконано власний розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача, і ці штрафні санкцій становлять 297, 67 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Ательє інтер'єрів»(вул. Фрунзе, 60, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 34049693) на користь Закритого акціонерного товариства «Київський шовковий комбінат»(вул. Фрунзе, 62-в, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 00306822) 13 217 (тринадцять тисяч двісті сімнадцять) грн. 72 коп. основного боргу, 297 (двісті дев'яносто сім) грн. 67 коп. пені, 140 (сто сорок) грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 38 (тридцять вісім) грн. 02 коп.  три проценти річних, 136 (сто тридцять шість) грн. 94 коп. витрат по сплаті  державного мита та 269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 75 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.