Ухвала

від 13.08.2015 по справі 821/1109/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1109/15-а

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Запорожана Д.В.,

- Шеметенко Л.П.,

розглянувши в порядку письмово провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, або ФОП ОСОБА_2) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, або ДПІ у м. Херсоні), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.03.2015 року №№ 0000721703, 0000731703, рішення від 18.03.2015 року № 0000751703 про застосування штрафних санкцій, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.03.2015 року № Ф-0000741703.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року вказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 10.02.2015 року по 20.02.2015 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 27.02.2015 року № 58/21-03-17-03/НОМЕР_4.

У висновку акту перевірки вказано на наступні порушення (з урахуванням тих, які оскаржуються ФОП ОСОБА_2): пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 12139,50 грн., в т.ч., за 2013 рік в сумі 6045,75 грн., за 2014 рік в сумі 6093,75 грн.; п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено суму єдиного внеску з чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період на суму 21902,89 грн.; пп. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16186 грн., в т.ч., за періоди: за 11 місяців 2013 року в сумі 3945 грн., за 12 місяців 2013 року в сумі 4116 грн., за 3 місяці 2014 року в сумі 8125 грн.; п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1025, п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 18.03.2015 року № 0000721703, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 15174,38 грн., з яких за основним платежем на 12139,50 грн., за штрафними санкціями на 3034,88 грн., № 0000731703, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 20232,50 грн., з яких за основним платежем на 16186 грн., за штрафними санкціями на 4046,50 грн., рішення від 18.03.2015 року № 0000751703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 4064,06 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.03.2015 року № Ф-0000741703 у сумі 21902,89 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків податкового органу про завищення позивачем витрат, понесених в господарській діяльності, та завищення податкового кредиту, порушення порядку нарахування єдиного внеску слугували висновки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Ветек», які ґрунтуються на тому, що актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Ветек» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 року по 28.02.2014 року» не підтверджено реальність вчинення господарських операцій, та про документальне не підтвердження господарських операцій з ТОВ «Кримекспогаз». З вказаних підстав відповідач вважає, що господарська діяльність ФОП ОСОБА_2 з даними контрагентами має ознаки нереальності.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що безтоварність операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Ветек», ТОВ «Кримекспогаз» спростовується, наявними в матеріалах справи, первинними документами, та відповідними первинними документами підтверджується використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, а тому висновки податкового органу щодо завищення позивачем витрат та податкового кредиту, порушення порядку справляння єдиного внеску за перевіряємий період є необґрунтованим та нарахування позивачу відповідних грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до положень п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару та послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару/послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару та послуг.

Крім того, згідно із положеннями п.п. 177.1, 177.2, 177.3, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб-підприємців оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. До об'єкту оподаткування входить чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Таким чином, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не пов'язані з провадженням господарської діяльності, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є роздрібна торгівля нафтопродуктами та скрапленим газом.

З метою здійснення власної господарської діяльності 01.11.2013 року позивач уклав з ТОВ «Торговий дім «Ветек» Договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу пропан-бутан) № 39-13, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти і передати Покупцю скраплений газ пропан-бутан, а Покупець зобов'язується приймати й оплачувати його на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості та якості, а право власності на товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання видаткової накладної (п. 5.1 Договору).

На виконання умов вказаного Договору ТОВ «Торговий дім «Ветек» у листопаді, грудні 2013 року поставило позивачу скраплений газ на загальну суму 48366 грн., з яких ПДВ - 8061 грн., що підтверджується рахунками від 05.11.2013 року № 106, від 16.12.2013 року № 220, видатковими накладними від 05.11.2013 року № 1542, від 16.12.2013 року № 3771, податковими накладними від 05.11.2013 року № 113, від 16.12.2013 року № 495.

Розрахунки між сторонами Договору проводилися у безготівковій формі згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень від 06.11.2013 року № 48, від 18.12.2013 року № 49.

Перевезення скрапленого газу здійснювалося ТОВ «Торговий дім «Ветек» згідно товарно-транспортних накладних від 05.11.2013 року № 927, від 16.12.2013 року № 1426.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 15.06.2012 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Кримеспогаз» укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 9, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ скраплений кількість, найменування, ціна якого узгоджується сторонами.

Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від Постачальника до Покупця, з дати підписання видаткової накладної (п. 4.1 Договору).

На виконання умов зазначеного Договору ТОВ «Кримекспогаз» у березні 2014 року поставило позивачу скраплений газ на загальну суму 48750 грн., з яких ПДВ - 8125 грн., що підтверджується рахунком від 11.03.2014 року № 27, видатковою накладною від 11.03.2014 року № 25, податковою накладною від 11.03.2014 року № 6.

Розрахунки між сторонами договору проводилися у безготівковій формі згідно долучених до матеріалів справи платіжних доручень від 21.03.2014 року № 3, від 31.03.2014 року № 5.

Перевезення скрапленого газу здійснювалося ТОВ «Кримекспогаз» згідно товарно-транспортної накладної від 11.03.2014 року № 4.

Отриманий від ТОВ «Торговий дім «Ветек», ТОВ «Кримекспогаз» скраплений газ позивачем використано у власній господарській діяльності (реалізовано споживачам з метою отримання прибутку), що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій № 2103013025р/2, договорами купівлі-продажу від 04.07.2013 року № 1/02-01-2012, від 13.03.2014 року № 1/13-03-2014, видатковими накладними від 14.11.2013 року № 1, від 13.03.2014 року № 1, від 24.03.2014 року № 1, від 26.03.2014 року № 1, податковими накладними від 14.11.2013 року № 8, від 13.03.2014 року № 3, від 24.03.2014 року № 4, від 26.03.2014 року № 5, дорученнями на отримання скрапленого газу від ФОП ОСОБА_2

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товару від контрагентів-постачальників - ТОВ «Торговий дім «Ветек», ТОВ «Кримекспогаз», а також його подальше використання у власній господарській діяльності, що спростовує доводи апелянта про нереальність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Ветек» та документальне не підтвердження господарських операцій з ТОВ «Кримекспогаз».

Що стосується посилань апелянта, як на підставу для висновків про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при формуванні валових витрат, податкового кредиту та справлянні єдиного внеску по господарським операціям з ТОВ «Торговий дім «Ветек», на акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Ветек» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 року по 28.02.2014 року» колегія суддів зазначає, що вказаний акт складений 16.05.2014 року, в той час як взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Ветек» відбувалися у жовтні та грудні 2013 року.

Тим більше, виходячи зі змісту цього акта вбачається неможливість провести перевірку ТОВ «Торговий дім «Ветек», а отже, висновок про безтоварність операцій між підприємствами не може ґрунтуватися на вказаному акті, оскільки ТОВ «Торговий дім «Ветек» не перевірялося.

З огляду на вищевикладене, оскільки висновок податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства щодо операцій з ТОВ «Торговий дім «Ветек» ґрунтується лише на висновках акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як під час розгляду справи в суді першої інстанції, а так само під час апеляційного розгляду справи, відповідачем не надано доказів, які б спростовували або ставили під сумнів надані представником позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку операцій з ТОВ «Торговий дім «Ветек» та ТОВ «Кримекспогаз», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Більш того, колегія суддів наголошує, що в апеляційній скарзі апелянтом вказано, що позивачем необґрунтовано сформовані валові витрати, податковий кредит, порушено справляння єдиного внеску за рахунок операцій, в тому числі, з ТОВ «Прмімаукргаз», в той час, як вже зазначалось колегією суддів підставою для визначення позивачу грошових зобов'язань, спірними рішеннями, стали господарські операції позивача з ТОВ «Торговий дім «Ветек» та ТОВ «Кримекспогаз», при цьому, у висновках акту перевірки ТОВ «Прмімаукргаз» відсутнє.

Тобто, апеляційна скарга відповідача базується на доводах щодо необґрунтованості формування позивачем валових витрат, податкового кредиту, порушення позивачем справляння єдиного внеску, в тому числі, за рахунок операцій з ТОВ «Прмімаукргаз», що не є предметом розгляду оскаржуваної перевірки та даної справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: Л.П. Шеметенко