Рішення

від 21.08.2009 по справі 17/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.09                                                                                 Справа № 17/117

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР», смт. Слов'яносербськ  Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РемМехзавод», м.  Луганськ

про стягнення  2902 грн. 14 коп.

                                                                                                               Суддя   Фонова О.С.    

                                                         Представники:

від позивача –Янкович Н.Д., довіреність № 2 від 08.01.2009;

від відповідача –представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2605,53 грн., інфляційних нарахувань у сумі 100,24 грн., 3% річних у сумі 24,78 грн. та пені у сумі 198,24 грн., згідно договору купівлі-продажу №52/4-13/1093 від 24.12.2008.

Представником позивача у судовому засіданні 21.08.2009  було надано заяву про зменшення позовних вимог № 45  від 20.08.2009, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 2605,53 грн., пеню у сумі 198,24 грн., інфляційні нарахування  у сумі 73,59 грн.  та  3% річних у сумі 24,78 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного  та компетентного представника у судові засідання 16.07.2009, 21.08.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду  не  віднесено встановлення  фактичного місцезнаходження учасників  судового  процесу  на час вчинення тих чи інших процесуальних  дій.   Тому   відповідні   процесуальні   документи надсилались  згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули  у судове засідання, суд

   в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР»(позивач у справі), як Продавцем,  та Товариством з обмеженою відповідальністю «РемМехзавод»(відповідач у справі), як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 52/4-13/1093 від 24.12.2008 (далі – Договір), за умовами  якого Продавець зобов'язується в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, що іменується далі Товар.

Згідно пункту 1.3 Договору, загальна сума цього Договору є сумою всіх витратних накладних, по яких Продавець відвантажував товар Покупцеві в період дії Договору.

Пунктами 3.1, 3.4 Договору встановлено, що Ціна  па   Товар  формується   згідно   прайс-листу,  що діє   на момент  отримання  заявки Продавцем і указується в накладних. Оплата  товару   здійснюється    Покупцем    на    умовах відстрочення платежу на 18  календарних днів з моменту отримання Товару Покупцем

Згідно пункту 5.2 Договору, за порушення Покупцем терміну оплати отриманого Товару, передбаченого п. 3.4. Договору, Покупець сплачує Продавцеві суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також три відсотки річних від простроченої суми та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошовою зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

Позивач у справі в обґрунтування позову посилається на те, поставив відповідачу по видатковим накладним товар на загальну суму 2740,69 грн., однак, погашення заборгованості з боку відповідача відбулося лише часткове на суму 135,16 грн. та на час розгляду справи заборгованість складає 2605,53 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Також позивач просить стягнути з відповідача, пеню у сумі 198,24 грн. за період з 17.02.2009 по 15.06.2009, 3% річних у сумі 24,78 грн. за період з 17.02.2009 по 15.06.2009 та  інфляційні нарахування  у сумі 73,59 грн.  за період з 17.02.2009 по 01.06.2009.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

Згідно  ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар  на загальну суму 2740,69 грн., що підтверджується видатковими накладними № Е-00000454, № Е-00000492, № Е-00000455  від 28.01.2009,  № Е-00000600, № Е-00000601 від 02.02.2009  та податковими накладними №00000379, № 00000414, № 00000381 від 28.01.2009 та № 00000014,  № 00000015  від 02.02.2009 (а.с.16-27).

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідачем  було сплачено частково товар у сумі 135,16 грн.

Факт наявності боргу в сумі 2605,53 грн. підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

В заяві про зменшення позовних вимог позивачем доведено до відома суду, про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 600 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача за 10.08.2009 та  13.08.2009.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 600 грн. слід припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв‘язку з тим, що відповідачем частково погашена заборгованість після звернення позивача до суду.

З огляду на викладене, до стягнення підлягає заборгованість у сумі 2005,53 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Позивач також  просить стягнути пеню у сумі 198,24 грн. за період з 17.02.2009 по 15.06.2009.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами у п. 5.2 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання, за кожен день прострочення.

У зв'язку з викладеним, вимога про стягнення пені  є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того,  позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 24,78 грн. за період з 17.02.2009 по 15.06.2009 та  інфляційні нарахування  у сумі 73,59 грн.  за період з 17.02.2009 по 01.06.2009.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо  розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже,  вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань  відповідають чинному законодавству,  є обґрунтованими та  вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково. Позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 2005,53 грн., пені у сумі 198,24 грн., інфляційних нарахувань  у сумі 73,59 грн.  та  3% річних у сумі 24,78 грн. підлягають задоволенню. В частині стягнення основного боргу у сумі 600 грн. провадження у справі слід припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача  в повному обсязі, відповідно до статті 49 ГПК України.

В частині зменшення позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд   

       в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РемМехзавод», м.  Луганськ, 1-й Мічурінський тупик, буд. 8а,  ідентифікаційний код 30464249, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІННЕР»,  юридична адреса: смт. Слов'яносербськ  Луганської області, вул. Горького, буд. 51, поштова адреса: м. Олександрівськ, вул. Нова, буд. 58, ідентифікаційний код 30464029, борг у сумі 2005,53 грн., пеню у сумі 198,24 грн., інфляційні нарахування  у сумі 73,59 грн.  та  3% річних у сумі 24,78 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 101,07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 309,66 грн., видати наказ.

3.          В решті вимог провадження припинити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  26.08.2009.

Суддя                                                                                       О.С. Фонова