Рішення

від 07.09.2009 по справі 3/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09                                                                                           Справа№ 3/148

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ПМП „Вогнеборець”, м.Львів

До відповідача: ДП МОУ „Львівське будівельне управління”, м.Львів

Про стягнення 13030,08 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Фльорко М.М. - представник

від відповідача: Корчинський Б.П. -представник

          Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Подано позов ПМП „Вогнеборець”  до ДП МОУ „Львівське будівельне управління” про стягнення 11356,08 грн. основного боргу, 1674,00 грн. –три відсотки річних та судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача суму основного боргу, три відсотки річних та судові витрати з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 07.09.2009 року.

          07.09.2009 року представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що визнає позовні вимоги в сумі 11129,00 грн, оскільки заборгованість позивача перед відповідачем складає 227 грн. – це вартість послуг ген підряду, на яку просить зменшити суму заявленого до стягнення боргу. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з нього 3 відсотків річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з підстав ненадходження коштів  від замовника будівництва і із-за відсутності коштів по програмах бюджетного фінансування об'єктів на яких відповідач виконав роботи.

          Крім того, представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи на місяць для добровільного погашення боргу та про відстрочку виконання рішення суду до 01.01.2010 року.

Представник позивача проти заявлених клопотань заперечив , посилаючись на ту обставину, що відповідач намагається затягнути розгляд справи не вживаючи жодних мір для погашення заборгованості, яка виникла ще в січні 2007 року.

В судовому засіданні 07.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

          03.01.2007 року між ПМП „Вогнеборець” (Субпідрядник) та ДП МОУ „Львівське будівельне управління” (Генпідрядник) було  укладено договір №3/001 на виконання вогнезахисних робіт на суму 10502,40 грн. та договір №1.1-01/07 від 09.01.2007 року технічного обслуговування вогнегасників. На суму 930 грн. На виконання умов зазначених вище договорів ПМП „Вогнеборець” було виконано ряд підрядник робіт  на загальну суму 11356,08 грн. , що підтверджується актом виконаних робіт форми КБ-2  та актом оцінки технічного стану вогнегасників.  ДП МОУ „Львівське будівельне управління” зобов'язувався провести оплату виконаних робіт, однак свої договірні зобов'язання не виконав.

          Виставлену позивачем претензію №124 від 20.05.2009 року  позивач залишив без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання умов договору, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 1674,00 грн., які просить стягнути з відповідача.           

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

                    Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів №3/001 від 03.01.2007 року та № 1.1-01/07 від 09.01.2007 року ПМП „Вогнеборець” виконав для ДП МОУ „Львівське будівельне управління” ряд робіт по вогнезахисту та технічному обслуговуванню вогнегасників на загальну суму 11356,08 грн., що підтверджується підписаними та завіреними печатками сторін актом №7/001 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2007 року та актом оцінки технічного стану вогнегасників.

          Умовами зазначених договорів не встановлено чітко порядку проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

20.05.2009 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою оплатити борг у семиденний строк. Зазначена претензія надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який, як вбачається із відмітки на повідомленні, він отримав 25.05.2009 року. У визначений в претензій термін відповідач свої грошові зобов'язання не виконав.

Станом на день розгляду справи заборгованість ДП МОУ „Львівське будівельне управління” перед ПМП „Вогнеборець” становить 11356,08 грн.

Що стосується доводів відповідача про наявність у ПМП „Вогнеборець”  перед ДП МОУ „Львівське будівельне управління” заборгованості в сумі 227,00 грн., на яку повинна бути зменшена сума позовних вимог, то слід зазначити наступне:

під час розгляду справи відповідач із зустрічними позовними вимогами про стягнення з позивача 227,00 грн. не звертався, отже ці вимоги відповідача не можуть бути розглянуті під час розгляду даної справи.

Крім того, слід звернути увагу, що позивач неодноразово звертався до відповідача про підписання двостороннього акту звірки розрахунків. Відповідач від підписання акта відмовився та заходів для добровільного врегулювання спору не вжив.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з січня 2007 року по 23 червня 2009 року позивачем нараховано три відсотки річних в розмірі 1674,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача частково. З врахуванням моменту вимоги період, за який підлягають нарахуванню та стягненню річні складає 22 дня з 02.06.2009 року по 23.06.2009 року . Таким чином, стягненню з відповідача підлягають три відсотки річних в сумі 20,53 грн.

Що стосується клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення до 01.01.2010 року, то дане клопотання не підлягає до задоволення.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд  має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2  Роз'яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „ Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями .

Аналізуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, більш ніж двохрічний строк наявності боргу, невжиття заходів відповідачем по погашенню боргу, а також ті обставини, що несплата відповідачем боргу у встановлений термін ставить у скрутне становище також і позивача, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення.

Згідно із ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказами у справі, відповідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому, як передбачено статтею 34 цього Кодексу, обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання доказів погашення боргу не подав.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 113,77 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82,84,85  ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути  з Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівське будівельне управління” (79059, м.Львів, вул.Творча,11 , код ЗКПО 24298352) на користь Приватного малого підприємства „Вогнеборець” (79018, м.Львів, вул.Залізнична,1 „а”, код ЄДРПОУ 13807879) –11356,08 грн. –основного боргу, 20,53 грн. –три відсотки річних,  113,77 грн. - державного мита та 312,50 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.          

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 10.09.2009 року.

Суддя