Рішення

від 07.09.2009 по справі 41/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/477

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/477

07.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БВК»

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київська металургійна будівельна компанія"

простягнення 11 371,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:    Токар І.Л. –дов. № 02від 17.08.2009 року;

від відповідача: не з'явився ;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «БВК»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська металургійна будівельна компанія" про стягнення 11 371,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо поставки оплаченого товару.

Ухвалою від 08.07.2009 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.

В судовому засіданні 17.08.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2009 року надав додаткові документи по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.09.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рахунку фактури № СФ-0003630 від 27 квітня 2009 року на суму 11 371,00 грн. платіжним дорученням № 98 від 05 травня 2009 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти всумі 11 371,00 грн., однак, відповідач оплачений товар не поставив.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача вартість оплаченого та неотриманого товару складає 11 371,00 грн.

Позивач  листами № 13 від 12.05.2009 року та  № 28 від 19.08.2009 року звертався до відповідача з вимогою поставити товар або повернути грошові кошти в сумі 11 371,00 грн., проте всі вимоги залишені без задоволення та належного реагування.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму передплати відповідач не повернув, товар непоставив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що  правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 11 371,00  грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська металургійна будівельна компанія" (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 36-38, код ЄДРПОУ 35086390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «БВК» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Виборзька, 94, код ЄДРПОУ 30116996) 11 371 (одинадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 00 коп.  –передплати, 113 (сто тринадцять) грн. 71 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

08.09. 2009 року