Рішення

від 03.09.2009 по справі 15/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/174

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.09.09 р.                                                                                     Справа № 15/174                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НМК-трейд” м. Київ (код ЄДРПОУ 32045917)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Пресспоставка” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 35538257)

про стягнення заборгованості в сумі 78440,70 грн., пені у розмірі 4515,45 грн., інфляції в сумі 1108,18 грн., 3% річних у розмірі 569,81 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Калініченко М.П. за довіреністю б/н від 05.01.2009 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “НМК-трейд” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю “Пресспоставка” м. Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі 78440,70 грн., пені у розмірі 4515,45 грн., інфляції в сумі 1108,18 грн., 3% річних у розмірі 569,81 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/174, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 06.07.2009 р., 30.07.2009 р. відповідач в судові засідання 30.07.2009 р., 03.09.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2009 р. сторони уклали договір поставки № 09/017, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) в установлені строки товар (диски для лазерних систем зчитування із записом програмних, мультимедійних продуктів, аудіовізуальних, літературних творів, фонограм і відеограм), а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти вказаний товар та своєчасно сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість вказуються у видатково–прибуткових накладних. Видатково–прибуткові накладні оформлюються на кожну партію товару, крім передатного документу виконують одночасно функцію специфікації, і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 4.6 договору дата, вказана покупцем у видатково–прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.

Відповідно до п. 4.7 договору при передачі товару постачальник зобов'язаний передати покупцеві податкову накладну та накладну на товар, підписану уповноваженою особою постачальника та скріплену його печаткою.

Згідно п. 8.1 договору оплата постачальнику за партію товару здійснюється на підставі даних, зазначених у видатково–прибутковій накладній, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії товару покупцем.

Відповідно до п. 9.2 договору у випадку прострочення покупцем встановленого строку оплати товару постачальник має право застосувати до нього пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Пунктом 12.1 договору передбачено, що він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 09/017 від 13.02.2009 р. ним було поставлено відповідачу диски для лазерних систем зчитування із записом програмних, мультимедійних продуктів, аудіовізуальних, літературних творів, фонограм і відеограм на загальну суму 78440,70 грн. за видатковими накладними. Факт отримання відповідачем вказаного товару на загальну суму 78440,70 грн. підтверджується підписами представників відповідача, які фактично отримали товар, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками його печатки; а також податковими накладними. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 09/017 від 13.02.2009 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в спірних накладних вказаний саме договір № 09/017 від 13.02.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав до суду завірені копії актів звірки взаєморозрахунків між сторонами за періоди з 01.02.2009 р. по 28.02.2009 р. та з 01.03.2009 р. по 31.03.2009 р. В актах зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий за спірними видатковими накладними, складає 78440,70 грн. Акти звірки підписані сторонами та скріплені печатками, тому приймаються судом до уваги як письмові докази у даній справі.

Відповідач отриманий товар не оплатив, що підтверджується банківською довідкою № 2231/005–01/01 від 21.07.2009 р., виданою АТ „БРОКБІЗНЕСБАНК”. З довідки вбачається, що за період з 01.01.2009 р. по 20.07.2009 р. на поточний рахунок позивача від відповідача грошові кошти не надходили. Оригінал довідки міститься в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 09/017 від 13.02.2009 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони в договорі передбачили відстрочення платежу на 30 календарних днів з моменту отримання товару, тобто від дати накладної.

Виходячи з того, що за останньою видатковою накладною № НМ–0002158 товар був отриманий відповідачем 13.03.2009 р., строк оплати наступив з 14.03.2009 р. по 12.04.2009 р., а вже з 13.04.2009 р. для відповідача почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за цією партією товару. За іншими видатковими накладними строк оплати наступив раніше. Таким чином, строк оплати по всім видатковим накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

03.09.2009 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог вх. № 02-41/40337, в якій збільшив період нарахування пені, інфляції та 3% річних до 03.09.2009 р. включно.

03.09.2009 р. позивач надав до суду заяву (вх. № 02-41/40519) про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог та про розгляд по суті первісного позову.

За таких обставин суд не прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та розглядає по суті вимоги позивача по первісній позовній заяві від 24.06.2009 р.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити товар в передбачений договором поставки № 09/017 від 13.02.2009 р. строк, в сумі 78440,70 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач, керуючись п. 9.2 договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 4515,45 грн. та, керуючись ст. 625 ЦК України, 3% річних в розмірі 569,81 грн., інфляцію в сумі 1108,18 грн. (розрахунок доданий до позову). Перевіркою розрахунку суми пені та 3% річних судом встановлено, що позивач припустився суттєвих помилок по періодах нарахування та по кількості днів прострочення виконання грошового зобов'язання. Позивач невірно визначив початок строку нарахування пені та 3% річних, що призвело до збільшення їх сум.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином розрахунок позивача є цілком невірним та судом до уваги не приймається. За власними розрахунками суду сума пені складає 4463,88 грн., 3% річних – 563,36 грн. (розрахунки суду міститься в матеріалах справи). Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 4515,45 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 4463,88 грн. В частині стягнення пені на суму 4515,45 грн. – 4463,88 грн. = 51,57 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 569,81 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 563,36 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 569,81 грн. – 563,36 грн. = 6,45 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Перевіркою розрахунку суми інфляції судом встановлено, що позивач помилково застосовував середній індекс інфляції за квітень та травень 2009 р. – 101,4%, тоді, як фактично він складає – 104,44%. Це призвело до зменшення суми інфляції у розрахунку позивача. Але суд при винесенні рішення згідно ст. 83 ч. 1 п. 2 ГПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог без наявності клопотання про це самого позивача. Такого клопотання до суду не надходило, тому задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення інфляції на суму 1108,18 грн.

Крім того, позивач у заявах вх. № 02–38/8599 від 02.07.2009 р. та вх. № 02–41/34550 від 30.07.2009 р. просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в розмірі 85792,98 грн., які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказані заяви, вважає їх такими, що засновані на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні заяв стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови її фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 66; 67; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Пресспоставка” (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 105; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 2; код ЄДРПОУ 35538257; рахунок 26005053117521 в Київському ГРУ „Приватбанк” м. Київ, МФО 321842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “НМК-трейд” (юридична адреса: 03124, м. Київ, бул. І.Лепсе, 8; код ЄДРПОУ 32045917; рахунок 260070300500 в АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК” м. Києва, МФО 300249) суму 84576,12 грн. (а саме основний борг на суму 78440,70 грн., пеню в розмірі 4463,88 грн., інфляцію в сумі 1108,18 грн., 3% річних в розмірі 563,36 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 845,76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,29 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 51,57 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 6,45 грн.

В судовому засіданні 03.09.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Нєразік М.М.

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області