Постанова

від 13.08.2015 по справі 820/6895/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 серпня 2015 р. № 820/6895/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представників позивача - Гайворонської А.К., Тімурки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНО-ГРАД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНО-ГРАД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДПСУ у Харківській області при винесенні податкового повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0001591501 протиправним;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0001591501.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення від 02.04.2015 року №0001591501 ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті №853/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 р., а відтак, суперечить ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд прийняти рішення про задоволення позову посилаючись на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.75.1, 75.1.1 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно ст. 76 Податкового Кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судом встановлено, що Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «АВТОНОМНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР «ТЕХНО-ГРАД» код (39024385, за січень 2015 року) за результатами якої складено акт №853/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 р., відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги п.198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит по декларації січня 2015 року в сумі 3693 грн. (а.с.68-69)

За результатами висновку акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №0001591501 від 02.04.2015 року згідно якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 3693 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 923,25 грн. (а.с.7).

Позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Харківській області в якій просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення №0001591501 від 02.04.2015 року яким безпідставно нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 923,15 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області податкове повідомлення - рішення №0001591501 від 02.04.2015 року залишено без змін а скаргу ТОВ «АСЦ «Техно-Град» - без задоволення.

Перевіряючи вказані в акті перевірки висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту акту перевірки №853/20-30-15-01-10 від 11.03.2015 р. вбачається, що при перевірці було використано податкову звітність з податку на додану вартість за січень 2015р (від 16.02.2015 № 9016395127), розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за січень 2015 від 16.02.2015р. № 9016394843 яку було надано до ДПІ у Дзержинському районі М.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області у електронному вигляді.

Як зазначено в акті перевірки, у додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх. № 9016394439 від 16.02.2015) ТОВ «АСЦ «Техно-Град» на порушення вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за січень 2015 року включені суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3693,0 грн. по податкових накладних, що виписані постачальниками в листопаді-грудні 2014 року, а саме: ТОВ «Вітос Принт» сума ПДВ 371,88 грн. (листопад 2014), ПП «Науково - Виробнича Фірма «УБ МАІ8» - 1 094,92 грн. (листопад 2014), ТОВ «Альтаїр і К» - 1 435,69 грн. (грудень 2014), ПП «Науково - Виробнича Фірма «УР МАІ8» - 614,02 грн. (грудень 2014), ТОВ «Єврокопі» - 176,04 грн. (грудень 2014).

Позивачем засобами електронного зв'язку було надіслано на адресу ДПІ у Дзержинському районі М.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, звітним періодом за який виправлялись помилки був листопад - грудень 2014 року січень 2015 року (а.с.10-17).

Вищезазначені уточнюючі розрахунки були надіслані до контролюючого органу 18.03.2015 року, прийняті 19.03.2015 р., що підтверджується квитанціями наданими представниками позивача у судовому засіданні.

Слід вказати, що вказані уточнюючі розрахунки прийняті відповідачем в проміжок часу між складанням акту перевірки та прийняттям податкового повідомлення - рішення від 02.04.2015 року №0001591501.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, 44.6. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, позивач надав документи, що підтверджують показники які відображені ним у податковій звітності до прийняття рішення контролюючим органом, а тому вони повинні були бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014р. (дата набрання чинності - з 01.01.2015 року) пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України викладено в наступній редакції:

"Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно."

Враховуючи, що спірні відносини з приводу виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникли саме в листопаді - грудні 2014 року, а також наявності згідно вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних відносин, права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, суд вважає, що в даному випадку застосовуванню підлягають норми податкового законодавства, що діяли на момент вчинення правовідносин (в листопад - грудень 2014 року).

При цьому, суд зазначає, що відсутність законодавчих обмежень в часі у платника податків на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у наступних звітних періодах, ніж тих, у яких виписані податкові накладні, не позбавляє платника податку на включення до складу податкового кредиту відповідних сум за такими податковими накладними, якщо дотримано вимоги щодо належного їх оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та правомірності формування у податковому обліку суми податкового кредиту за січень 2015 року в розмірі 3693,00 грн.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання дій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДПСУ у Харківській області при винесенні податкового повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0001591501 протиправним та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0001591501суд зазначає наступне.

Фактично вимоги про визнання протиправними дій при винесенні податкового повідомлення-рішення від 02.04.2015 року №0001591501 недійним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є однорідними позовними вимогами та передбачають один і той самий спосіб захисту прав позивача. Суд звертає увагу на те, що поняття скасування рішення передбачає, тим самим, визнання його недійсним. Отже щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення та визнання протиправними дій при винесенні податкового повідомлення-рішення слід відмовити, оскільки дані позовні вимоги є похідними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Також слід звернути увагу на те, що викладена вище позиція суду відображена в рішеннях Вищого адміністративного суду України по справам №К/800/5902/14, №К/800/19206/14, №К/800/10869/13.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 02.04.2015 року №0001591501 прийняте Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНО-ГРАД" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 02.04.2015 року №0001591501.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНИЙ СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР "ТЕХНО-ГРАД" (код 39024385) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182.70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року.

Суддя Д.В. Бездітко