Рішення

від 24.09.2009 по справі 8/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/322

24.09.09

За позовом              Малого підприємства "Кримдизельсервіс"     

до              Товариства з обмеженою відповідальністю"Лотуре Транс Груп"

про                           стягнення 417 621,18 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       не з'явився

Від відповідача   представник –Крупник А.В. (дов. б/н від 04.02.09)

Рішення приймається 24.09.2009р., у зв'язку з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 356 514,00 грн., що становить заборгованість за договором на виконання робіт № 4736-2 від 11.06.2008р. та 54 333,99 грн. пені, 6 773,19 грн. трьох відсотків річних.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.07.2009р. порушено провадження у справі № 8/322, розгляд справи призначений на 20.08.2009р.

Представник позивача  у судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2009р. надав довідку про те, що спір між позивачем та відповідачем не розглядався в інших судах та по даному спору не винесено рішення та довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2009р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначалося, що відповідач визнає існуючу у нього суму заборгованості в розмірі 314 096,57 грн., в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені заперечував, посилаючись на те, що умовами спірного договору не встановлений конкретний розмір пені за невиконання грошових зобов'язань, тому просив суд задовольнити позов частково в частині стягнення заборгованості, в решті позову –відмовити.    

У судовому засіданні, яке відбулося 20.08.2009р. було оголошено перерву в слуханні справи на 10.09.2009р. згідно зі ст. 77 ГПК України, про що сторін було повідомлено під розпис.

У судове засідання, призначене на 10.09.2009р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав докази направлення відповідачу акту звірки розрахунків за період з 01.06.2008р. по 25.08.2009р., підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача визнав існуючу у відповідача перед позивачем суму заборгованості в розмірі 314 096,57 грн., в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені заперечував, просив суд задовольнити позов частково в частині стягнення заборгованості, в решті позову –відмовити.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2009р. представник відповідача подав докази проведених відповідачем розрахунків з позивачем в сумі 314 096,57 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

11.06.2008р. між МП «Кримдизельсервіс»- «виконавець»та ТОВ «Лотуре Транс Груп»- «замовник»був укладений договір на виконання робіт № 4736-2, відповідно до п.1.1 якого «виконавець»зобов'язався виконати роботи по переобладнанню бортових транспортних засобів –автопоїздів, в кількості 30-ть штук, в транспортні засоби із спеціалізованими кузовами для перевезення зернових та масляних культур, а «замовник»прийняти та оплатити роботи на умовах передбачених даним договором.

Вартість робіт по переобладнанню одного автопоїзду (у складі один автомобіль КамАЗ 53215 та один причеп НЕФАЗ-8332) складав 39 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ). Загальна сума договору склала 1 170 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1, п.2.2 договору).    

Угодою № 1 від 10.06.2008р. до спірного договору сторонами по договору були внесені зміни до пункту 2 договору, встановлено, що вартість робіт по переобладнанню одного автопоїзду (у складі один автомобіль КамАЗ 53215 та один причеп НЕФАЗ-8332) складає 40 218,00 грн. (у т.ч. ПДВ), загальна сума договору склала 1 206 540,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Пунктом 2.3 договору, до якого були внесені зміни угодою № 1 від 19.06.2008р., передбачений порядок здійснення оплати «замовником»на поточний рахунок «виконавця», а саме: авансовий платіж в розмірі 435 000,00 грн. в строк до 20.06.2008р., можливе перерахування попередньої оплати декількома платежами; кінцевий розрахунок в розмірі 771 540,00 грн. здійснюється рівними платежами, в розмірі 25 718,00 грн. за кожний переобладнаний автопоїзд –протягом 2-х банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт по кожному автопоїзду.

У випадку несвоєчасного внесення «замовником»повної суми авансового платежу, «виконавець»має право в односторонньому порядку змінити вартість робіт по переобладнанню одного автопоїзда, загальну сума договору, строки виконання робіт, шляхом направлення «замовнику»письмового повідомлення, яке вступає в силу, з моменту його отримання «замовником»(п.2.4 договору).

У зв'язку з заборгованістю за виконані роботи по переобладнанню автопоїздів, сторонами по спірному договору була укладена угода № 3 від 13.10.2008р., згідно з якою вартість робіт по переобладнанню 4-х нижче перерахованих автопоїздів (у складі один автомобіль КамАЗ 53215 та один причеп НЕФАЗ-8332) склала 43 218,00 грн. (у т.ч. ПДВ) за один автопоїзд: КамАЗ-53215 VIN № ХТС 53215R82332781, НЕФАЗ-8332 VIN № Х1F 83320080005315, КамАЗ-53215 VIN № ХТС 53215R82332912, НЕФАЗ-8332 VIN № Х1F 83320080005308, КамАЗ-53215 VIN № ХТС 53215R82334010, НЕФАЗ-8332 VIN № Х1F 83320080005320, КамАЗ-53215 VIN № ХТС 53215R82334043, НЕФАЗ-8332 VIN № Х1F 83320080005306.

Загальна сума договору, згідно п.2 угоди № 3 від 13.10.2008р. склала 1 218 540,00 грн. (у т.ч. ПДВ).   

Пунктом 3 угоди № 3 від 13.10.2008р. до спірного договору передбачено, що «замовник» здійснює погашення заборгованості за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок «виконавця»в наступному порядку: жовтень: 06.10.2008р. –20 000,00 грн., 07.10.2008р. –25 000,00 грн., 13.10.2008р. –20 000,00 грн., 20.10.2008р. –40 000,00 грн., 2710.2008р. –20 000,00 грн.; листопад: 03.11.2008р. –25 000,00 грн., 10.11.2008р. –100 000,00 грн., 17.11.2008р. –100 000,00 грн., 24.11.2008р. –150 000,00 грн., 27.11.2008р. –11 514,00 грн.

Згідно з п.3.4 договору здача-приймання виконаних робіт по кожному автопоїзду здійснюється шляхом підписання особами, уповноваженими сторонами даного договору, акта виконаних робіт, протягом 3-х банківських днів з моменту отримання «замовником»письмового повідомлення «виконавця»про готовність до здачі виконаних робіт.

По закінченню робіт «виконавець»надає «замовнику»акт приймання виконаних робіт та податкову накладну (п.3.5 договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання робіт по переобладнанню транспортного засобу на загальну суму 1 175 322,00 грн. (копії в матеріалах справи), які свідчать про виконання робіт «виконавцем»та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу станом на день розгляду справи, виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався у повному обсязі, що підтверджується поданими платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався у повному обсязі.

З огляду на викладене, в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача  основного боргу в розмірі 314 096,57 за договором на виконання робіт № 4736-2 від 11.06.2008р. слід припинити провадження у справі на підставі п.1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині основного боргу слід відмовити.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  54 333,99 грн. пені, 6 773,19 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору на виконання робіт №4736-2 від 11.06.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в сумі 6 773,19 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 6 773,19 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку порушення строків виконання зобов'язань по даному договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент порушення, від вартості невиконаних зобов'язань, за кожен день прострочки виконання зобов'язань (п.5.1 договору).

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 54 333,99 грн. за період з 13.10.2008р. по 14.05.2009р., при цьому позивач не врахував положень ч. 6 ст. 232 ГК України.   

Крім того, виходячи з положень частини 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.           

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги вищезазначені норми, виконання зобов'язання відповідачем у повному обсязі станом на день розгляду справи та світову економічну кризу, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені  до 1,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6 773,19 грн. трьох відсотків річних, 1,00 грн. пені,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 6 774,19 грн. В частині основного боргу в розмірі 314 096,57 грн. слід припинити провадження у справі, в іншій частині позову слід відмовити.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, враховуючи те, що відповідач провів розрахунки з позивачем в сумі 314 096,57 грн. основного боргу, після звернення позивача до суду з вказаним позовом, тому судові витрати в цій частині слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 258, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 233  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Лотуре Транс Груп" (03150, м.Київ, вул. Горького, б.95; код ЄДРПОУ 34492746) на користь Малого підприємства "Кримдизельсервіс" (юридична адреса: 95034, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Шполянськой, 13; фактична адреса: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Надинського, 15; код ЄДРПОУ 16322987) 6 773 (шість тисяч сімсот сімдесят три) грн. 19 коп. трьох відсотків річних, 1 (одну) грн. пені, 3 208 (три тисячі двісті вісім) грн. 71 коп. державного мита, 240 (двісті сорок) грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В частині основного боргу в розмірі 314 096,57 грн. припинити провадження у справі.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич