Рішення

від 17.08.2009 по справі 41/478

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/478

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/478

17.08.09

За позовомКомунального підприємства «Жовтоводськтепломережа»

доДочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

провизнання боргу за Договором про надання послуг з переробки та транспортування теплової енергії № 17/05-452/2 від 01.10.2005 року

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:  Корсаков М.С. –дов. № 14 від 08.01.2009 року;

від відповідача: Гаванський Д.П. –дов. № 09/82  від 29.05.2009 року;

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Жовтоводськтепломережа»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Газ-тепло»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про визнання боргу за Договором про надання послуг з переробки та транспортування теплової енергії № 17/05-452/2 від 01.10.2005 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо оплати послуг з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов  за Договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-452/2 від 01 жовтня 2005 року.

Ухвалою від 08.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.

В судовому засіданні 17.08.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору.

Відповідач в судовому засіданні 17.08.2009 року подав додаткові документи по справі та проти задоволення позовних вимог заперечував, свою правову позицію обґрунтував у відзиві на позов

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.08.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2005 року між Комунальним підприємством «Жовтоводськтепломережа», іменоване надалі «Підрядник»(позивач) та Дочірнім підприємством «Газ-тепло», іменоване надалі «Замовник»(відповідач) був укладений договір про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/05-452/2   (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого з метою виконання умов цього  Договору, підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу  готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що акт прийому-передачі природного газу за звітний місяць між замовником, підрядником, газотранспортною організацією або уповноваженою філією ЕГГ ВАТ «Облгаз»підписується не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним місяцем. Форма зазначеного акту встановлена сторонами в Додатку №2, який є невід'ємною частиною цього Договору. Обсяг природного газу зазначений в акті прийому-передачі природного газу повинен відповідати обсягу газу, який підрядник використав на виробництво готової продукції.

Відповідно до пункту 3.4 Договору підрядник надає замовнику на підписання не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним акт прийому-передачі готової продукції та розрахунок кількості виробленої і про транспортованої готової продукції до межі балансової належності підрядника за формою, встановленою сторонами в Додатках № 3 та № 3.1 до цього Договору.  

Згідно з пунктом 5.1 Договору загальний річний (плановий) кошторис на виробництво готової продукції складається підрядником, з розбивкою по кварталам та узгоджується з замовником. Плановий кошторис вважається погодженим та набирає чинності з моменту письмового підтвердження його замовником, шляхом підписання протоколу про погодження витрат на виробництво готової продукції за формою, визначеною сторонами в Додатку №4, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою встановленою сторонами в Додатку № 5 до цього Договору.

Відповідно до пункту 9.2 з метою забезпечення розрахунків із підрядником за виконані роботи з переробки природного газу та транспортування теплової енергії з врахуванням положень ст. 10 цього Договору, замовник перераховує підряднику відповідні грошові кошти з поточного рахунку № 26006085412135 в Дніпропетровській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 305017, відкритого на виконання умов п. 5.1 ст.5 Договору комісії, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженого сторонами в Додатку № 4 до цього Договору.

Пунктами 9.2.1 та 9.2.2 передбачено, що грошові кошти, зазначені в п. 9.2 цього Договору, перераховуються замовником підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації готової продукції за договором комісії. Розподіл грошових коштів з поточного рахунку, передбаченого в п. 9.2 цього Договору, на відповідні поточні, вказані підрядником у цьому Договорі, здійснюється щоденно.

Дослідивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання  визнати борг за Договором про надання послуг з переробки та транспортування теплової енергії № 17/05-452/2 від 01.10.2005 року задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

 Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.  

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

У відповідності до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Крім того,  відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначеними правовими нормами не передбаченого такого способу захисту права та інтересу, як зобов'язання  визнати заборгованість за договором, крім того, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Суд відзначає, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна опиратись на підставу позову.

Вимога позивача про зобов'язання визнати заборгованість по своїй суті є вимогою встановити юридичний факт, який може встановлюватись судом лише під час спору про право, а тому вимоги позивача не можуть виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту.

Викладена правова позиція знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду України від 13.07.2004 № 10/732, у п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", у п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".  

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст.ст.  33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

20.08.2009 року